Інгібітори протонної помпи можуть погіршувати результати терапії у пацієнтів з онкопатологією

Як пишуть дослідники в «British Journal of Cancer»*, використання інгібіторів протонної помпи (ІПП) у пацієнтів, які отримували атезолізумаб у поєднанні з іншим протипухлинним лікуванням, було пов’язане з нижчими показниками виживаності. Цього не відмічали у хворих, які отримували лише хіміотерапію.

«Проблеми зі шлунком та рефлюксом часто виявляють у хворих на рак, тому поширене використання антацидів та ІПП. Близько 30% хворих на рак використовують їх, як правило, протягом тривалого часу, — зазначив дослідник Ешлі Хопкінс (Ashley M. Hopkins) у пресрелізі свого університету (Flinders University, Австралія). — На жаль, ІПП часто використовуються надмірно чи неналежним чином. Якщо результати цього дослідження підтвердяться, використання ІПП у подібних ситуаціях буде скоріше шкідливим, ніж корисним».

Дослідники вивчили дані пацієнтів із метастатичним недрібноклітинним раком легені, які раніше не проходили хіміотерапію. У дослідженні III фази IMpower150 їм рандомізовано призначали атезолізумаб плюс карбоплатин плюс паклітаксел (AКП), бевацизумаб плюс карбоплатин плюс паклітаксел (БКП) або атезолізумаб плюс БКП (AБКП). Використання ІПП визначалося як будь-який прийом ІПП за 30 днів до та 30 днів після початку лікування.

Із 1202 учасників ІПП отримали 441 (37%). Використання цих препаратів було незалежно пов’язане з нижчою загальною виживаністю (n = 748; коефіцієнт ризику = 1,53, р < 0,001) та виживаністю без прогресування (1,34, р = 0,002) в об’єднаних групах атезолізумабу (АКП плюс АБКП). Ця асоціація не була очевидною для БКП (n = 368; загальна виживаність — 1,01, р = 0,969; виживаність без прогресування — 0,97, р = 0,827). Ефект лікування в аспекті загальної виживаності (коефіцієнт ризику груп атезолізумабу (АКП плюс АБКП) порівняно з БКП становив 1,03 для тих, хто отримував ІПП, порівняно з 0,68 для тих, хто не застосовував такі препарати (р = 0,028). Подібна асоціація була відзначена для АБКП та БКП (пацієнти, що отримували ІПП — 0,96; хворі, що не застосовували — 0,66; р = 0,095).

Як можна пояснити цей можливий негативний ефект ІПП? Вони викликають значні зміни в мікробіоті кишечнику, що, у свою чергу, може вплинути на успіх імунотерапії при онкопатології. Можливо, при подальшому вивченні цієї проблеми онкологам доведеться ще більш критично ставитися до використання ІПП в онкологічних хворих.

За матеріалами www.nature.com

*Hopkins A.M., Kichenadasse G., McKinnon R.A. et al. (2022) Efficacy of first-line atezolizumab combination therapy in patients with non-small cell lung cancer receiving proton pump inhibitors: post hoc analysis of IMpower150. Br J Cancer 126, 42–47 . https://doi.org/10.1038/s41416-021-01606-4

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!