Телемедицина, карантин та реформа охорони здоров’я — відбулося засідання парламентського Комітету

УСТАНОВИ НАМН

Михайло Радуцький нагадав, що Комітет 27 червня розглядав питання про готовність закладів НАМН України до входження в єдиний медичний простір за програмою медичних гарантій (ПМГ) та їх відповідність вимогам до надавачів медичних послуг. Тоді за результатами обговорення ухвалили рішення рекомендувати НАМН України проводити щомісячні зустрічі з керівництвом МОЗ, Міністерства фінансів України (Мінфін), Національної служби здоров’я Украї­ни (НСЗУ) та членів Комітету щодо прогресу в цій підготовці.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, звернув увагу, що НАМН України не підпорядковане МОЗ, але Міністерство готове допомогти НАМН України в переході на договори за ПМГ. У свою чергу, МОЗ провело аудит закладів охорони здоров’я, які підпорядковані Міністерству, але які ще не змінили свою організаційно-правову форму та не уклали договори з НСЗУ. Зокрема, це НДСЛ «Охматдит», Інститут серця, Кардіологічний центр, Центр психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна», Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни в Циблях та всі університетські лікарні МОЗ.

Аудит показав, що якщо ці заклади перевести на оплату за договорами ПМГ при існуючій матеріально-технічній базі щодо діджиталізації закладів охорони здоров’я, то вони отримуватимуть близько 30–50% від того фінансування, яке їм наразі надається за кошторисами з бюджету.

За словами міністра, враховуючи воєнний стан, ці заклади значну частку своєї діяльності спрямовують на прийом та порятунок поранених військових, які приходять із зони бойових дій. Тому ці заклади поки не можна включити в реформу фінансування охорони здоров’я, адже це знизить їх ефективність.

Водночас для їх переходу МОЗ розроблено чітку програму модернізації підпорядкованих йому закладів і визначено загальну потребу в їх комп’ютеризації. Зокрема, зосередилися на НДСЛ «Охматдит», Інституті серця, Кардіологічному центрі, Центрі психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна» та Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни в Циблях. Ці заклади найбільш підготовлені до потенційного переходу на фінансування за ПМГ. МОЗ сформовано відповідне технічне завдання з комп’ютеризації цих закладів і передано його для закупівлі за кошти Світового банку.

Паралельно з цим НСЗУ проводить роботу із закладами НАМН України, щоб першочергово визначити потребу в їх комп’ютеризації. Також МОЗ працює з НСЗУ в частині розробки переліку унікальних високоспеціалізованих медичних послуг, які не підпадають під існуючі пакети медичних послуг, але які надаються певними закладами охорони здоров’я. Цей перелік послуг планується сформувати протягом 2 міс, щоб потім розробити окремий пакет медичних послуг або врахувати його під час переходу закладів на договори з НСЗУ.

У зв’язку з цим В. Ляшко переконаний, що з 1 січня 2024 р. не вдасться перевести всі заклади охорони здоров’я на фінансування за договорами за ПМГ. Однак це не повинно зупиняти процес їх підготовки до такого переходу. Тому щодо кожного закладу розробляють поетапний план, щоб до 1 січня 2025 р. більшість закладів були максимально готовими.

За його словами, на практиці є керівники закладів, які зацікавлені в цьому. Наприклад, діяльність Інституту раку за І півріччя 2023 р. дала змогу збільшити фінансування на 9 млн грн й оптимальніше використовувати ресурс, який є в наявності.

Міністр також повідомив, що МОЗ обговорюватиме з Мінфіном питання щодо нового підходу до оформлення університетських лікарень та клінік, в яких розміщуються кафедри університетів.

Володимир Коваленко, віцепрезидент НАМН України, доповів, що на виконання рішення Комітету від 27 червня проведено два засідання Президії НАМН України, на яких розглядалися питання аналізу стану електронної матеріально-технічної бази установ НАМН України, які долучені до надання медичної допомоги. У цих закладах встановлені медичні інформаційні системи, але кожна установа знаходиться на різному етапі підготовки до співпраці з НСЗУ.

Проведено аналіз фінансових потреб з комп’ютеризації установ, і є додаткова потреба у фінансуванні. Залежно від готовності установ потреба становить близько 1–4 млн грн. Також йде підготовка лікарів до роботи з електронною системою охорони здоров’я. На переконання доповідача, установи НАМН України, як і заклади, підпорядковані МОЗ, також потребують ще рік часу для виконання вимог, які висуваються НСЗУ до надавачів медичних послуг.

У свою чергу, Віталій Цимбалюк, президент НАМН України, попросив розглянути звернення НАМН України, в якому йдеться про прохання не змінювати організаційно-правову форму установ НАМН України з державних установ на державні підприємства. Це дозволить як надавати медичні послуги, так і продовжувати здійснювати наукову діяльність за рахунок держави. За його словами, в законодавстві є можливість державним установам укладати договори з НСЗУ.

