23-й Європейський конгрес ISPOR–2020: визначення стимулів і поширення цінностей в охороні здоров’я у період пандемії

16–19 листопада 2020 р. відбувся 23-й щорічний Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research— ISPOR), який мав проводитися в м. Мілан, Італія, та у зв’язку з пандемією COVID-19 був перенесений в онлайн-режим. Провідна тема конгресу — «Покращення здоров’я: визначення стимулів і поширення цінностей здоров’я у медичній допомозі» (Improving Health: Establishing Incentives and Sharing Value).

Уперше віртуальний конгрес ISPOR включав 3 пленарні засідання, симпозіуми, 11 майстер-класів, 15 коротких курсів, у тому числі з оцінки медичних технологій (ОМТ) з акцентом на пандемії COVID-19. Також протягом 16–19 листопада на конгресі були представлені стендові презентації з тематики економіки охорони здоров’я та результатів лікування (Health Economics Outcomes Research — HEOR), у яких результати наукових досліджень представили більше 300 доповідачів-лекторів з 40 країн світу.

Учасниками і доповідачами на 23-му Європейському конгресі ISPOR від Українського відділу ISPOR та Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького були:

• доктор фармацевтичних наук, професор Ольга Заліська, завідувач кафед­ри організації і економіки фармації, технології ліків та фармако­економіки факультету післядипломної освіти, засновник та президент Українського відділу ІSPOR (2008–2017), науковий консультант Українського студентського відділу ISPOR, член Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP);
• кандидат фармацевтичних наук Наталія Максимович, доцент цієї ж кафедри, член ISPOR;
• кандидат фармацевтичних наук Оксана Ващенко, доцент кафедри технології ліків та біофармації, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, секретар Українського відділу ISPOR (2018).

Від ДП «Державний експертний центр МОЗ України» учасником була кандидат фармацевтичних наук Ореста Піняжко, директор Департаменту оцінки медичних технологій, президент Українського відділу ISPOR з 2017 р.

Також учасниками й доповідачами від Українського студентського відділу ISPOR виступили:

• Ольга Брездень, студентка 5-го курсу фармацевтичного факультету Ягеллонського університету, президент Українського студентського відділу ISPOR з 2017 р.;
• аспірант Вікторія Гуз, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядип­ломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького, секретар Українського студентського відділу ISPOR, член FIP;
• магістр Андрій Соловей, старший лаборант цієї ж кафедри, член ISPOR;
• Еля Бригарда, студентка 5-го курсу медичного факультету Львівського медичного інституту, член ISPOR.

Президент Українського відділу ISPOR О. Піняжко і професор О. Заліська були ініціаторами спільного європейського форуму на тему «Чи можна перенести результати оцінки медичних технологій? Європейські перспективи та фокус на країнах Центральної та Східної Європи», модератором виступила Ольга Заліська, доповідачами — Ореста Піняжко від України, магістр Берталан Немет (Bertalan Németh), головний економіст Інституту досліджень Syreon, президент Угорського відділу ISPOR, Будапешт, Угорщина; професор Фінн Борлум Крістенсен (Finn Børlum Kristensen), Датський центр економіки здоров’я (DaCHE), факультет наук про здоров’я, Університет Південної Данії, Оденсе, Данія; Іга Ліпська (Iga Lipska), доктор медичних наук, керівник відділу моніторингу медичних послуг, Департамент охорони здоров’я Національного фонду страхування, Варшава, Польща.

Під час цього форуму було представлено дані щодо стану і перспектив впровадження системи оцінки медичних технологій у кожній країні у період пандемії, формування інформаційних баз даних щодо доказового лікування COVID-19, також питання співпраці та перенесення результатів ОМТ та їх використання різними країнами.

