Ставлення українців до реформ охорони здоров’я: чи є зміни?

Переважна більшість опитаних вважають, що держава не піклується про здоров’я громадян, про це свідчать дані січневого онлайн-опитування «Моніторинг сприйняття прогресу реформ» (рис. 1). Значимо більше тих, хто вказав, що держава взагалі не піклується про здоров’я громадян, серед жителів Східного регіону (49%), тих, хто підтримує інтеграцію України з Митним союзом (60%), а також противників Майдану (54%).

Рис. 1

Дані онлайн-моніторингу сприйняття реформ у суспільстві. М1. Як Ви оцінюєте рівень піклування держави про здоров’я громадян? Вибірка: хвиля 1,5, n=1000*

Більшість респондентів надають перевагу самостійному лікуванню та рекомендаціям в інтернеті, а от консультація у лікаря лише на 3-му місці (рис. 2). Варто відзначити, що порівняно з даними за вересень 2015 р. частка тих, хто лікувався самостійно без звернення до лікаря, зменшилася (38%), що може бути пов’язаною з епідемією тяжкого грипу, під час якої самолікування було вкрай небезпечним.

Рис. 2

Дані онлайн-моніторингу сприйняття реформ у суспільстві. М7. Яке з наступних тверджень краще описує Ваші дії протягом останніх 6 міс при необхідності в лікуванні? Вибірка: хвиля 1,5, n=1000*

Кожен п’ятий респондент звертався за порадами до сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста. Стільки ж опитаних отримали рекомендації фармацевта і лікувалися згідно з ними. Лише 1% респондентів зверталися за направленням до страхової компанії.

При цьому порівняно з вереснем 2015 р. значимо знизився показник доступності лікарських засобів. А переважна більшість респондентів вказали на те, у разі захворювання їх фінансовий стан суттєво погіршується.

«Усе це є свідченням того, що підхід до фінансування охорони здоров’я має змінюватися кардинально. Ми повинні позбутися пострадянського сприйняття «безкоштовності» медичних послуг і чесно відповісти на запитання: а скільки ж це реально має коштувати? Нова модель фінансування галузі має базуватися на кількох основоположних засадах: створення чітких зобов’язань між сторонами відносин у медичній сфері; запровадження контрактних відносин між закупівельниками та надавачами послуг; зменшення неформальних платежів населення; захист користувача медичних послуг від різкого зростання витрат у разі виникнення хвороби та створення єдиного замовника медичних послуг — Національної агенції з фінансування охорони здоров’я», — зазначив Павло Ковтонюк, проектний менеджер реформи охорони здоров’я Націо­нальної ради реформ. З повним звітом «Моніторингу сприйняття прогресу реформ» можна ознайомитися на сайті reforms.in.ua.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!