Чи можуть пробіотики покращити когнітивні функції?

Мікробіом людини — це спільнота бактерій, грибів та вірусів, які населяють організм та безпосередньо впливають на стан здоров’я. Дивовижно, але, за оцінками вчених, в організмі може бути стільки ж мікроорганізмів, як і людських клітин. Важливо, що мікроби, які живуть на тілі або в ньому, допомагають захистити нас від організмів, що спричиняють хвороби. Деякі також сприяють розвитку імунної системи та допомагають травленню. Крім того, вчені вважають, що існує двосторонній зв’язок між мозком та кишечником, хоча вони ще не зовсім розуміють, як саме він реалізується. У цій публікації пропонуємо ознайомитися з деякими останніми дослідженнями із цього питання.

Зв’язок мозку та кишечнику

Коли вчені змінюють мікробіом кишечнику в експериментах на мишах, це викликає зміни в їх поведінці та когнітивних функціях. Такі зміни також впливають на вміст в організмі мишей речовин, які необхідні для навчання, міркування і пам’яті.

В інших дослідженнях припускають, що зміни у складі мікробіома кишечнику можуть спричиняти розвиток та прогресування когнітивних порушень, що спостерігаються при хворобі Паркінсона, шизофренії, великому депресивному розладі та хворобі Альцгеймера.

Новий систематичний огляд таких досліджень підготували дослідники з Університету Редінга (University of Reading) у Великобританії. Їхньою метою було визначити, чи покращують дієтичні добавки з пробіотиками когнітивні функції.

Вони проаналізували дослідження на людях, у яких було задіяно принаймні один живий пробіотичний штам і вивчався принаймні один когнітивний показник: пам’ять, увага або виконавча функція.

У результаті вчені обрали 30 досліджень, які відповідали їхнім критеріям відбору. Вони згрупували результати за віковими групами: немовлята та діти, дорослі молодого та середнього віку та літні люди.

Їхні результати опубліковані в журналі «Neuroscience & Biobehavioral Reviews». Важливо звернути увагу на те, що робота частково фінансувалася компанією «Winclove Probiotics».

Ефекти у немовлят і дітей

У трьох дослідженнях вивчали вплив пробіо­тичних дієтичних добавок на недоношених дітей з дуже низькою масою тіла при народженні. Вони отримували пробіотики з того моменту, коли вперше змогли харчуватися і до виписки з лікарні.

Учені спостерігали за цими немовлятами протягом періоду від 18 міс до 5 років і виявили, що пробіо­тики не вплинули на когнітивний розвиток.

Два дослідження, проведені за участю доношених новонароджених, також показали аналогічні результати — пробіотики не вплинули на когнітивні результати.

Однак огляд показав, що дослідження, до яких було включено немовлят, були обмежені через відсутність даних про те, чи отримували вони грудне молоко. Це важливо, тому що грудне молоко містить натуральні пребіотики, а молочна суміш — ні.

Дорослі в молодому та середньому віці

У чотирьох дослідженнях оцінювали, чи впливає додавання пробіотиків у людей з цирозом — постійне рубцювання печінки — на тяжкість або розвиток печінкової енцефалопатії.

Печінкова енцефалопатія — це ускладнення цирозу, яке може спричинити порушення пам’яті та інтелектуального функціонування.

В одному дослідженні учасники з печінковою енцефалопатією, які отримували пробіотики протягом 60 днів, продемонстрували значне покращення через 30 днів у всіх трьох когнітивних завданнях.

Однак 3 дослідження показали, що у людей із цирозом, але без печінкової енцефалопатії, дієтичні добавки з пробіотиками не покращували когнітивні оцінки через 8–12 тиж.

У пілотному дослідженні та більшому плацебо-контрольованому нерандомізованому випробуванні дорослі учасники з ВІЛ отримували пробіотики протягом 6 міс. Обидва дослідження показали значне поліпшення стандартизованих тестів негайної та відстроченої пам’яті, швидкості мовлення та візуально-просторової робочої пам’яті.

У трьох дослідженнях, у яких брали участь люди з фіброміалгією, синдромом хронічної втоми або великим депресивним розладом, пробіо­тичні втручання були пов’язані з поліпшенням когнітивних результатів. У дослідженні, присвяченому лікуванню пацієнтів з фіброміалгією, учасники пройшли 8-тижневу терапію пробіотиками та продемонстрували зниження частоти прийняття імпульсних рішень.