Учасниками Українського відділу ISPOR були представлені 6 стендових доповідей, а саме:

• «Програма реімбурсації «Доступні ліки» в Україні: стан та перспективи (О. Заліська, В. Гуз, Н. Максимович);
• «Оцінка протигрибкових лаків, які зареєстровані в Україні» (О. Ващенко, О. Заліська);
• «Системний аналіз медичного використання препаратів з канабісу у світі: стан та перспективи» (О. Брездень, О. Заліська, Е. Бригарда);
• «Розробка оновленої шкали щодо рекомендацій з впливу на бюджет для ОМТ в Україні» (О. Піняжко, А. Машейко, О. Олещук, В. Середюк, М. Лелека, О. Топачевський, Л. Ковтун);
• «Перелік пріоритетних онкологічних захворювань для інформування встановлення пріоритетів та розроблення Національного плану боротьби з раком в Україні» (О. Піняжко, В. Середюк, О. Топачевський, А. Семиволос);
• «Оцінка втрачених років життя, скоригованих на якість, пов’язаних зі смертністю від COVID-19 в Україні» (В. Середюк, О. Піняжко, О. Топачевський, Т. Думенко, Л. Ковтун).

Вищевказані стендові доповіді під час години обговорення викликали інтерес у міжнародних учасників, що свідчить про необхідність розвитку і представлення результатів фармакоекономічних досліджень та ОМТ на європейському рівні. Виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг (Nancy S. Berg, CEO&Executive Director) у вступному слові привітала учасників з відкриттям Європейського конгресу ISPOR у форматі онлайн. Вона звернула увагу на те, що в ці складні часи для світової системи охорони здоров’я усім її учасникам дуже важливо об’єднуватися для спільної та продуктивної роботи у боротьбі з пандемією COVID-19. Доповідач підкреслила, що основним завданням 23-го конгресу ISPOR буде обговорення фундаментальних основ, визначення пріоритетів, ризиків, цінностей та винагород в економіці охорони здоров’я (HEOR), активніше залучення та важлива роль громадськості в прийнятті рішень в охороні здоров’я. Президент ISPOR 2020–2021 рр. Єнс Гругер (Jens Grueger, PhD) зазначив, що це найбільша в Європі конференція з економіки охорони здоров’я та фармакоекономіки, а також перша конференція такого масштабу в онлайн-режимі. У зв’язку з пандемією COVID-19 спікер висловив подяку всім, хто бореться з нею та побажав здоров’я всім учасникам та членам їх родин.

Під час конференції 16 листопада 2020 р. відбулося перше пленарне засідання на тему «Нова угода» для систем охорони здоров’я: місія надихаюча, неможлива чи неминуча?». Модератором першого пленарного засідання стала Паола Тесторі Коггі (Paola Testori Coggi) з Національного технологічного кластеру з наук про життя (ALISEI), Європейської Комісії, Італійського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), Мілан, Італія, у ньому взяли участь: Наташа Аззопарді-Мускат (Natasha Azzopardi-Muscat), MD, PhD, Всесвітня організація охорони здоров’я, Європейське регіональне бюро, Копенгаген, Данія; Наталі Молл (Nathalie Moll), Європейська федерація фармацевтичної промисловості і асоціацій (European Federation of Pharmaceutical Industries and Associations — EFPIA), Брюссель, Бельгія; Фабіо Паммоллі (Fabio Pammolli), Міланський політехнічний університет (Politecnico di Milano), Мілан, Італія; Джек Сканелл (Jack Scannell), JW Scannell Analytics Ltd., Единбурзький університет (University of Edinburgh), Единбург, Великобританія.

Доповідачі зазначили, що у зв’язку з важкою економічною ситуацією та кризою в охороні здоров’я через пандемію COVID-19 є значною проблемою фінансування та впровадження інноваційних медичних технологій у системах охорони здоров’я. Більшість систем охорони здоров’я, що базуються на принципах витрат в медицині, зіткнулися з проблемами визначення пріоритетів в управлінні, доступності нових медичних технологій для пацієнтів та одночасного стимулювання розробок нових фармацевтичних препаратів та медичних виробів.

Як було зазначено експертами, ключовим моментом у політичних дискусіях, пов’язаних із цією темою, є правильний розподіл витрат на лікарські засоби між суспільством та виробниками, щоб належним чином стимулювати інновації в галузі охорони здоров’я та рівномірно задовольняти нагальні потреби у цій сфері.

Доповідач Наташа Аззопарді-Мускат відзначила, що для кожної конкретної країни важливо визначити пріоритетні напрямки інновацій у системі охорони здоров’я та впровадити їх у державну політику. Також доповідачі обговорили можливість більшого залучення державного сектора до розробки медичних технологій для покращення доступу до нових методів лікування залежності від потреб охорони здоров’я населення. Доповідачі Фабіо Паммоллі та Джек Сканелл звернули увагу на величезну різницю в наявності й доступності ресурсів у різних європейських країнах у впровадженні такої політики в галузі ліків. Саме тому група економістів у галузі охорони здоров’я, політиків та експертів розглянули концепцію спільного використання інновацій у системі охорони здоров’я, щоб покращити доступ до найкращих нових лікарських засобів для пацієнтів.

На другому пленарному засіданні, 17 листопада 2020 р., темою обговорення було «Залучення пацієнтів та пацієнтських організацій до прийняття рішень у галузі охорони здоров’я: чи можна збільшити ці можливості?». Модератором виступила Беттіна Рілл (Bettina Ryll, MD, PhD), керівник пацієнтської організації боротьби з меланомою в Європі та робочої групи з питань захисту пацієнтів Європейського товариства з онкології, Уппсала, Швеція. Доповідачами виступили: Наталі Бере (Nathalie Bere) з Європейського агентства з лікарських засобів, Амстердам, Нідерланди; Янн Лекам (Yann LeCam), Eurordis, Європейське агентство з рідкісних хвороб, Париж, Франція; Аксель Мюльбахер (Axel Mühlbacher), PhD, MBA, з Університету прикладних наук Нойбранденбурга (Hochschule Neubrandenburg), Німеччина.

Під час пленарного засідання групою експертів було обговорено нагальну потребу в більш цілісному та системному підході до участі пацієнтів у прийнятті рішень у галузі охорони здоров’я. Ця тема постійно знаходиться у фокусі уваги на конгресах ISPOR, до її обговорення долучаються як пацієнти, так і представники громадськості або пацієнтських організацій. Доповідач Наталі Бере виділила кілька основних агентств, установ, які приймають рішення щодо участі пацієнтів в обговоренні та прийнятті рішень щодо фінансування дороговартісних препаратів. Також ці установи широко залучають громадські організації, але їх участь, зазвичай, не визначена чітко та/або прозоро, тому вплив таких установ мало представлений у законодавчих документах.

Слід відзначити, що досвід європейських країн свідчить про різні підходи до участі таких пацієнтських організацій (з онкологічних хвороб, орфанних захворювань) у підготовці документів та реальної участі у прийнятті рішень під час формування переліків ліків для фінансування. Як було зазначено спікерами, в Європі вже досить широко практикується та обговорюється залучення пацієнтів до інформування про конкретне втручання щодо обраного захворювання. Однак включення пацієнтів або громадськості до процесу оцінки наслідків лікування та, відповідно, прийняття рішень щодо фінансування різних медичних технологій, включаючи альтернативні витрати, поки що широко не практикується.

Доповідач Ян Лекам зазначив, що існує недостатнє розуміння того, як зміна поглядів, пов’язана зі зміною стану здоров’я пацієнтів (наприклад від здорового до хворого), впливає на їх оцінку щодо обраного питання або як судження про стан здоров’я певних груп (наприклад молодих людей або пацієнтів з тяжкими або рідкісними захворюваннями) можуть отримувати додаткову «цінність» під час прийняття рішення щодо впровадження інноваційної дороговартісної технології у практику охорони здоров’я.