М. Радуцький на це зауважив, що наукою опікується Міністерство освіти України, і це звернення в першу чергу має розглядатися Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, а також безпосередньо профільним міністерством. Він додав, що НСЗУ не має повноважень щодо медичної науки і не керує цією сферою. Тому перехід лікувальних установ НАМН України на фінансування за договорами ПМГ жодним чином не впливає на фінансування наукової діяльності НАМН України, бо ця сфера належить до пов­новажень Міністерства освіти і науки України.

Роман Єрмоличєв, заступник міністра фінансів, погодився з МОЗ щодо необхідності створення плану переходу закладів та установ до фінансування за договорами ПМГ.

Також він підтримав тезу про необхідність розвитку нау­ки і попросив НАМН України вказати конкретні напрямки, які слід розвивати, і Мінфін, у свою чергу, підтримуватиме такі ініціативи фінансово. Водночас, на його переконання, медична частина НАМН України повинна рухатися тим вектором розвитку, який обрано МОЗ як центральним органом виконавчої влади з формування політики у сфері охорони здоров’я.

Після завершення обговорення ухвалено такі рішення:

• продовжувати роботу щодо входження установ НАМН України в єдиний медичний простір;
• заслухати звіт про досягнутий прогрес з цього питання через місяць на наступному засіданні Комітету;
• звернутися до Міністерства юстиції України з приводу роз’яснень про законодавчі можливості державних установ укладати договори з НСЗУ, не змінюючи організаційно-правової форми.

ТЕЛЕМЕДИЦИНА

Розглядаючи законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини» (реєстр. № 9384), М. Радуцький зауважив, що документ підготовлено до другого читання. Представлена редакція напрацьована спільно з МОЗ та не зазнала суттєвих змін.

Водночас було уточнено та уніфіковано термінологію, зокрема, надано визначення понять «теледіагностика та консультування», «телеметрія», «цифрова компетенція працівників у сфері охорони здоров’я». Це сприятиме правовій визначеності та однозначному правозастосуванню цих понять. Тому після завершення обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту прийняти остаточну редакцію законопроєкту № 9384 у другому читанні в цілому як закон з техніко-юридичними правками.

ЗАВЕРШЕННЯ КАРАНТИНУ

Під час засідання Комітету розглядався й законопроєкт «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 9405). Представляючи проєкт, М. Радуцький нагадав, що Парламент прийняв його за основу 13 липня 2023 р.

У підготовці до другого читання документ не зазнав суттєвих змін. Водночас до нього було додано зміни до законів Украї­ни «Про звернення громадян», «Про зайнятість населення», «Про оцінку впливу на довкілля». Цими змінами пропонуються певні карантинні норми, які під час пандемії COVID-19 діяли тимчасово, встановити на постійній основі у разі запровадження карантину з метою запобігання, виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

До редакції, підготовленої до другого читання, було подано 77 поправок від народних депутатів.

Марія Карчевич, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначила, що законопроєктом № 9405 вносяться зміни в 11 законів України, які передбачають збереження положень, що були ефективними під час протидії пандемії COVID-19. Також проєктом передбачається уточнити та законодавчо визначити підстави для функціонування мережі закладів, установ, підрозділів і посад фахівців у сфері громадського здоров’я центральних органів виконавчої влади, які забезпечують політику і діяльність у сфері оборони, військового захисту, охорони громадського порядку тощо.

Окрім того, МОЗ просить не виключати положення ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо страхових виплат медичним працівникам закладів охороні здоров’я у разі захворювання на COVID-19, що призвело до їх інвалідності чи смерті. Тому що ця норма має бути виключена лише після встановлення останнього страхового випадку через COVID-19.

Посадовиця також зауважила, що якщо поширити цю норму про страхові виплати на всі інфекційні захворювання, то це може призвести до непомірного навантаження на державний бюджет. Адже законодавчо визначено 39 інфекційно-небезпечних хвороб і Фондом соціального страхування лише за страховими випадками щодо COVID-19 здійснено виплати на суму 2,5 млрд грн.

Після обговорення було враховано повністю 37 поправок, 1 редакційну правку, частково враховано 16 правок. 24 поправки відхилено. Після цього Комітет ухвалив рішення рекомендувати Парламенту прийняти остаточну редакцію законопроєкту № 9405 в другому читанні і в цілому як закон з техніко-юридичними правками.

РІЗНЕ

Під час засідання члени Комітету внесли пропозиції до проєкту порядку денного десятої сесії Парламенту дев’ятого скликання і прийняли План роботи Комітету на період цієї десятої сесії Парламенту. Крім того, затверджено звіт про роботу Комітету в період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!