«Солодка» хвороба, від якої геть несолодко

Про цукровий діабет та причини його виникнення

Цукровий діабет — складне захворювання, що характеризується порушенням метаболізму глюкози в крові.

Глюкоза, що потрапляє у кров, — необхідна організму енергія. Але засвоїтися вона може лише за допомогою гормону інсуліну, який продукують спеціальні β-клітини підшлункової залози. При порушенні рівноваги між концентрацією глюкози в крові і кількістю інсуліну, необхідного для його засвоєння, зростає рівень глюкози,  через що розвивається хвороба — цукровий діабет. Вона може виникнути або через нездатність організму виробляти інсулін, або через стійкість до дії інсуліну, або через те й інше разом.

Загальні симптоми цукрового діабету такі: відчуття голоду, підвищена спрага, ненавмисне схуднення, часте сечовипускання, помутніння зору, хронічна втома, виразки, що довго не гояться, у чоловіків можливе зниження лібідо, у жінок — часті інфекції сечовивідних шляхів, грибкові інфекції та сухість шкіри.

Патогенез патології охоплює генетичні, епігенетичні та екологічні змінні та їх взаємодію. Численні дослідження виявили чіткий спадковий компонент як цукрового діабету, так і пов’язаних з ним ускладнень, а також генетичні фактори ризику розвитку патології. Вважається, що цукровий діабет може розвиватися й через несприятливі соціально-економічні умови життя та фізіологічні фактори ризику (стрес, ожиріння, гіперліпідемія, гіпертензія) (Goyal S. et al., 2023).

Ускладнення

Цукровий діабет чинить руйнівний вплив на різні органи тіла, такі як серце, нирки, нерви та очі, через що відмічається розвиток різноманітних коротко- та довгострокових мікро- або макросудинних ускладнень.

Основними проблемами в короткостроковій перспективі, які необхідно попереджати, є гіпоглікемія (низький рівень глюкози) або гіперглікемія (високий рівень глюкози в крові).

Якщо не контролювати захворювання, можливий розвиток серйозних ускладнень, таких як:

• серцево-судинні захворювання (інфаркт, інсульт);
• порушення зору (ретинопатія, сліпота);
• втрата слуху;
• захворювання нирок (нефропатія, ниркова недостатність);
• захворювання нервової системи (нейропатії, депресія, деменція);
• інфекції шкіри;
• виразки на стопах (Goyal S. et al., 2023).

Види та патогенез хвороби

Цукровий діабет класифікують на 4 основні типи — І типу, ІІ типу, гестаційний та діабет молодого віку. Найпоширенішою формою є цукровий діабет ІІ типу, на який припадає 90% усіх випадків у світі. Кожен тип цукрового діабету має унікальні симптоми, причини та методи лікування.

Цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) характеризується недостатнім виробленням інсуліну та потребує щоденного введення інсуліну. Цей вид відмічають у близько 10% всіх діагностованих випадків захворювання на цукровий діабет, і близько 90% випадків у дітей і підлітків. Патологія спричиняється аутоімунним руйнуванням β-клітин підшлункової залози шляхом запальної реакції, опосередкованої Т-клітинами, що призводить до зниження вироблення інсуліну. Взаємодія між Т-лімфоцитами та аутоантигенами викликає загибель β-клітин.

Цукровий діабет ІІ типу (інсулінонезалежний) — це складне захворювання, що характеризується резистентністю до інсуліну чи зниженим його синтезом. На патогенез цього типу захворювання впливають 8 ключових аномалій, які спільно описуються як «зловісний октет» — зниження секреції інсуліну, зниження дії інкретину, посилення ліполізу, посилення реабсорбції глюкози, зниження поглинання глюкози, дисфункція нейромедіаторів, підвищення синтезу глюкози в печінці та збільшення секреції глюкагону. Нещодавні дослідження показали, що під час прогресування хвороби β-клітини підшлункової залози зазнають процесів динамічної компенсації та декомпенсації, при цьому метаболічні стресори, такі як стрес ендоплазматичного ретикулуму, оксидативний стрес і апоптоз, діють як основні регулятори динаміки β-клітин. З’являються й докази того, що недостатність вітаміну D може відігравати вирішальну роль в етіології. Донедавна ця патологія відмічалася лише у дорослих, але тепер виявлена і у дітей. Цукровий діабет ІІ типу при вчасному виявленні і коректній терапії, спрямованій на всі задокументовані патофізіологічні аномалії, можна вилікувати.