Під час конгресу ISPOR спеціальною Експертною групою, до якої були залучені представники пацієнтських організацій, науковці та політики галузі охорони здоров’я, було обговорено можливі варіанти розвитку законодавчого регулювання, тобто залучення пацієнтів/громадськості не лише на рівні одноразового прийняття рішення про фінансування конкретного препарату, але й на більш високому рівні — системно при розподілі фінансових ресурсів у системі охорони здоров’я.

18 листопада 2020 р. відбулося третє пленарне засідання, його тема — «Оцінка обмежених доказів рандомізованих контрольованих досліджень для прийняття дострокових рішень щодо ОМТ та відшкодування: багато галасу для малого». Модератором цього засідання був професор Марк Скалфер (Mark Sculpher) PhD, з Йоркського університету (York University), Йорк, Великобританія. Запрошеними доповідачами були: Сільвія Буйкевич (Sylwia Bujkiewicz), PhD, з Лестерського університету (University of Leicester), Лестер, Великобританія; Єва Сюзанна Дітріх (Eva Susanne Dietrich), з Фармацевтичного інституту Боннського університету (Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität Bonn), Бонн, Німеччина; Стівен Палмер (Stephen Palmer), PhD, з Йоркського університету, Йорк, Великобританія; професор Уве Зіберт (Uwe Siebert), MD, ScD, з Університету медичних наук, медичної інформатики та технологій і Гарвардської школи охорони здоров’я, Тіроль, Австрія. Доповідач Сільвія Буйкевич на пленарному засіданні представила інформацію стосовно того, що в останні роки все частіше наявні затвердження деяких інноваційних ліків до включення у перелік реімбурсації, щодо яких проведено незначну кількість рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) або вони взагалі відсутні. Особливо така ситуація характерна при вивченні ефективності лікарських засобів для лікування рідкісних захворювань, оскільки кількість пацієнтів є обмеженою і часто існує незадоволена потреба в лікуванні. Однак, враховуючи прогалини в доказовій базі та невизначеність даних РКД, особливо для рідкісних захворювань, наявні проблемні аспекти під час проведення ОМТ та отримання первинної оцінки витрат на когорту пацієнтів, а також відповідні науково обґрунтовані рішення про рівень відшкодування орфанних препаратів.

Доповідачами під час третього пленарного засідання було обговорено можливість усунення прогалин у програмах РКД або плануванні для збору реальних даних щодо ефективності орфанних препаратів. Професор Уве Зіберт виділив інші підходи, які можуть бути використані для інформування про подальший розвиток доказів, угод керованого доступу, що базуються на результатах лікування. Було представлено декілька методологічних підходів, які можуть допомогти інформувати про прийняття правильних рішень у цій галузі. Спектр потенційних методів, представлених на засіданні, включає: послідовне планування випробувань та квазіекспериментальний підхід, сценарій та ієрархічне моделювання, причинно-наслідковий висновок та цінність інформаційних методів, які необхідно ширше впроваджувати у діяльність агентств з ОМТ. У програму 23-го Європейського конгресу були включені стендові доповіді у форматі онлайн (Iposters) з провідних європейських країн, а також з багатьох країн світу — про дані досліджень економіки охорони здоров’я, зокрема представлено 6 фармакоекономічних досліджень та ОМТ, проведених в Україні.

У ході віртуального Європейського конгресу ISPOR-2020 було визначено, що країни світу повинні об’єднати зусилля для швидкого виведення на ринок нових вакцин проти COVID-19 та забезпечити доступність для груп ризику (лікарів, провізорів та інших груп населення), моніторувати дані про ефективність традиційних ліків та проводити глобальні ОМТ інноваційних ліків для лікування поширених інфекційних та неінфекційних захворювань, а також рідкісних хвороб, впроваджувати нові системи інформаційних технологій для поліпшення доступності медичної допомоги для населення країн Європи.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!