Нагадаємо, що Уляна Супрун попередньо представила підсумки року роботи програми «Доступні ліки» членам Уряду під час засідання, яке відбулося 4 квітня.
Лідерами реалізації урядової програми є Донецька, Харківська, Львівська, Миколаївська та Вінницька області. Аутсайдери — Одеська, Волинська, Хмельницька, Івано-Франківська та Київська області. Рейтинг регіонів складено за результатами роботи програми у 2018 р.
Говорячи про те, як вплинула програма на здоров’я пацієнтів, У. Супрун представила якісні показники. За даними регіонів, на 4,2% в середньому зменшилася кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт, майже на 6% — для людей з нападами бронхіальної астми. Кількість пацієнтів з нормалізованим рівнем глюкози у крові при цукровому діабеті ІІ типу збільшилася на 6%.
Більш детально про стратегічні цілі розвитку програми відшкодування розповів Роман Ілик.
За його словами, проект запускався дуже нелегко, адже попередній досвід запровадження відшкодування вартості антигіпертензивних препаратів підірвав довіру в першу чергу з боку аптечних закладів і виробників, та врешті — пацієнтів. «Тому ми стартували з від’ємним показником кредиту довіри», — констатував заступник міністра.
Але з часом до програми «Доступні ліки» залучається все більше пацієнтів. Збільшується і кількість аптечних закладів, де можна придбати ліки в рамках програми. Так, за 3 міс 2018 р. до програми «Доступні ліки» було залучено близько 400 точок. Відтак, на сьогодні за програмою працює 7138 аптечних закладів. Заступник міністра підкреслив, що аптечні заклади беруть участь в урядовій програмі виключно на добровільних засадах, як і виробники лікарських засобів.
«Головна мета програми — це, безумовно, здорові люди, зменшення випадків ускладнень і, відповідно, показників смертності. А без довіри, звичайно, ця мета є недосяжною», — зауважив Р. Ілик.
За його словами, за час роботи програми серед українців суттєво виріс показник довіри до сімейного лікаря, що є важливим у рамках глобальної трансформації медичної галузі.
Виробники, лікарські засоби яких беруть участь у програмі, при формуванні заявки визначають не лише ціну препарату, але й гарантують необхідний обсяг його на півроку. «Ми маємо намір твердо моніторити цифри, пов’язані із заявленою ціною й обсягами», — наголосив доповідач, додавши, що завдяки таким даним у Міністерстві можуть прогнозувати, що в І півріччі 2018 р. пацієнти матимуть можливість отримати 10,5 млн упаковок доступних ліків, що майже на 4,5 млн більше порівняно з попереднім півріччям.
Над чим зараз працює профільне міністерство в рамках удосконалення урядової програми?
У МОЗ України наразі ведеться робота над удосконаленням бюджетного законодавства в частині безперервності фінансування урядової програми. Адже питання, пов’язані із закінченням одного бюджетного року і початком іншого, не мають впливати на процес лікування.
Але першочергова мета Міністерства — зробити доступні ліки ще доступнішими для кожного громадянина. Особливо це стосується пацієнтів, які проживають у сільській місцевості. З точки зору законодавчого регулювання, сьогодні кожен фельдшер може виписувати рецепти хронічно хворим пацієнтам і відпускати ліки у фельдшерсько-акушерському пункті, якщо в селі відсутня аптека. «Закликаємо місцеву владу посприяти цій практиці й подумати над тим, яким чином вони можуть заохочувати фельдшерів до додаткової роботи», — зазначив Р. Ілик.
Стратегічною метою залишається намір МОЗ України включити до урядової програми всі ліки з державних програм, якими пацієнти лікуються на амбулаторному рівні.
З травня 2018 р. планується запуск у пілотному режимі електронного рецепта. У Міністерстві виокремили регіони, де має стартувати пілотний проект: це м. Вінниця та Вінницька обл., м. Дніпро та Дніпропетровська обл., м. Івано-Франківськ та Івано-Франківська обл., м. Черкаси та Черкаська обл. і м. Бахмут.
До кінця року планується запровадити електронний рецепт по всій країні — там, де для цього буде технічна можливість.
Електронний рецепт — це цифровий аналог рецептів на паперових бланках. У ньому вказано, хто виписав рецепт та яку активну речовину призначено пацієнтові. Такий рецепт підписується електронним підписом лікаря. Документ одразу потрапляє в систему, де його можуть побачити провізори. Пацієнт отримує смс-повідомлення з номером рецепта, який треба назвати в аптеці (див. рисунок). Доступ до електронної системи рецептів буде обмежений.
Підсумовуючи, Р. Ілик зазначив, що «Доступні ліки» — це «перша ластівка» трансформації галузі охорони здоров’я, і це ті зміни, які працюють уже сьогодні.
Про те, як працює програма «Доступні ліки» в сільській місцевості й у с. Слобода-Селець зокрема, розповіла Світлана Янович. За її словами, завдяки Станишівській об’єднаній територіальній громаді рік тому в цьому селі відкрився новий фельдшерсько-акушерський пункт, у якому створено необхідні умови для медичного обслуговування місцевого населення. Сімейний лікар приїжджає сюди двічі на тиждень. Рецепти на доступні ліки виписує як він, так і фельдшер. Зважаючи на те, що село знаходиться в 6 км від обласного центру — м. Житомир, пацієнти похилого віку мають труднощі, пов’язані з отоваренням рецептів. «Тому було б добре, щоб у нашому фельдшерсько-акушерському пункті ми мали змогу одразу отоварювати рецепти», — зауважила С. Янович.
З 820 місцевих жителів 195 осіб з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом ІІ типу і бронхіальною астмою користуються програмою «Доступні ліки». При цьому, за словами фельдшера, вже є результати її реалізації — зменшення кількості ускладнень при охоплених захворюваннях.
фото Сергія Бека,
рисунок МОЗ України
Коментарі