Поступове підвищення темпів прийому пацієнтів є викликом як для лікарів, так і для пацієнтів. Це вимагає від медиків не лише проведення більш цілеспрямованих медичних оглядів, але й вирішення певної групи проблем у пацієнтів, які можуть мати довгий список порушень стану здоров’я або потреби в профілактичній допомозі. Визначення пріоритетності завдань — тих, які необхідно виконати сьогодні, а не тих, які можна відкласти до наступного візиту, є важливою навичкою, яка однаковою мірою складається з мистецтва та науки.
Звичайно, лікарі рідко можуть собі дозволити зосередитися виключно на профілактичній допомозі для осіб похилого віку, більшість із яких мають щонайменше 1 хронічне захворювання. Згідно з нещодавньою оцінкою, дотримання всіх рекомендацій щодо хронічних захворювань, а також тих, що стосуються профілактичної та невідкладної допомоги, вимагатиме від лікаря первинної медичної допомоги працювати 27-годинний робочий день.
Багато медиків стверджують, що комісії з рекомендацій повинні чітко враховувати приблизний час, необхідний клініцисту для покращення бажаного результату для однієї особи в цільовій популяції, показник, який вони називають «часом, необхідним для лікування» (TNT). Наприклад, для впровадження рекомендацій Національного інституту охорони здоров’я та догляду (NICE) для лікарів загальної практики Великобританії щодо надання порад фізично неактивним дорослим знадобиться 3 год, щоб ще 1 особа підвищила свою фізичну активність. Для групи пацієнтів із 2 тис. дорослих абсолютний TNT становитиме 167 год на лікаря загальної практики, тобто 15% річного загального часу зустрічі з усіма пацієнтами, що виглядає явно надмірним.
Але настанови ніколи не стосуватимуться всієї медицини, особливо первинної медичної допомоги, де дотримання занадто великої кількості рекомендацій іноді може стати на заваді бути хорошим лікарем.
За матеріалами commonsensemd.blogspot.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим