Тривоги вітчизняних фармвиробників

Відомо, що будь-яка зміна влади тією чи іншою мірою супроводжується переділом власності. І чим демократичнішим є суспільство, досконалішим законодавство і цивілізованішими відносини в сфері бізнесу, тим більш цивілізованим шляхом цей процес відбувається. Багато хто з читачів добре пам’ятає сумнозвісні 1990-ті рр., коли після розвалу СРСР та отримання колишніми радянськими республіками статусу незалежності відбувалась приватизація державного майна, яка за практичної відсутності належної законодавчої бази призвела до швидкого збагачення одних її учасників та зубожіння інших. У цей період державні підприємства було приватизовано великою кількістю фізичних та юридичних осіб. При цьому питома вага частки кожного з таких акціонерів може бути мізерною, однак у цілому достатньою для того, щоб ускладнювати прийняття рішень та здійснення управління акціонерним товариством. Не припиняється боротьба за власність в Україні і нині, але тепер на зміну відкритому застосуванню сили (а іноді і зброї) прийшли інші способи заволодіння майном — так зване «недружнє поглинання підприємств», або рейдерство.

Рейдерство — загальна назва ланцюга операцій, при якому використовуючи недоліки в  законодавстві треті особи мають можливість заволодіти капіталом (підприємством). При цьому здійснюється відведення активів із володіння законних власників. Це складний та високодохідний бізнес. Як діють рейдери? По-перше, проводиться збір інформації про підприємство, яке планується поглинути, його акціонерів, систему безпеки, фінансовий стан, кредиторів та боржників. Далі можливі спроби вилучення реєстру акціонерів або отримання відповідної ухвали суду. Часто до цього процесу залучаються міноритарні акціонери. Майже тридцять п’ять тисяч акціонерних товариств, з яких відкритого типу близько дванадцяти тисяч, належать в Україні — юридичним та фізичним особам. Більшість з них — громадяни України, що у процесі масової приватизації стали власниками промислових підприємств. Як правило, власники меншої кількості акцій не отримують бажаного прибутку від володіння ними і взагалі не можуть реалізувати свої права власника. Після цього відбувається спроба зміни менеджменту підприємства, як правило із залученням силових структур. Весь цей процес може супроводжуватися PR-компанією в ЗМІ та пікетуванням підприємства представниками різних громадських організацій.

Тривоги виробників

Україна не перша держава, яка потерпає від цього явища. Воно було досить поширене в  США, до недавнього часу — в Росії, а зараз набуло розповсюдження і у нас. Причому скрізь спостерігається однакова тенденція: рейдерських атак у першу чергу зазнають найбільш економічно привабливі підприємства. Здається, що такими підприємствами вже стали провідні вітчизняні виробники лікарських засобів. «Щотижневик АПТЕКА» (№ 35 (606) від 10.09.2007 р.) вже публікував відкритий лист Асоціації фармацевтичних виробників України (АФВУ) до керівництва держави, але ситуація відтоді змінилась тільки на гірше. 12 жовтня 2007 р. за позовом фізичної особи, яка називає себе акціонером ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (ЗАТ «НВЦ «БХФЗ»), Солом’янський районний суд м. Києва виніс ухвалу № 2-43-73-1 про накладання арешту на 100% простих іменних акцій ЗАТ «НВЦ «БХФЗ» та заборону ТОВ «Реєста», яке є реєстроутримувачем акцій ЗАТ «НВЦ «БХФЗ» на внесення будь-яких змін до системи реєстру власників до розгляду справи (ухвала суду — це в  господарському процесі рішення, яке виносить господарський суд, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо) — прим. ред.). 70% акцій БХФЗ належать більш як 300 акціонерам, а 30% — територіальній громаді м. Києва. На виконання цієї ухвали суду державний виконавець державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в  м. Києві виніс постанову про арешт 100% акцій підприємства.

Аби привернути увагу громадськості і влади до проблеми, яка постала сьогодні перед власниками провідних фармацевтичних підприємств України, керівники підприємств — членів Асоціації фармацевтичних виробників України (АФВУ) заявили про готовність піти на крайній крок — зупинити виробництво ліків.

Про це було заявлено на брифінгу, який відбувся 17 жовтня в приміщені ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Слід зазначити, що самé підприємство в цей день знаходилось у стані «облоги», в’їзд на територію було перегороджено вантажівками, вздовж паркану стояли співробітники заводу. Щоб потрапити до корпусів, нам також довелось пройти через щільні ряди фармацевтів.

Людмила Безпалько Відкриваючи брифінг, директор ЗАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» Людмила Безпалько зробила заяву про те, що сьогодні, на її погляд, існує організована, керована і добре фінансована група рейдерів, які вже більше півроку намагаються захопити провідні підприємства фармацевтичної галузі України. Тому вона звернулась до керівництва нашої держави, перш за все до Президента України, з проханням захистити нинішніх законних власників підприємств від атак рейдерів. Підприємства, що входять до складу АФВУ, свого часу обрали для себе європейський шлях розвитку. Запровадивши європейські стандарти виробництва, що підтверджені відповідними сертифікатами міжнародних організацій, Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вони зберігають порівняно низький рівень цін, роблячи якісні лікарські засоби економічно доступними для громадян України. 30% акцій БХФЗ належить територіальній громаді м. Києва, зараз цей пакет виставлений на продаж. Середня зарплата на підприємстві нині становить 3900 грн.

Петро Багрій Президент АФВУ Петро Багрій наголосив, що незважаючи на численні звернення до всіх гілок влади стосовно проблем, які бентежать провідних виробників галузі, ніякої підтримки не було одержано. Саме це змусило членів АФВУ зібратися сьогодні на позачергове засідання і прийняти рішення про поетапне припинення виробництва лікарських засобів.

Далі слово взяв голова Ради директорів м. Києва Олександр Осадчий, який повідомив, що напередодні відбулося засідання Ради директорів, де було прийняте рішення про підтримку фармацевтичних підприємств міста, які забезпечують для киян близько 6000 робочих місць, а зупинка їх нормальної роботи призведе до значного зниження надходжень до бюджету міста. Він запевнив присутніх, що від ради директорів найближчим часом буде направлено звернення до мера міста Леоніда Черновецького та міністра економіки України Анатолія Кінаха з проханням підтримати столичних фармацевтів.

Філя Жебровська Свою підтримку колегам по Асоціації висловила і генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська. Вона повідомила, що стосовно ВАТ «Фармак» протягом останнього року ведеться цілеспрямована робота щодо заволодіння акціями товариства деякими компаніями, які не лише отримали незаконним шляхом реєстр акціонерів, але й здійснюють тотальний збір інформації щодо підприємства, в  тому числі його акціонерів, менеджерів і головних контрагентів. Низка інвестиційних компаній, отримавши незаконним шляхом реєстр акціонерів, постійно ведуть роботу із закупівлі акцій ВАТ «Фармак», телефонують акціонерам у будь-який час (денний, вечірній, нічний), пропонуючи їм продати свої акції.

Володимир Загорій Генеральний директор ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», професор Володимир Загорій наголосив, що ця компанія, яка є лідером серед фармацевтичних виробників України, вже чотири місяці знаходиться в стані протидії недружньому захопленню підприємства. Завод продовжує працювати, але робітники вимушені додатково витрачати свій час і сили на охорону підприємства, а менеджмент компанії — вирішувати юридичні спори у судах.

Денис Гарцилов Комерційний директор корпорації «Артеріум» Денис Гарцилов зазначив, що корпорація поки не відчуває на собі тієї гостроти проблеми, щоб розглядати можливість зупинки виробництва; при цьому він повністю підтримав позицію інших членів АФВУ: коли фармацевтичні підприємства знаходяться під постійним тиском, дуже важко говорити про їх стабільну роботу, здоровий психологічний клімат, регулярні поставки життєво важливих для країни ліків до аптек і лікувально-профілактичних закладів України.

Тетяна Будникова Заступник голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Тетяна Будникова зазначила, що підприємства, стосовно яких здійснюються спроби недружнього поглинання, мають найсучасніше в Україні обладнання, використовують новітні технології, є головними експортерами лікарських засобів. Державна служба та Міністерство охорони здоров’я України дуже зацікавлені в стабільній роботі всіх підприємств, що входять до складу АФВУ, адже вони забезпечують галузь охорони здоров’я доступними і в той же час високоякісними лікарськими засобами, багато з яких входять до переліку лікарських засобів, які можуть закуповуватися закладами охорони здоров’я, що частково або повністю фінансуються з Державного або місцевих бюджетів.

Олена Алєксєєва Директор АФВУ Олена Алєксєєва наголосила, що спроби недружнього захоплення вітчизняних фармацевтичних підприємств, які здійснюються з липня, в першу чергу заважають їх нормальній роботі. Кожен день працівники підприємств замість того щоб зосереджувати свої зусилля на виробництві якісних препаратів для населення вимушені займатися зовсім іншою, не притаманною їм діяльністю. Вона також зазначила, що держава досі не вживає ніяких заходів щодо підтримки вітчизняних виробників у цій складній ситуації. Тому підприємства — члени АФВУ були змушені піти на такий крок — поетапно зупиняти виробництво лікарських засобів, щоб представники всіх гілок влади нарешті звернули свою увагу на проблеми галузі.

