Ринок антибіотиків в Україні та заходи боротьби з антибіотикорезистентністю

Антибіотикорезистентність — це проблема світового масштабу і один із найбільш серйозних викликів для систем охорони здоров’я в усьому світі, адже нових антибіотиків за останні десятиліття майже не з’явилося. Наразі, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тис. осіб. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, до яких можна віднести й нашу державу. З початком пандемії COVID-19 у 2020 р. споживання антибіотиків суттєво зросло, що ще більше висвітлило цю проблему. Нераціональне застосування антибіо­тиків може призвести до тяжких наслідків, коли інфекційні хвороби, які зараз швидко та ефективно лікуються з їх допомогою, можуть стати смертельно небезпечними. У даній публікації розглянемо обсяги споживання препаратів групи АТС-класифікації J01 «Антибактеріальні засоби для системного застосування» в Україні та заходи, які вживаються для боротьби з антибіотикорезистентністю. При підготовці матеріалу використані дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research».

СПОЖИВАННЯ АНТИБІОТИКІВ

Загальні обсяги споживання антибіотиків в Україні (роздрібний та госпітальний сегменти) у 2019 р. становили 6,5 млрд грн та 82,2 млн упаковок (рис. 1). Через пандемію COVID-19 у 2020 р. обсяги споживання антибіотиків суттєво збільшилися. Темпи зростання становили 56% у грошовому та 27% у натуральному вираженні порівняно із 2019 р. Левова частка споживання антибіотиків припадає на роздрібний сегмент, однак в умовах пандемії більш значимо зросли обсяги поставок у госпітальному сегменті — на 182 та 87% відповідно. Однак внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 р. COVID-19 відійшов на другий план, і споживання антибіотиків скоротилося вдвічі.

Рис. 1. Загальні обсяги споживання препаратів групи АТС-класифікації J01 «Антибактеріальні засоби для системного застосування» у натуральному та грошовому вираженні за 2018–2022 рр. у розрізі роздрібного та госпітального сегментів

За результатами дослідження, опублікованими у журналі «The Lancet», зазначається, що за оцінками, отриманими в ході моделювання, глобальне споживання антибіотиків у 2018 р. становило 40,1 млрд встановленої добової дози (defined daily dose — DDD), що відповідає 14,1 DDD на 1000 населення на добу. При цьому споживання антибактеріальних препаратів було нерівномірним між країнами з високим та низьким і середнім рівнем доходів (КНСРД), класифікованих Світовим банком, з відповідними показниками 20,6 та 13,1 DDD на 1000 населення на добу. В Україні цей показник становив 21,1 DDD у 2018 та 21,6 DDD у 2020 р*. Але внаслідок міграційних процесів через війну, яка спричинила масовий виїзд населення за кордон (близько 8 млн осіб), у 2022 р. показник споживання антибіотиків знизився до 16,6 DDD на 1000 населення на добу.

Донедавна споживання антибіотиків майже не контролювалося. Лише у 2021 р. для вирішення проблеми антибіо­тикорезистентності на рівні закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, в Україні розроблена Інструкція з впровадження адміністрування анти­мікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 серпня 2021 р. № 1614. Для контролю споживання анти­біотиків в амбулаторних умовах з 1 серпня 2022 р. запроваджено відпуск антибіотиків за електронним (е-)рецептом. Втім, як свідчить динаміка аптечного продажу препаратів АТС-групи J01 «Антибактеріальні засоби для системного застосування», е-рецепт повністю не вирішив проб­лему неконтрольованого споживання антибіотиків. Після запровадження е-рецепта обсяги аптечного продажу поступово зростають (рис. 2).

Рис. 2. Обсяги аптечного продажу препаратів групи АТС-класифікації J01 «Антибактеріальні засоби для системного застосування» у натуральному та грошовому вираженні за період з січня 2022 до березня 2023 р. у розрізі роздрібного та госпітального сегментів

Динаміка обсягів аптечного продажу ліків у розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН) демонструє, що під час пандемії цей показник демонстрував активне зростання для препаратів, які застосовували для лікування COVID-19 та пневмонії, однак у 2022 р. вони продемонстрували найбільший спад. Лідерами за обсягами продажу як в грошовому так і в натуральному вираженні є препарати цефтріаксон, азитроміцин та левофлоксацин (рис. 3).

Рис. 3 Динаміка обсягів споживання топ-10 МНН антибактеріальних препаратів у натуральному та грошовому вираженні у 2018–2022 рр.

Серед маркетуючих організацій багаторічним лідером за обсягами аптечного продажу антибіотиків як у натуральному, так і у грошовому вираженні є Корпорація «Артеріум» (таблиця). Слід зазначити, що Корпорація «Артеріум» має один із найбільших портфелів антибактеріальних препаратів. На українському фармринку пацієнтам доступні близько 35 найменувань антибіотиків ТМ «Артеріум». Серед них широковідомі антибіотики та антибіотики нового покоління. У майбутньому компанія планує зробити доступними для споживачів сучасні антибіотики для лікування пневмонії, інфекцій центральної нервової системи, шлунково-кишкового тракту та черевної порожнини.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЮ

Як вже зазначалося, в Україні поступово впроваджуються інструменти для контролю споживання антибіотиків. Однак проблему нераціонального застосування антимікробних засобів поки не вирішено. ВООЗ постійно наголошує на цій проблемі та надає широкий спектр рекомендацій для населення, медичних працівників, осіб, що формують політику у сфері охорони здоров’я, фармсектору. Тому потрібно й надалі працювати над її подоланням.

Як зазначають у компанії «Артеріум», проблему антибіо­тикорезистентності в Україні можуть загострювати бойові дії. Вони диктують свої вимоги щодо застосування антибіо­тиків під час лікування бойових травм. Взимку цього року на сайті МОЗ України оприлюднили проєкт наказу про затвердження методичних рекомендацій «Антимікробна профілактика при бойових пораненнях на догоспітальному етапі». У них йдеться про те, як обрати антибактеріальний засіб при бойових ураженнях та як правильно діяти, щоб антибіотикотерапія була справді ефективною. Ірина Пальона, медичний радник «Артеріум», додала, що ці положення потрібно доносити до широкого загалу, зокрема, тих, хто може бути причетним до надання першої доклінічної допомоги пораненим. У наших умовах — до всього населення, медиків, пара­медиків, військових.

«До війни Корпорація «Артеріум» розпочала в Україні дослідження за участю 500 осіб щодо рівня антибіотикорезистентності до антибіотиків, які застосовують у лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів. Його результати будуть цінними для усієї медичної спільноти і допоможуть зрозуміти, які проблеми існують в Україні зі стійкістю бактерій до анти­біотиків. Через початок війни ми були змушені поставити це дослідження на паузу, оскільки до нього були залучені декілька медичних закладів, що розташовані у зонах активних бойових дій. Ми переконані, що після нашої перемоги це дослідження буде відновлено», — розповіла І. Пальона.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!