Учасники із синдромом хронічної втоми, які пройшли 4-тижневий курс пробіотиків плюс антибіотик еритроміцин, показали покращення уваги, швидкості обробки інформації, історії спогадів, когнітивної гнучкості та вільності мови.

8-тижневе дослідження продемонструвало поліпшення короткочасної пам’яті та візуального пошуку в учасників з великим депресивним розладом, які отримували пробіотики з інгібітором зворотного захоплення серотоніну (лікарський засіб, що використовується при лікуванні депресії), порівняно з тими, хто отримував лише інгібітор зворотного захоплення серотоніну.

Однак кілька досліджень, присвячених покращенню когнітивних функцій у здорових дорослих, дали неоднозначні результати. П’ять показали непослідовні покращення в різних когнітивних показниках, включаючи обробку стресу, а 2 дослідження не продемонстрували жодного ефекту від прийому пробіотичних добавок.

Особи літнього віку

У трьох дослідженнях вивчали ефекти прийому пробіотиків у дорослих із легкими когнітивними порушеннями. Пілотне дослідження показало, що після 24 тиж вживання пробіотиків покращувалися результати короткого тесту оцінки психічного стану (mini-mental state exam — MMSE). Це скринінгове дослідження для виявлення когнітивних порушень.

Наступне більше плацебо-контрольоване дослідження показало значне поліпшення показників MMSE вже через 12 тиж, однак це було актуально як для активної групи, так і для групи плацебо.

Третє дослідження продемонструвало знач­ні покращення у трьох завданнях, пов’язаних з пам’яттю та увагою, в учасників з легкими когнітивними порушеннями, які отримували пробіо­тичну добавку впродовж 12 тиж.

Три дослідження за участю пацієнтів із хворобою Альцгеймера, які отримували пробіотики протягом 12 тиж, показали різний вплив на когнітивні функції. Два дослідження продемонстрували покращення показників MMSE, але одне випробування, в якому використовували інший тест для вимірювання когнітивних функцій, не виявило значного ефекту.

У двох додаткових 12-тижневих дослідженнях визначали когнітивні ефекти пробіотичних добавок у здорових людей похилого віку.

Перше дослідження продемонструвало знач­не покращення обробки інформації та виконання завдань, пов’язаних з виконавчими функціями порівняно з плацебо. У другому дослідженні не було виявлено відмінностей у когнітивному функціонуванні між групою, яка отримувала пробіотики, та контрольною групою.

Дискусія щодо висновків огляду

Доктор Вернон Вільямс (Vernon Williams), директор Центру спортивної неврології та медицини болю в Інституті Седарс-Сінай Керлан-Джобе (Cedars-Sinai Kerlan-Jobe Institute), США, який не брав участі в аналізі, поділився з виданням «Medical News Today» своїм поглядом на результати цього огляду: «Дійсно, існують докази, особливо серед дорослих, про взаємозв’язок між здоров’ям кишечнику та використанням пробіотиків і когнітивними функціями».

У свою чергу, доктор Скотт Кайзер (Scott Kaiser), директор відділу геріатричного когнітивного здоров’я Тихоокеанського інституту неврології (Pacific Neuroscience Institute), США, звернув увагу на деякі труднощі в цьому питанні. Зокрема, він був стурбований тим, що учасники мали захворювання різного ступеня тяжкості: «Отже, ви порівнюєте яблука та апельсини — особ­ливо якщо ви включаєте людей з легкими когнітивними порушеннями та хворобою Альцгеймера».

Він додав: «Дуже складно виключити додаткові фактори, які також можуть впливати на результат — чи то мікробіом кишечнику, чи пробіотики, чи якийсь інший фактор харчування або способу життя».

«З точки зору механізмів дії, ще багато чого доведеться дізнатися. Я не думаю, що хтось вважає, що пробіотики здатні вилікувати когнітивну дисфункцію власними силами, але вони можуть стати важливою частиною головоломки і можуть бути значущими з точки зору їх внеску в зменшення вираженості подібних симптомів», — зауважив В. Вільямс.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!