Який же вихід може бути із цієї складної ситуації? На думку експертів Європейської Бізнес Асоціації, правила корпоративного управління повинні забезпечувати прозорість взаємовідносин між акціонерами та керівними органами товариства, захист прав міноритарних акціонерів, захист товариств від недружнього поглинання незаконними методами та вирішення цілої низки інших питань у сфері корпоративного управління. Відповідні правила корпоративного управління повинні сформувати основу для створення сильного ринку цінних паперів в Україні, що поступово сприятиме постійному економічному росту держави. Чинний Закон України «Про господарські товариства» № 1576-XII, який був прийнятий 19 вересня 1991 р., не відповідає сьогоднішнім вимогам ситуації на ринку України. Тому одним з перших кроків має бути прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», проект якого за № 3177 було подано Кабінетом Міністрів України до Комітету Верховної Ради з питань економічної політики 15.02.2007 р. Принципово проект спрямований на збалансування конкуруючих інтересів власників контрольних пакетів акцій та міноритарних акціонерів, ліквідування існуючих прогалин у чинному регулюванні діяльності акціонерних товариств, поєднання принципів корпоративного управління Організації економічної співпраці та розвитку (ОЄСР) та правил Директив ЄС, запровадження деталізованих правил захисту прав акціонерів та інвесторів акціонерних товариств. Однак деякі положення проекту потребують подальшого доопрацювання. Крім того, існує суперечність між деякими діючими законодавчими актами, зокрема між Цивільним кодексом України та Законом України «Про господарські товариства», є недосконалості і в самому Цивільному кодексі, які стосуються, зокрема, концепції свободи договору.

Слід зазначити, що 15.10.2007 р. в Комітеті Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва було зареєстровано поданий Кабінетом Міністрів України законопроект за № 4080 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, який було розроблено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Законопроект передбачає внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Так, законопроектом передбачено внесення змін до статті 12 Господарського процесуального кодексу України в частині віднесення до виняткової компетенції господарських судів спорів між акціонерами та реєстраторами (зберігачами); до статті 41 Господарського процесуального кодексу України щодо надання Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку експертного висновку в разі його затребування господарським судом; до статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» стосовно надання права Комісії здійснювати експертний висновок у справах, які розглядаються господарським судом. Зазначена норма розширює повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою надання можливості здійснити експертний висновок на професійному рівні та тим самим захистити права акціонерів (учасників) господарських товариств.

Щоб уникнути необґрунтованих позовів, накладення арештів на рахунки господарюючих суб’єктів, а також призупинення рішень загальних зборів господарських товариств, законопроектом вносяться зміни до статті 67 Господарського процесуального кодексу України в частині розгляду заяв про забезпечення позову справ, предметом яких є оскарження рішення загальних зборів господарського товариства. Це пов’язано з тим, що судам необхідно враховувати, що заборона проводити загальні збори порушує права на участь у них і управління товариством тих його учасників, які не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов’язані з втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, проведення загальних зборів, участь акціонерів у загальних зборах, визначення правомочності загальних зборів тощо), а також у порядок реалізації повноважень органів державної влади.

Законопроект також передбачає доповнення: статті 258 Цивільного кодексу України в  частині застосування позовної давності в  один рік щодо оскарження рішень органів господарського товариства (введення такої норми передбачає обмежити зазначені дії в часі, оскільки загальні збори проводяться акціонерним товариством щорічно, тому позов до суду стосовно спірних питань, які розглядались на загальних зборах, повинен подаватися протягом року, й дані питання повинні бути вирішені до наступних загальних зборів з метою уникнення перешкод для проведення наступних загальних зборів акціонерних товариств); Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині погодження з уповноваженою особою акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю плану санації або мирової угоди у разі, якщо таким планом санації (мирової угоди) передбачено обмін зобов’язань боржника на акції (частки, паї) боржника. Також пропонується виключити із Закону України «Про виконавче провадження» двадцять другий абзац частини третьої статті 5, якою передбачена можливість державним виконавцям залучати до виконання судових рішень суб’єктів, які можуть надавати послуги, пов’язані з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до: статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» в частині заборони залучення суб’єктів охоронної діяльності до вчинення виконавчих дій (при вирішенні корпоративних спорів між сторонами незалежним арбітром має бути держава, а отже рішення суду мають виконуватись виключно органами державної влади, оскільки приватні охоронні структури більш вразливі до впливу сторін процесу, ніж органи державної влади. Адже в переважній більшості рейдерських атак мала місце ситуація, за якої до протиправного захоплення підприємств залучались саме приватні охоронні структури); статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» стосовно відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тож сподіватимемося, що депутати Верховної Ради України VI скликання якнайшвидше приймуть всі необхідні зміни до законодавства, щоб запобігти поширенню рейдерства. Саме від них значною мірою буде залежати, яким шляхом піде Україна: до цивілізованого ринку цінних паперів чи до поширення недружнього поглинання. n

Олександр Устинов, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті