З 1 липня 2023 р. лікарі-психіатри в Австралії можуть призначати препарати, що містять метилендіоксиметамфетамін (MDMA, або в сленговому мовленні «екстазі») та псилоцибін (галюциноген, відомий як психоделічний наркотик) при терапії деяких психічних розладів. Таке рішення Австралійська адміністрація лікарських засобів (Therapeutic Goods Administration — TGA) анонсувала ще у лютому нинішнього року.
Згадані препарати переносяться з найсуворішої контрольованої категорії, списку 9 (заборонені речовини), до списку 8 (контрольовані препарати), але лише для медичного застосування в психоделічно асистованій терапії при певних психологічних розладах. Призначати MDMA дозволено для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а псилоцибін — для лікування резистентної депресії. Для усіх інших цілей вони залишатимуться у списку 9 (заборонені речовини).
Як вони діють на головний мозок? MDMA індукує вивільнення нейромедіатора серотоніну в мозку, а також впливає на шляхи головного мозку, до яких залучений окситоцин — гормон, який посилює співчуття і соціальний зв’язок з іншими людьми. Псилоцибін перетворюється в організмі на псилоцин, який також діє на серотонінові рецептори.
Ці препарати можуть призначати лише спеціально уповноважені лікарі-психіатри через систему авторизованих прескрайберів (Authorised Prescriber Scheme). Вона дозволяє уповноваженим медичним працівникам призначати ліки, які не включені до Австралійського реєстру терапевтичних товарів (Australian Register of Therapeutic Goods), групі пацієнтів із певними захворюваннями. При цьому їм необхідно буде обґрунтувати необхідність такого призначення. Пацієнти матимуть доступ до цих препаратів лише в закладі охорони здоров’я та під медичним наглядом.
Королівський коледж психіатрів Австралії та Нової Зеландії (Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists) опублікував меморандум, що містить рекомендації стосовно правил терапії ПТСР та депресії за допомогою психоделічних засобів. Використання психоделічно асистованої терапії із застосуванням MDMA або псилоцибіну рекомендовано лише у тих пацієнтів, у яких застосування існуючих (схвалених) методів лікування не дало результатів. Їх застосування мусить відбуватися в строго контрольованих умовах і включати ретельний моніторинг та звітність про результати ефективності та безпеки. Загальну відповідальність за курс психоделічно асистованої терапії несе лікар-психіатр, який призначив таку терапію, включаючи обґрунтування такого вибору для пацієнта, отримання інформованої згоди, моніторинг результатів і прогресу терапії, а також план подальшого спостереження після завершення курсу. У документі наголошується, що ці методи лікування є експериментальними, тож слід застосовувати обережний підхід з метою запобігання несприятливим наслідкам для пацієнтів. Рекомендації оновлюватимуться в міру появи додаткових даних, отриманих з клінічної практики.
TGA не очікує широкого застосування MDMA або псилоцибіну, оскільки воно суворо обмежується пацієнтами, які не відповідають на терапію існуючими схваленими методами лікування. Це означає, що лікарі продовжуватимуть першочергово розглядати терапію препаратами, які включені до Австралійського реєстру терапевтичних товарів. А у разі їх неефективності лікар мусить ретельно оцінити, чи очікувана користь застосування MDMA або псилоцибіну переважатиме ризики для пацієнта.
Що стосується критики застосування психоделічно асистованої терапії. Психоделіки використовували для лікування деяких психічних захворювань до їх заборони наприкінці 1960-х років (Хадар А. і співавт., 2021). Протягом останніх десятиліть інтерес дослідників до терапевтичного потенціалу психоделічних препаратів у лікуванні різних психологічних станів відродився. Ряд досліджень свідчить, що деякі наркотичні засоби, які є забороненими, можуть бути ефективними в лікуванні певних розладів психічного здоров’я в поєднанні з психотерапією. Наразі дослідників хвилює те, що не всім пацієнтам підходить таке лікування. При неправильному застосуванні ці препарати можуть посилити психологічні проблеми.
За матеріалами www.tga.gov.au, www.theguardian.com, www.ranzcp.org, www.nature.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим