З приводу правомірності цією заборони висловилися Андрій Горбатенко, адвокат, асоційований партнер ЮК «Правовий альянс», та Микола Орлов, партнер ЮК «ОМП».
У свою чергу, асоціація «АПРаД» направила листа голові Дніпровської міської ради Борису Філатову, у якому зазначає, що, встановлюючи наказом № 473 додаткові обмеження для медичних працівників, даний наказ суперечить законодавству України про клінічні дослідження лікарських засобів і фармаконагляд та не відповідає європейським підходам до інформування професіоналів охорони здоров’я щодо лікарських засобів.
Незважаючи на наведені юристами та асоціацією «АПРаД» аргументи, Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів продовжує наполегливо підтримувати дніпровську ініціативу.
Пропонуємо до уваги наших читачів лист цієї організації, у якому вона висловлює підтримку вищезгаданих обмежувальних ініціатив.
Голові Дніпровської міської ради Б.А. Філатову
Копії:
В.о. міністра охорони здоров’я У. Супрун
Виконавчому директору Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД» В. Редько
Вих. № 1091 від 13 листопада 2017 р.
Шановний Борисе Альбертовичу!
Висловлюємо Вам свою повагу і подяку від імені пацієнтської спільноти в зв’язку з ухваленням Департаментом охорони здоров’я Дніпровської міської ради наказу від 14.09.2017 р. № 473 «Про обмеження, встановлені для медичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності» (далі — Наказ).
Прийняття зазначеного Наказу значно збільшило довіру пацієнтів до лікарів і медичної допомоги, що надається у комунальних закладах охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради. Дніпро став першим містом, яке справді дбає про пацієнтів, лікарів та зробило крок назустріч довірі, безпеці медичної допомоги та впровадило низку превентивних заходів в боротьбі з корупцією.
Наказ Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради є справді революційним документом, спрямованим на забезпечення належних умов для лікарів, які мають призначати пацієнтам лікарські засоби без тиску фармбізнесу. Впроваджені Департаментом охорони здоров’я Дніпровської міської ради заходи спрямовані на забезпечення безпеки та реалізації законних інтересів пацієнтів, створення належних умов для сумлінної праці медичних працівників та зниження корупційних ризиків, які створюють комерційні представники, незаконно працюючи на території закладів охорони здоров’я.
В той же час Наказ створює певні перешкоди і загрози для традиційних маркетингових підходів багатьох фармацевтичних компаній на території закладів охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради.
Тому ми вітаємо дуже важливі кроки, які здійснюються Асоціацією виробників інноваційних ліків «АПРаД» (Асоціація), щодо впровадження та дотримання членами Асоціації етичного кодексу для фармацевтичних компаній.
Разом з тим започаткована Асоціацією дискусія у виданні «Щотижневик АПТЕКА» (№ 43 (1114) від 6 листопада 2017 р.), де опубліковано лист (вих. № 01-11/17 від 1 листопада 2017 р.) у зв’язку з ухваленням Наказу, потребує уваги та суттєвих уточнень. Так, наведені в зазначеному листі аргументи необґрунтовані та не витримують жодної критики, вказані норми права, які мали б підкріпити позицію Асоціації, не мають жодного стосунку до правовідносин, на регламентацію яких спрямований Наказ.
Тому наводимо аргументи, які стали підставою для Наказу та базуються виключно на вимогах чинного законодавства України: трудового, антикорупційного, цивільного, у сфері охорони здоров’я, управління і конституційних положеннях, і лише тих, які стосуються питання діяльності комерційних представників на території комунальних закладів охорони здоров’я.
Як відомо, корупція є серйозною загрозою для верховенства права, демократії, прав людини, рівності та соціальної справедливості, перешкоджає економічному розвитку і створює небезпеку для стабільності демократичних інституцій та моральних основ суспільства. У зв’язку із значенням медицини для кожного громадянина, до неї суспільство висуває особливі вимоги щодо попередження та поширення корупції.
Тому ключові особи при владі (державні службовці, управлінці, керівники органів місцевого самоврядування тощо) наділені специфічними обов’язками та завданнями і повинні мати необхідні кваліфікації, відповідне правове та інше забезпечення, щоб ефективно виконувати покладені на них завдання, серед іншого й попереджати корупцію, створювати умови для ефективного функціонування підпорядкованих їм структур і організацій.
Крім ризиків корумпування керівництва закладів охорони здоров’я та медичних працівників, негативні наслідки діяльності медичних та інших комерційних представників на території цих закладів діяльності медичних представників добре відомі та вивчені під час багатьох спеціальних досліджень. Ось лише основні з них:
- нав’язування продукту (часто непотрібного, необґрунтовано дороговартісного або й неефективного) покупцям (через призначення лікарем певного препарату без врахування наявності альтернативних лікарських засобів);
- використання фінансових корупційних інструментів впливу на лікаря (підкуп) для призначення певних препаратів пацієнтам;
- збільшення невдоволеності пацієнтів, вимушених очікувати в черзі звільнення лікаря;
- створення суттєвих ризиків призначення неправильного лікування, виникнення медичної шкоди (зменшення часу, відведеного на спілкування з пацієнтами, обстеження та встановлення діагнозу через візити медпредставників).
Керівництво міста Дніпро та Департаменту охорони здоров’я сьогодні мають усі повноваження як власників закладів охорони здоров’я міста, видавати накази, розпорядження, інші нормативні документи, спрямовані на належну регламентацію діяльності підпорядкованих їм закладів охорони здоров’я та попередження корупційних та інших правопорушень в межах чинного законодавства України.
Тому ми вважаємо безпідставними тези Асоціації про те, що положення Наказу встановлюють необґрунтовані додаткові професійні обмеження для медичних працівників, а надто спробу звинуватити власника комунальних закладів охорони здоров’я, що розташовані у м. Дніпро, у незаконному обмеженні прав медичних працівників та/або порушень законодавства. Адже Наказ лише встановлює правила, які забезпечують дотримання трудової дисципліни медичного працівника на робочому місці та сприяють попередженню виникнення корупційних ризиків, порушень трудового законодавства і дисципліни, спричинення шкоди пацієнтам та діяльності закладів охорони здоров’я у зв’язку з нав’язливою діяльністю представників фармацевтичних компаній, які в робочий час відволікають лікаря від надання допомоги пацієнтам та спонукають його до призначення певних (часом зовсім непотрібних хворому) ліків.
Накладення обмежень у частині попередження корупції є обов’язком, встановленим чинним законодавством України та її міжнародними зобов’язаннями, і знаходиться в безпосередній компетенції власника закладів охорони здоров’я, яким є Департамент охорони здоров’я Дніпровської міської ради.
Тому вважаємо, що Асоціація поквапилася взяти на себе повноваження з тлумачення положення чинного законодавства України. Деякі побажання Асоціації щодо свободи діяльності найманих співробітників, якими є медичні працівники комунальних закладів охорони здоров’я, є навіть шкідливими, зокрема теза, що «медичні працівники мають право і вільні здійснювати професійну діяльність на свій розсуд в усіх аспектах, що не стосуються зазначених обмежень, зокрема і спілкуватися з дотриманням вказаних обмежень з представниками виробників ліків, медичних виробів та харчових продуктів, у тому числі в робочий час».
Тобто Асоціація намагається вказувати, що мають робити медичні працівники закладів охорони здоров’я м. Дніпро в робочий час!
Всі наймані працівники, зокрема й медичні працівники комунального закладу охорони здоров’я, повинні дотримуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна — це не абстрактне поняття, так само, як і поняття продуктивності праці.
Складно уявити собі власника, який дозволяє найманим працівникам, яким він платить заробітну плату, «здійснювати професійну діяльність на свій розсуд», як цього бажають автори листа. В такому разі професійна діяльність перетворилася б на цілковите свавілля.
Натомість законодавець у Кодексі законів про працю (ст.ст. 139, 140, 141 та ін.) чітко прописує обов’язки найманих працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір, тощо.
Трудова дисципліна на підприємствах, в установах та організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних умов для нормальної високопродуктивної роботи. Законодавець передбачає навіть створення обстановки нетерпимості до порушень трудової дисципліни.
При цьому згідно з Кодексом законів про працю України саме власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну (ст. 141 КЗпП).
Крім того, чинне антикорупційне законодавство (зокрема Модельний кодекс держслужбовця, схвалений Рекомендацією Комітету Міністрів державам — членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців № R (2000) 10, прийнятою 11 травня 2000 р.) покладає на керівництво Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради обов’язок розробляти нормативні акти, які б забезпечили заходи, спрямовані на протидію та боротьбу з корупцією в підпорядкованих їм закладах охорони здоров’я.
До таких обов’язків також належить й виключення використання приватного інтересу: інтересу керівника закладу охорони здоров’я, лікаря, іншого медичного працівника, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з діяльністю торговельних, медичних та інших представників на території закладів охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради.
Чинне антикорупційне законодавство сьогодні вимагає від усіх осіб, які здійснюють адміністративно-господарські та управлінські функції, створення перешкод у неефективному, неекономному і нераціональному використанні людських ресурсів, власності, приміщень, послуг і фінансових ресурсів, які йому чи їй довірені, попередження корупції серед працівників.
Для цього, серед іншого, дозволяється впровадження відповідних правил і інструкцій.
Асоціація також відмічає, начебто негативний вплив Наказу на законодавство про клінічні дослідження та фармаконагляд. Однак зазначений нормативний правовий акт ніяк не може вплинути на проведення клінічних досліджень хоча б тому, що про них навіть не згадується в ньому, а їх проведення регламентується окремими розпорядженнями, які включають відповідні взаємовідносини з медичними працівниками, у тому числі в рамках трудового законодавства.
Таким, що не відповідає дійсності, є посилання в листі Асоціації на вплив Наказу на можливість направлення лікарями повідомлень про побічні реакції лікарських засобів. Адже для направлення такого повідомлення спілкування лікаря і представника фармкомпанії не є обов’язковим. Законодавством передбачена можливість направлення повідомлення поштою і за допомогою електронних засобів безпосередньо до Державного експертного центру МОЗ України та, при можливості, до Уповноваженої особи з фармаконагляду компанії виробника.
Ми також відмітили для себе і хочемо звернути увагу на те, що Асоціація з повагою ставиться до правил, які встановлюються власниками приватних закладів охорони здоров’я і не намагається оскаржити їх рішення, зокрема щодо заборони для працівників таких закладів спілкуватися в робочий оплачуваний час з представниками комерційних структур (фармкомпаній, виробників медичних виробів, харчових добавок тощо). Разом з тим, Наказ, який стосується комунальної лікарні, чомусь викликав таку реакцію.
Резюмуючи викладене вище, вважаємо за необхідне вивчити досвід Департаменту охорони здоров’я Дніпровської міської ради із забезпечення захисту медичних працівників від впливу бізнесу, забезпечення належного призначення лікарських засобів та реалізації принципів фармаконагляду в м. Дніпро з метою подальшого поширення на всю територію України.
Також, у разі необхідності, ми готові продовжити дискусію з Асоціацією стосовно діяльності комерційних представників в закладах охорони здоров’я та належного інформування медичних працівників.
У зв’язку із цим пропонуємо підтримати ініціативу проведення круглого столу з вказаних питань із запрошенням усіх зацікавлених сторін.
З повагою
президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів В.Г. Сердюк
Коментарі