Програма «Доступні ліки»: підсумки 2017 р. та перспективи розвитку

ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»

Запровадження системи реімбурсації стимулювало збільшення обсягів споживання препаратів, вартість яких відшкодовується державою (рис. 1). Загалом за період квітень–грудень* 2017 р. кількість споживаних DDD (defined daily dose — встановлені добові дози) препаратів, внесених до переліку МНН, затвердженого постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863 (далі — Перелік МНН), збільшилася на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому для лікарських засобів, які внесені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник становить більше 85%, тоді як для препаратів, вартість яких не відшкодовується, він, навпаки, знизився на 6%.

Рис. 1

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до переліку МНН, у натуральному вираженні (DDD) у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

У грошовому вираженні темпи зростання споживання препаратів, внесених до переліку МНН, становлять 27% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для препаратів, які внесені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник підвищився на 66%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, знизився майже на 3% (рис. 2).

Рис. 2

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, включених до переліку МНН, у грошовому вираженні у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

За період квітень–грудень* 2017 р. середньозважена вартість 1 DDD препаратів, вартість яких відшкодовується, знизилася на 10,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А для препаратів, які не підпадають під відшкодування, цей показник підвищився на 3,5% (рис. 3). Загалом значення даного показника знизилося на 19,6%. При цьому слід зазначити, що зниження середньозваженої вартості 1 DDD зумовлене не тільки зниженням ціни, а й перерозподілом споживання в бік препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, які є значно дешевшими за препарати, вартість яких не відшкодовується, та обмеженням націнок.

Рис. 3

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, включених до переліку МНН, у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

Серед препаратів, вартість яких відшкодовується державою, за період квітень–грудень* 2017 р. відзначається зростання споживання препаратів для всіх нозологій. У натуральному вираженні споживання лікарських засобів для терапії серцево-судинних захворювань збільшилося порівняно з аналогічним періодом 2016 р. більше ніж на 90%. Споживання ліків для терапії цукрового діабету II типу за той же період зросло на 76,5%, а препаратів для лікування бронхіальної астми — на 28% (рис. 4).

Рис. 4

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, у натуральному вираженні (DDD) у розрізі нозологій за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

Темпи зростання споживання серцево-судинних препаратів, вартість яких відшкодовується державою, у грошовому вираженні становлять більше 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року, препаратів для терапії цукрового діабету II типу — 49%, а для препаратів для лікування бронхіальної астми — майже 66% (рис. 5).

Рис. 5

Динаміка аптечних продажів лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, у грошовому вираженні у розрізі нозологій за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

Для препаратів, вартість яких відшкодовується державою, зниження середньозваженої вартості 1 DDD зафіксовано щодо препаратів для лікування серцево-судинних захворювань та цук­рового діабету II типу. А стосовно препаратів для лікування бронхіальної астми, навпаки, — її підвищення (рис. 6). Це зумовлено внесенням до Реєстру відшкодування високовартісних препаратів для лікування бронхіальної астми.

Рис. 6

Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 DDD лікарських засобів, вартість яких відшкодовується державою, у розрізі нозологій за період з січня 2016 по грудень* 2017 р.

РОЗШИРЕННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГРАМИ

Постановою КМУ № 1080 розширено перелік МНН, вартість яких підлягає відшкодуванню, затверджений постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863. Так, перелік МНН для лікування серцево-судинних захворювань та цукрового діабету II типу доповнено таблетованими формами препаратів лозартану (losartan) та глібенкламіду (glibenclamide) відповідно.

Нагадаємо, що під відшкодування вартості можуть підпадати лише препарати, внесені до Національного переліку. Наразі до нього входять препарати лозартану у формі таблеток з дозуванням 25; 50 та 100 мг, а також глібенкламіду у формі таблеток з дозуванням 5 мг.

Загальні обсяги роздрібної реалізації зазначених препаратів за підсумками 2017 р.* становлять 872,4 тис. упаковок та 92,8 млн грн. відповідно.

Наказом МОЗ України від 02.01.2018 р. № 2 затверджено оновлений Реєстр граничних оптово-відпускних цін (ГрОВЦ) на лікарські засоби. У порівнянні з попередньою редакцією документа відзначається підвищення ГрОВЦ для всіх препаратів у середньому на 13% (таблиця).

Щодо нових МНН, внесених до Реєстру, ГрОВЦ 1 DDD для препаратів глібенкламіду становить 0,92 грн., а для препаратів лозартану — 2,48 грн. Ми проаналізували препарати, які реалізовувлися на українському фармринку в грудні* 2017 р.

Аналіз цін та їх порівняння з ГрОВЦ для препаратів глібенкламіду (рис. 7) демонструє, що в разі подання заявок виробниками під відшкодування вартості можуть підпасти майже всі препарати. При цьому станом на 12.01.2017 р. задекларована оптово-відпускна ціна на найбільш споживаний препарат вища за ГрОВЦ.

Рис. 7

Задекларована та середньозважена роздрібна вартість (у грудні* 2017 р.) препаратів глібенкламіду, а також обсяги їх споживання в DDD за підсумками 2017 р.

Препарати лозартану більш широко представлені на ринку. Аналогічний аналіз для них (рис. 8) свідчить, що станом на 12.01.2017 р. переважна більшість препаратів може підпасти під відшкодування вартості.

Рис. 8

Задекларована та середньозважена роздрібна вартість (у грудні* 2017 р.) препаратів лозартану, а також обсяги їх споживання в DDD за підсумками 2017 р.

Відповідно до опублікованої МОЗ України запланованої хронології здійснення заходів, заявки на внесення до оновленої редакції Реєстру приймалися МОЗ до 11 січня 2018 р. Наразі триває їх опрацювання, а наказ про внесення змін до оновленої редакції Реєстру буде затверджено орієнтовно 5 лютого 2018 р.

Окрім розширення програми новими препаратами, постановою КМУ № 1080 також вносяться зміни до постанови КМУ від 17 березня 2017 р. № 152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів». Серед ключових змін можна виділити запровадження норми, яка посилить конкуренцію в сегменті безкоштовних лікарських засобів. Так, заявники, вартість добової дози препарату яких у Реєстрі не більше ніж на 5% перевищує таку вартість добової дози препарату (з однаковою МНН та формою випуску), що відшкодовується повністю (без доплати), можуть повторно подати до МОЗ України документи зі зміненою оптово-відпускною ціною за упаковку лікарського засобу, яка в перерахунку на добову дозу дорівнює вартості добової дози препарату, що відшкодовується повністю.

Також аптекам надано перехідний період (30 днів) для реалізації залишків ліків, закуплених до затвердження оновленого Реєстру.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

4 січня на офіційному сайті МОЗ України для громадського обговорення оприлюднено проект постанови КМУ щодо розширення програми «Доступні ліки», яким пропонується внести до неї препарати, які застосовуються при трансплантації органів та тканин: азатіоприн (azathioprine), мікофенолова кислота та її солі (mycophenolic acid), такролімус (tacrolimus) та циклоспорин (ciclosporin).

За підсумками 2017 р.*, загальний обсяг їх споживання в роздрібному сегменті становить 8 тис. упаковок та 15,4 млн грн. (рис. 9). Слід зауважити, що обсяги реалізації цих препаратів у роздрібному сегменті досить низькі. Однак це дуже дорогі лікарські засоби, середньозважена роздрібна вартість 1 упаковки цих препаратів за підсумками 2017 р.* становить близько 1900 грн.

Рис. 9

Обсяги споживання лікарських засобів, які розглядаються МОЗ України на предмет їх внесення до системи реімбурсації, в натуральному і грошовому вираженні за період з січня по грудень* 2017 р.

На сьогодні значна частка таких препаратів споживається в госпітальному сегменті. Обсяги їх госпітальних поставок становлять 92 тис. упаковок та 153,7 млн грн.

ФІНАНСОВИЙ БІК

У 2017 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» з бюджету виділено 700 млн грн. За даними Державної казначейської служби України (ДКСУ), станом на 1 грудня 2017 р. аптечним закладам компенсовано 486,9 млн грн. При цьому в листопаді обсяги компенсованих аптекам коштів становили 108,5 млн грн., у жовт­ні — 86 млн грн.

Отже, як свідчать дані ДКСУ, в останні місяці на компенсацію вартості лікарських засобів за діючим реєстром витрачається близько 100 млн грн. При цьому програму розширено ще 2 діючими речовинами, а також відмічено підвищення ГрОВЦ, що може призвести до збільшення кількості препаратів, які підпадають під відшкодування, та зростання їх вартості. Тобто обсяги коштів, необхідних для відшкодування вартості, збільшаться.

Як відомо, у 2018 р. на реалізацію програми «Доступні ліки» бюджетом передбачено 1 млрд грн. Тому вже зараз можна зробити висновок, що виділених коштів не вистачить навіть без додаткового розширення програми.

ВИСНОВКИ ТА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Як свідчить аналіз, реалізація програми «Доступні ліки» стимулювала зростання споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою. Також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.

На сьогодні перелік МНН, вартість яких підлягає відшкодуванню, доповнено 2 діючими речовинами — глібенкламідом та лозартаном. Також МОЗ пропонується внести до програми препарати, які використовуються при трансплантації органів та тканин.

Щодо розширення програми зазначимо, що в одній з попередніх публікацій наше видання аналізувало структуру захворюваності та смертності в Україні та рекомендувало розширювати програму реімбурсації в рамках вже затверджених постановою КМУ № 863 нозологій. Зокрема, включати препарати, які входять до затверджених в Україні протоколів лікування. Для цього необхідно внести зміни стосовно скасування вимоги щодо внесення в систему реімбурсації лише препаратів з Національного переліку.

На сьогодні не усунено подвійну регуляцію націнок на препарати, внесені до Національного переліку. Нагадаємо, що на лікарські засоби, що входять до Національного переліку гранична роздрібна націнка становить 25%, при цьому на перелік МНН у рамках програми «Доступні ліки» вона становить 15%. Збільшення роздрібної націнки сприятиме залученню аптек до участі в програмі. Слід зауважити, що роздрібна націнка 15% розповсюджується на весь перелік МНН, незалежно від того, відшкодовується вартість препарату чи ні. Таким чином, держава регулює націнки навіть на ті препарати, вартість яких не відшкодовується.

Окрім того, протягом 2017 р. в деяких регіо­нах відмічали проблеми з реалізацією програми «Доступні ліки», пов’язані з використанням розпорядниками всіх коштів. При цьому, як свідчать дані ДКСУ, коштів на реалізацію програми цього року цілком достатньо, проте існує проблема з їх розподілом між розпорядниками. Ця проблема виникає, оскільки МОЗ України не контролює хід реалізації програми. Міністерству необхідно збирати статистичну інформацію, зокрема щодо кількості виписаних рецептів та їх обслуговування в аптеках. Аналіз цієї інформації дозволить фахівцям МОЗ контролювати хід реалізації програми та вчасно вносити необхідні подання до Уряду щодо необхідності перерозподілу коштів, виділених на реалізацію програми реімбурсації.

Стосовно виділених на 2018 р. коштів на реалізацію програми слід зазначити, що існує ризик їх передчасного освоєння.

*Попередні дані за грудень 2017 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!