Зміст номера #395

Про відзначення державними нагородами України медичних працівників

Про державну реєстрацію лікарських засобів

В «Еженедельнике АПТЕКА», № 13 (384) от 7 апреля 2003 г. дано толкование различным проявлениям побочного действия лекарственных средств (ЛС) на организм человека. Осложнения лекарственной терапии объединены под собирательным понятием «лекарственная болезнь» (ЛБ). Рассмотрены разнообразные этиологические и патогенетические подходы, характеризующие всю сложность побочных реакций (ПР) ЛС и осложнений фармакотерапии. В продолжение темы в данной статье акцентируем внимание читателей на механизмах клинического проявления ПР ЛС.

Друге питання, що розглядалося на засіданні колегії, яка відбулася 10 червня 2003 р. у м. Житомирі («Щотижневик АПТЕКА», № 23(394) від 17 червня 2003 р.), викликало гарячі суперечки, — проект нової редакції закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
Закон було прийнято у 1992 р., проте він уже застарів і не відповідає сучасним вимогам. Підставою для розроблення нової редакції Закону стало приведення його у відповідність з Конституцією України, Указами Президента України, рішенням Конституційного Суду України (у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 49 Конституції України), законодавством Європейського Союзу та міжнародним правом в галузі охорони здоров’я.

В этой статье приводится краткое изложение доклада «Проблема безопасности инсулиновых препаратов», с которым выступил заведующий отделением клинической фармакологии и фармакотерапии эндокринных заболеваний Института эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, доктор медицинских наук, профессор Вадим Корпачев на семинаре «Проблемы безопасности лекарственных средств при медицинском применении в Украине» («Еженедельник АПТЕКА», № 22 (393) от 9 июня 2003 г.), организованном МЗ Украины и ГП «Государственный фармакологический центр» МЗ Украины при участии Государственной инспекции по контролю качества лекарственных средств.
Инсулин относится к тем немногочисленным, действительно жизнеспасающим лекарственным средствам, которые произвели настоящий переворот в судьбе больных сахарным диабетом.

На фармрынки Германии, Швеции и Великобритании, первые из стран Европы, поступил препарат валдекоксиб (Бекстра), специфический ингибитор циклооксигеназы-2 второго поколения производства компании «Пфайзер». Вскоре планируется также маркетинг валдекоксиба в Норвегии и Исландии.

Ринок споживчих товарів та послуг, до якого належить і ринок лікарських засобів (ЛЗ), — один із найважливіших компонентів товарного ринку. Невід’ємною частиною цивілізованого ринку, свідченням його стабільності та життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретний прояв останнього — рівновага попиту і пропозиції, насичення ринку споживчими товарами та послугами.
Сучасний етап розвитку фармацевтичного ринку України характеризується, з одного боку, все більшим розвитком приватної ініціативи, з іншого — максимальним використанням державного регулювання та контролю.
На цей час ЛЗ — повноправний об’єкт економіко-правового обігу. Але така ситуація має свої суперечності. З одного боку, навколо ЛЗ утворюється складна система цивільно-правових відносин (державна реєстрація, правовий режим тощо), а з іншого — до них не привернута належна увага юридичної науки, що може призвести до неупорядкованого функціонування ринку ЛЗ, відсутності потрібної координації в цілісній господарсько-правовій системі.

Підводячи підсумки ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія», яка відбулася в м. Харкові 21–23 травня 2003 р., необхідно зазначити, що на конференції була представлена велика кількість цікавих доповідей. І оскільки висвітлити весь спектр питань, що обговорювалися на конференції, у форматі одного випуску «Щотижневика АПТЕКА» неможливо, ми повертаємося до окремих доповідей. Зокрема, цікавою, враховуючи сучасний стан української економіки, виявилася доповідь «Використання фармакоекономічного аналізу лікарських засобів для визначення потреби у них» (О.М. Заліська, Б.Л. Парновський), представлена доцентом Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького Ольгою Заліською.

В отчете выделены 13 стран, доля которых в мировом объеме продаж лекарственных препаратов составляет около 60%, а также представлен список ведущих фармацевтических компаний мира. Первое место занимает компания «Pfizer», за ней следуют: «GlaxoSmithKline», «MSD», «AstraZeneca» и «Novartis».

Введение единой европейской валюты как один из элементов глобализации мировой экономики отразилось на различных аспектах бизнеса. Особое беспокойство у участников украинского фармацевтического рынка вызвал стремительный рост курса евро по отношению к курсу гривни и доллара США, который мы наблюдали в последнее время. Как долго может сохраниться такая значительная разница в курсе доллара и евро и как это отражается на деятельности фармацевтических компаний в Украине? Сложившуюся ситуацию корреспондент «Еженедельника АПТЕКА» попросила прокомментировать главу Комитета по вопросам здравоохранения Европейской Бизнес Ассоциации, главу представительства компании «Авентис Фарма» в Украине Владимира Игнатова и главу представительства компании «Органон» в Украине Романа Бышовца.