Гестаційний діабет — це гіперглікемія, що виникає як результат гормональних змін у період вагітності та розвивається зазвичай у ІІ триместр. Жінки з цією патологією мають підвищений ризик ускладнень у період вагітності та під час пологів та можуть, як і їх діти, мати підвищений ризик цукрового діабету ІІ типу в майбутньому. Хвороба здебільшого має безсимптомний перебіг та діагностується під час пренатального скринінгу. Патологія характеризується аутоімунною загибеллю β-клітин підшлункової залози в результаті запальної відповіді, опосередкованої Т-клітинами, що призводить до зниження вироблення інсуліну.

Цукровий діабет молодого віку — моногенний варіант ІІ типу, має аутосомно-домінантний тип успадкування і характеризується переважно порушеннями секреції інсуліну на основі генетичної вади.

Існують ще атипові форми захворювання: латентний та схильний до кетозу цукровий діабет.

• Латентний аутоімунний цукровий діабет дорослих — це різновид аутоімунного цукрового діабету, який нагадує такий І типу, але починається у зрілому віці і повільно прогресує до абсолютної недостатності інсуліну, що потребує швидкої екзогенної інсулінотерапії.
• Цукровий діабет, схильний до кетозу, або діабетичний кетоацидоз є потенційно летальним захворюванням, що характеризується гіперглікемією, метаболічним ацидозом і кетонемією в результаті абсолютної або відносної інсулінової недостатності. Цей тип патології більше поширений серед чоловіків (Goyal S. et al., 2023).

Як лікують цукровий діабет

Протягом останніх років зроблено багато відкриттів та вдосконалено терапевтичний підхід, що не тільки зберігає життя пацієнтам з цукровим діабетом, але й дає їм шанс на максимально комфортне життя.

Лікування хвороби включає стабілізацію рівня глюкози у крові у довгостроковій перспективі. Для цього насамперед рекомендуються зміни способу життя пацієнтів (зміна фізичної активності, дієти, управління стресом і покращення режиму сну), а також лікування за допомогою фармакологічних методів. Головна терапевтична стратегія — досягнення компенсації цільових показників глюкози у крові на постійній основі або максимально тривалому проміжку часу.

Доведено, що суворе дотримання обмеженої дієти при цукровому діабеті в поєднанні з регулярною помірною фізичною активністю (прогулянки, регулярні фізичні навантаження, йога) є ефективним методом зменшення вираженості довгострокових симптомів цукрового діабету. Ідентифікація цитокінів (іризину, остеокальцину, адипонектину) дала змогу припустити, що вони можуть бути гормональними медіаторами лікувальної фізкультури при метаболічних захворюваннях, хоча точний механізм такого впливу поки залишається невідомим (Goyal S. et al., 2023).

Специфічне меню при цукровому діабеті — основна частина лікування всіх типів захворювання. Включення палеолітичної дієти, багатої нежирним м’ясом, рибою, фруктами та овочами в раціон, призводить до значного покращання стану у пацієнтів. Згідно з дослідженнями, на порушення метаболізму впливають також час і частота прийому їжі, тому частий прийом їжі вранці може допомогти запобігти метаболічним порушенням (Sami W. et al., 2017).

Ще один вибір способу життя, який можна змінювати і який впливає на метаболізм та енергетичний статус, — сон. Згідно з популяційним дослідженням, короткий сон (менше 5 год) або безсоння підвищують ризик розвитку хвороби (Surani S. et al., 2015).

Революційне відкриття інсуліну в 1921 р. дало надію на життя для кожної людини з цукровим діабетом, діагноз якої до цього часу вважався смертельним.

Замісна інсулінотерапія є основою лікування цукрового діабету І типу. Існує 4 типи інсуліну, які найчастіше застосовуються:

• швидкодіючий (починає діяти протягом 15 хв, а ефект триває до 4 год);
• короткої дії (чинить дію протягом 30 хв і діє до 8 год);
• проміжної дії (починає діяти за 2 год і триває до 18 год);
• тривалої дії (дія починається за декілька годин після введення і може тривати 24 год або довше).

Лікування при цукровому діабеті ІІ типу може базуватися лише на спеціальній дієті та коригуванні фізичного навантаження. Але якщо змін способу життя виявиться недостатньо, призначається фармакотерапія, що може включати прийом пероральних монопрепаратів чи їх комбінацій:

• інгібітори альфа-глюкозидази (акарбоза, міглітол) — уповільнюють розщеплення в організмі цукрів та крохмалистих продуктів;
• бігуаніди (метформін), що зменшують кількість глюкози, яку виробляє печінка;
• інгібітори DPP-4 (лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин) — сприяють покращанню рівня глюкози в крові;
• глюкагоноподібні пептиди (ліраглутид, дулаглутид) — змінюють спосіб синтезу інсуліну організмом;
• меглітиніди (натеглінід, репаглінід) — стимулюють підвищений синтез інсуліну підшлунковою залозою;
• інгібітори SGLT2 (канагліфлозин, дапагліфлозин) забезпечують вивільнення більшої кількості глюкози з сечею;
• сульфонілсечовини (глібурид, гліпізид, глімепірид) — стимулюють збільшене вивільнення інсуліну підшлунковою залозою;
• тіазолідиндіони (піоглітазон, розиглітазон) — сприяють інсефективнішій роботі інсуліну.

Задля досягнення компенсації при цукровому діабеті ІІ типу може бути також призначений інсулін на певний період (Brutsaert E.F., 2022).

Лікувати гестаційний цукровий діабет, як і інші типи захворювання, лише дієтою та лікувальною фізкультурою не завжди достатньо. Близько 10–20% вагітних може знадобитися введення інсуліну.

Альтернативні терапевтичні підходи

Один із методів лікування цукрового діабету та його наслідків, що продемонстрував свою ефективність, — комбінація гіперглікемічних засобів синтетичного походження з фітопрепаратами, що сприяють стабілізації рівня глюкози в крові.

Важливим етапом є й фармакогеноміка — процес розробки генетично персоналізованої стратегії терапії для отримання найкращої оптимальної індивідуальної відповіді. Дослідження поліморфізмів у генах дало змогу відібрати 4 пероральні варіанти (сульфонілсечовина, тіазолідиндіон, інгібітор дипептидилпептидази-4, інгібітор котранспортера натрію глюкози-2) та ін’єкційні засоби (глюкагоноподібний пептид-1, агоніст рецепторів або базальний інсулін), які потенціюють дію уже призначеної гіпоглікемічної терапії.

Серед нових перспективних протидіабетичних препаратів, що наразі проходять дослідження, називають дорзагліатин, BI 135585, DS-8500a і PF-06291874 /LGD-6972 (Goyal S. et al., 2023).

Опіка хворих з цукровим діабетом в Україні

В Україні на державному рівні постійно вдосконалюються можливості для підтримки пацієнтів з цукровим діабетом.

Зокрема з 1 квітня 2017 р. впроваджено соціальну програму реімбурсації — «Доступні ліки», до якої ввійшли й ліки від цукрового діабету II типу. А вже з 1 жовтня 2021 р. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) розпочала адмініструвати програму реімбурсації препаратів інсуліну згідно з категоріями пацієнтів (постанова КМУ від 28.07.2021 р. № 854), що дає змогу отримати гіперглікемічні засоби безкоштовно чи з певною доплатою.

Проте на цьому державна допомога не припинилася. Як відомо, самоконтроль рівня глюкози в крові є основним інструментом для моніторингу глікемічного статусу. Проте кому, як не хворим на цукровий діабет, відомо, яка висока вартість апаратів для вимірювання глюкози в крові (глюкометрів) та тест-смужок до них.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30.06.2023 р. № 653 та від 28.07.2021 р. № 854 передбачено, що споживачі з цукровим діабетом за державною програмою реімбурсації, окрім ліків, зможуть отримувати медичні вироби, зокрема тест-смужки для визначення рівня глюкози для індивідуального глюкометра, за рахунок державних компенсацій.

Цукровий діабет є серйозною хворобою, але за умови застосування належних заходів можна навчитися успішно його контролювати і зберігати повноцінне активне життя. Створюючи економічні та соціальні умови в державі, можна або дати хворобі розвиватися, або це попередити.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!