Невикористання е-рецептів. Дані з України та інших держав

Виконання призначень в Україні

У 2022 р., за даними Національної служби здоров’я Украї­ни (НСЗУ), було виписано 13 068 051, а погашено 10 340 477, тобто 79% рецептів (82% — у рамках реімбурсації та 9% — за кошти фізичних осіб) (рис. 1а, б).

Рис. 1. Кількість виписаних та частка (%) погашених рецептів на ліки, вартість яких відшкодовують (а) та придбають за кошти фізичних осіб (б), у 2022 та 2023 р. (у період до 26 квітня)

*АБ — антибактеріальні лікарські засоби.

У нашій країні наразі працює програма реімбурсації, що поширюється на препарати, які застосовуються при розповсюджених захворюваннях серцево-судинної та дихальної систем, цукровому діабеті, після трансплантації тощо.

Як відрізняється частка виконаних призначень у різних групах реімбурсації? Оскільки відкриті дані за 2023 р. на порталі НСЗУ продовжують доповнювати, ми проаналізували минулорічні показники. Так, залежно від напрямку програми реімбурсації частка відпущених рецептів у 2022 р. коливалася від 78% (засоби, що застосовують при серцево-судинних захворюваннях і для профілактики інфарктів та інсультів) до 95% (інсуліни) (рис. 2).

Рис. 2. Співвідношення (%) кількості погашених до виписаних рецептів у різних напрямах програми реімбурсації

При цьому середня роздрібна ціна за первинну упаковку інсуліну, що підлягає реімбурсації за програмою державних гарантій, згідно з відповідним реєстром, становить 338 грн, десмопресину (лікування пацієнтів з нецук­ровим діабетом) — 1288 грн, а засобів для профілактики інфарктів та інсультів (ацетилсаліцилової кислоти та варфарину) — 103 грн.

Економічний внесок пацієнта

Скільки хворий має заплатити, отримуючи призначені ліки в аптеці? Цей аспект є наріжним каменем у проб­лемі недотримання призначеного лікування. Так, у вітчизняних реаліях виписаний рецепт є лише одним з багатьох аргументів щодо майбутніх варіантів лікування, свідченням чого є дуже низький відсоток виконаних призначень (рис. 1б). Зарубіжні автори підтверджують значення цього фактора:

1) у рамках польської програми «Leki 75+» (відпуск пацієнтам похилого віку без доплати тих ліків (175 міжнародних непатентованих назв), які зазвичай відпускають зі співоплатою на рівні 30 чи 50%) недотримання при першому призначенні становило 16,9%, поза програмою — 19% (Kardas P. et al., 2020);

2) у тому ж польському дослідженні інгібітор дипептидилпептидази-4 ситагліптин, що потребував співоплати у 33 євро (за курсом валют на той момент), характеризувався невиконанням першого призначення на рівні 18,75%, а метформін та препарати сульфонілсечовини із співоплатою приблизно 0,7 євро — 15,4 та 13,2% відповідно (Kardas P. et al., 2020);

3) аналогічно антагоністи вітаміну К, не дивлячись на необхідність лабораторного контролю та корекції дози, характеризувалися кращою прихильністю при першому призначенні (невиконання — 15,7%), ніж новітні пероральні антикоагулянти (дабігатран та ривароксабан) (20,2%), адже останні потребували більшої співоплати (Kardas P. et al., 2020); за даними з Іспанії, стандартизований показник виконання призначень новітніх пероральних антикоагулянтів був утричі нижчим, ніж антагоністів вітаміну К (Rodriguez-Bernal C.L. et al., 2018);

4) у країнах Скандинавії та Швейцарії, де необхідність співопла­ти скасовується на частину року, коли загальна сума такої оплати перевищила певний ліміт (deductib­le excess), рівень недотримання призначень є нижчим наприкінці року, коли певні пацієнти припиняють сплачувати за ліки (Hempenius M. et al., 2023);

5) у Нідерландах із припиненням реімбурсації інгібіторів протонної помпи, антигістамінних та проносних засобів у перші 6 міс застосування рівень виконання призначень також знизився (Flinterman L.E. et al., 2018).

Таким чином, відшкодування вартості може вплинути на виконання призначень, що слід враховувати як під час фармако­епідеміологічних досліджень (дотримання лікування може бути різним залежно від його умов), так і при формуванні політики, заохочуючи таким чином комплаєнтність до терапії з найбільшою очікуваною користю.

Інші фактори

Система електронних рецептів виявилася цінним інструментом для проведення такого типу досліджень. Так, дані з Чехії свідчать про те, що невиконання нових призначень є найбільш поширеним у віковій групі 18–39 років, а найменш — 75+ років (Bruthans J. et al., 2023). Також встановлено, що серед досліджених класів ліків гірше за інші призначення виконують стосовно психоаналептиків та гіполіпідемічних препаратів.

Аналіз даних естонських авторів, які дослідили відношення шансів виконання призначень залежно від віку свідчать, що показник зростає на 7% (р-значення <0,001) з кожними 5 роками життя (Laius O. et al., 2018).

За інформацією канадських дослідників, невиконання електронних призначень є найвищим у разі безсимптомних захворювань, виявлених під час скринінгу (21–30%) (Singer A.G. et al., 2022). Наприклад, при артеріальній гіпертензії не відпущено 30% е-рецептів. Навпаки, якщо перебіг хвороби є симптоматичним (інфекція, тривога), невиконаними залишаються менше призначень: 13,7 та 17,5% відповідно.

У Чеській Республіці понад 98% рецептів виписуються в електронному вигляді (понад 81 млн у 2022 р. порівняно з 1,4 млн на паперових носіях) (рис. 3а). Е-рецепти зберігаються в так званому Центральному сховищі електронних рецептів (Centrálního úložiště elektronických receptů — CÚER) разом з даними про лікарів, які їх виписали, а також про те, де та в якому обсязі було погашено рецепт. Крім того, у CÚER міститься інформація про пацієнтів, і шляхом підключення до реєстру громадян Чехії за допомогою імені та дати народження CÚER зіставляє кожен виданий рецепт з конкретною особою. За допомогою цієї функції можна отримувати рецепти не лише за унікальним ідентифікатором рецепта, але й відпускати виписані ліки в аптеці за наявності посвідчення особи/паспорта. На жаль, у базі даних CÚER не використовуються коди АТС, замість них — унікальний ідентифікатор кожного препарату, зареєстрованого в Чехії. Так, наприклад, інформація про призначення метформіну (A10B02) вказана під будь-яким з 855 ідентифікаторів. Подібним чином існує 267 ідентифікаторів симвастатину (C10AA01) тощо (Bruthans J. et al., 2023).

Рис. 3. Кількість виписанних та погашених е-рецептів у Чеській Республіці (2022 р.), Польщі (весь період, станом на 27.04.2023 р.; у 2022 р.) та Латвії (2022 р.) (www.epreskripce.cz; ezdrowie.gov.pl; www.eveseliba.gov.lv)

У Польщі зроблено відпуск за понад 1,3 млрд е-рецептів, які почали запроваджувати ще у 2019 р. (ezdrowie.gov.pl). Окрім 151 тис. лікарів, е-рецепти (загалом понад 1,5 млрд від початку поточного проєкту у 2019 р.) виписали ще 15 595 медичних сестер (рис. 3б). Вони, а також акушери, мають право призначати окремі ліки та медичні вироби. Фармацевтичні працівники в загальній електронній системі охорони здоров’я (P1) можуть виписувати «рецепт фармацевта» (Recepta od farmaceuty) для себе або членів своєї родини, у тому числі на реімбурсовані ліки. Відпуск за таким рецептом можна здійснити в будь-якій аптеці.

У Латвії в електронному вигляді видаються всі рецепти на реімбурсовані ліки з 1 січня 2018 р. (www.eveseliba.gov.lv). Паперові рецепти виписують на медичні вироби, ліки за списком М (для вагітних та у післяпологовий період), у рамках приватного страхування тощо. Також лікарі, що не працюють у лікувальних закладах, можуть виписувати на папері ліки для себе та членів своєї родини (не більше 50 на рік). У середньому понад 7 рецептів припадає на кожного з 1,8 млн жителів Латвії у 2022 р. (рис. 3в). Щоб придбати ліки за електронним рецептом, в аптеці пред’являють тільки паспорт (також у вигляді eID). За законом інші документи не підтверджують особистість. Якщо рецепт виписаний для дитини, її дані мають міститися в паспорті. Починаючи з 14-річного віку, неповнолітні можуть самостійно придбавати ліки для себе за звичайним або е-рецептом. Щоб отримати препарати для іншої особи, потрібно надати номер електронного рецепта та документ (щоб фармацевт відмітив у системі особу, яка отримала лікарські засоби). Пацієнт також може делегувати право отримання ліків для себе іншій особі на порталі е-охорони здоров’я.

Деякі європейські країни, такі як Латвія, де з 15 березня вступили в силу поправки до «Положення про єдину електронну інформаційну систему охорони здоров’я», прагнуть долучитися до загальноєвропейських практик (lvportals.lv). Деякі країни вже активно обмінюються елект­ронними даними про рецепти (Хорватія, Естонія, Фінляндія, Португалія, Польща), а Іспанія має долучитися до цього процесу найближчим часом (Bruthans J. et al., 2023). Доступність інформації для аналізу дозволить по-новому подивитися на проблеми практичної охорони здоров’я, у тому числі виконання лікарських призначень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!