У 1928 р. життя мільйонів людей врятував шотландський бактеріолог Олександр Флемінг. Як згадували очевидці, вчений був досить неохайним та забудькуватим. Якось науковець пішов у відпустку, а лабораторний посуд, в якому він проводив експерименти, помити забув. Повернувшись до своєї лабораторії, вчений виявив щось зовсім дивне — на залишеній чаші з агаровим середовищем, де «жили» золотисті стафілококи, з’явилася невідома цвіль, а патогенні бактерії повністю зникли. Флемінг культивував цвіль, вивчив її антибактеріальні властивості та виділив в окремий рід Penicillium.
Завдяки відкриттю пеніциліну у світі почалася нова ера антибіотикотерапії. На сьогодні відомо про такі основні групи антибіотиків:
- пеніциліни (бензилпеніциліну натрієва і калієва сіль, біцилін, ампіцилін, амоксицилін/клавуланат);
- цефалоспорини (цефазолін, цефуроксим, цефепім, цефтазидим);
- карбапенеми (іміпенем, меропенем, дорипінем);
- монобактами (азтреонам);
- аміноглікозиди (стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин, амікацин, тобраміцин);
- тетрацикліни (доксициклін, метациклін, тетрациклін);
- макроліди (кларитроміцин, рокситроміцин, азитроміцин, мідекаміцину ацетат, еритроміцин, спіраміцин, джозаміцин);
- лінкозаміди (лінкоміцин, кліндаміцин);
- рифампіцини (рифаксимін, рифаміцин, рифампіцин, рифабутин);
- хлорамфеніколи (левоміцетин);
- поліміксини (поліміксин В);
- глікопептиди (ванкоміцин, тейкопланін);
- циклічні ліпопептиди (даптоміцин);
- оксазолідинони (лінезолід);
- полієни (ністатин, леворин, амфотерицин В);
- протипухлинні антибіотики (блеоміцин, дактиноміцин, доксорубіцин, рубоміцин, мітоміцин, епірубіцин);
- антибактеріальні препарати різних груп (спектиноміцин, фосфоміцин, бацитрацин, геліоміцин, фузафунгін, фузидієва кислота, мупіроцин, гризеофульвін, аморолфін).
Що стосується Олександра Флемінга, то він одразу попереджав, що неправильне використання пеніциліну може призвести до формування резистентності до нього у ще чутливих на той момент патогенів: «Прийде день, коли будь-хто зможе купити пеніцилін у будь-якому магазині, і від неправильного використання бактерії стануть нечутливими до нього», — сказав свого часу дослідник. На жаль, слова вченого стали пророчими, і торкнулися вони не лише пеніцилінів.
Антибіотикорезистентність — стійкість бактерій до одного або кількох антибактеріальних препаратів. У першу чергу, вона виникає через безвідповідальне ставлення до прийому ліків. Неконтрольоване та нераціональне призначення ліків поступово «навчає» патоген, як боротися з тим чи іншим класом антибіотиків.
Найсерйозніше занепокоєння щодо антибіотикорезистентності полягає в тому, що деякі бактерії стали стійкими майже до всіх легкодоступних антибіотиків, і це є серйозною проблемою громадського здоров’я.
У 2017 р. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала «Список пріоритетних збудників», які перелічені в трьох категоріях — термінові, серйозні та тривожні — на основі рівня занепокоєння здоров’ям людини, виявленого в 2019 р.
- Пріоритет «КРИТИЧНО» — «термінові»: Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacteriacea
До найбільш критичної групи входять бактерії з множинною лікарською стійкістю, які становлять особливу загрозу в лікарнях, будинках осіб похилого віку і для пацієнтів, для догляду за якими потрібні такі пристрої, як апарати штучної вентиляції легень і катетери крові. Вони можуть викликати серйозні та часто смертельні інфекції, такі як сепсис та пневмонія. Ці бактерії стали стійкими до великої кількості антибіотиків, включаючи карбапенеми та цефалоспорини третього покоління — найкращі доступні антибіотики для лікування бактерій, стійких до різних препаратів.
- Пріоритет «ВИСОКИЙ» — «серйозні»: Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Helicobacter pylori, Campylobacter spp., Salmonella, Neisseria gonorrhoeae
Виробили стійкість до метициліну, ванкоміцину, кларитроміцину, фторхінолонів, цефалоспоринів.
- Пріоритет «СЕРЕДНІЙ» — «тривожні»: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Shigella spp.
Нечутливі до пеніциліну, ампіциліну, фторхінолонів.
Хоча стійкість до антибіотиків є серйозною проблемою, проте з нею можна і потрібно боротися, звівши до мінімуму надмірне застосування антибіотиків, правильно приймаючи призначені препарати, дотримуючись правил гігієни та інфекційного контролю.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами www.who.int,
www.the-scientist.com, www.betterhealth.vic.gov.au
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим