МОЗ виступає проти запровадження в Україні приватної страхової моделі

Міністерство охорони здоров’ я України виступає проти ухвалення законопроекту «Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні» за реєстраційним № 4981, яким пропонується запровадити приватну страхову модель фінансування медичної галузі. У разі його ухвалення бюджет охорони здоров’я формуватиметься не державою, а приватними страховими компаніями, що збиратимуть та акумулюватимуть страхові внески. Передбачається, що страхові внески за українців, які працюють, сплачуватимуть роботодавці, а за тих, що не працюють, — місцеві адміністрації.

«МОЗ занепокоєне можливістю впровадження в Україні такої моделі фінансування галузі. Міжнародний досвід свідчить, що збір коштів для охорони здоров’я через введення додаткового податку на заробітну платню призведе до зростання рівня тінізації економіки, а отже, зменшення доходів державного, місцевих бюджетів та в кінцевому результаті — погіршення послуг для пацієнтів», — вважає в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. Вона нагадала, що ВООЗ має чітку позицію з цього питання та наголосила: «ВООЗ не рекомендує країнам, що розвиваються, використовувати приватні страхові компанії для страхування гарантованих державою коштів. Те, що гарантує держава, повинно йти через си­стему державного медстрахування, і це наша принципова позиція».

За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, у світі є лише 5 високорозвинених країн, у яких приватне медичне страхування охоплює частку понад 20% загальних витрат на охорону здоров’я. «Хоча модель з приватними страховими компаніями виглядає привабливо, немає ніяких доказів, що вона є більш ефективною, — зазначає П. Ковтонюк. — Аргументом на користь запропонованого Міністерством соціальної політики України законопроекту є начебто конкуренція, однак і ми, і міжнародні експертні інституції переконані, що конкуренція повинна бути на рівні постачальників медичної допомоги, тобто лікарень, а не на рівні тих, хто страхує людей». Серед ризиків заступник міністра охорони здоров’я називає «негативну селекцію», коли приватні страхові компанії вибиратимуть собі здорових пацієнтів, та зростання адміністративних витрат у приватних страхових компаніях. «Українська держава інституційно не здатна регулювати діяльність приватних страхових компаній, як це роблять Швейцарія чи Нідерланди. Тому це може призвести до того, що велика частина українців просто залишиться не застрахованою», — переконаний він.

МОЗ України вважає, що консолідація бюджету медицини в руках приватних страхових компаній, як це передбачається в законопроекті, є вкрай ризикованою. Серед негативних чинників є наступні:

1) страховим компаніям надано непропорційно велику владу. Вони братимуть участь у розробці політики в системі охорони здоров’я, зможуть лобіювати власні інтереси на противагу інтересам пацієнтів. Це створить корупційні ризики та призведе до монополії на ринку медстрахування;

2) страхові внески планується зберігати на банківських рахунках страхових компаній. Разом з тим, засобів контролю за їх належним використанням у держави недостатньо;

3) не передбачено механізмів контролю видатків на охорону здоров’я. Сума відрахувань із заробітної плати кожного працівника залежатиме від розрахунків приватних страхових компаній. Система не матиме запобіжних заходів з боку держави для обмеження витрат.

МОЗ України пропонує ухвалити законодавчі акти у сфері медичного страхування, які б дозволили:

• продовжити фінансувати медицину із загальних податків, тобто з державного бюджету;
• застрахувати кожного — будь-який громадянин України зможе отримувати послуги з охорони здоров’я, а не тільки ті, хто офіційно працює, або ті, що сплачують страхові внески;
• консолідувати бюджет на охорону здоров’я в державній структурі, а не приватних руках. Транзакції необхідно здійснювати через систему державного казначейства, а не через приватні банківські рахунки;
• створити Єдиного національного замовника медичних послуг — державну агенцію, що буде стратегічно розпоряджатися бюджетом охорони здоров’я замість його розпорошення між понад 700 регіональними бюджетами;
• платити за якість та результат — запровадити методи фінансування послуг, що сприятимуть підвищенню ефективності, якості послуг та задоволеності пацієнта.

У майбутньому держава оплачуватиме чітко визначений гарантований обсяг медичних послуг. Однак потрібні механізми для фінансового захисту громадян щодо тих послуг, які не покриваються державою. Тут МОЗ вбачає важливу роль приватних страхових компаній. Як свідчить світова практика, приватні страхові компанії стають партнерами держави та підставлять плече в питаннях фінансування медичних послуг, що не увійшли до гарантованого пакету.

Нагадаємо, що 5 жовтня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, на якому розглядалися 3 законопроекти щодо запровадження медичного страхування, зокрема проект закону «Про загальнообов’язкове соціальне медичне страхування в Україні» № 4981, а також 2 альтернативні документи: «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» № 4981-1 та «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні» № 4981-2. По завершенню їх обговорення члени комітету ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу саме законопроект № 4981.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!