«Лікування» після лікування: долаємо поствірусний астенічний синдром у дітей

Незабаром осінь. А з нею — початок навчання в школах та університетах. А ще — сезон респіраторних вірусних захворювань, збудники яких у цю вологу і прохолодну пору року починають почувати себе «комфортно і зухвало», особливо серед дітей.

У дитячій популяції близько 60% випадків сезонних захворювань мають рекурентний перебіг, який, у свою чергу, часто призводить до розвитку тривалого поствірусного астенічного синдрому — універсального захисного або компенсаторного стану, що виникає з різних причин (нейрогуморальних, психосоціальних, метаболічних, інфекційних, імунних) на тлі виснаження енергетичних ресурсів організму, і в клінічній картині зазвичай узагальнюється різнорівневими симптомами порушення адаптації.

У астенічних дітей діагностуються швидка фізична втомлюваність, розлади уваги й здатності до концентрації, засвоєння інформації, погіршення пам’яті, емоційна лабільність, дратівливість, часта зміна настрою, розлади сну, зниження апетиту, відсутність впевненості в собі, нездатність розслабитися. Усе це порушує звичний спосіб життя як дитини, так і її оточення. Тому актуальність питання ведення й відновлення стану здоров’я дітей після перенесених гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) не викликає сумнівів.

Терапія поствірусної астенії потребує комплексного підходу й контролю основних клінічних проявів і в педіатричній практиці повинна мати не лише доведену ефективність, але й високу безпеку (Височина І.Л. та ін., 2022).

Лікування має включати фізичну культуру, психотерапію, нормалізацію режиму дня, навчання, відпочинку, раціональне харчування та медикаментозну терапію (антидепресанти, ноотропи, транквілізатори, психостимулятори, нейролептики, комбіновані вітамінно-мінеральні комплекси, адаптогени, метаболічні препарати (кардонат) (Вовчек А., 2015). Перспективним при медикаментозному коригуванні астенічного синдрому вважається також застосування рослинних препаратів (липи, меліси лікарської, ромашки, екстрактів пасифлори, хмелю, плодів апельсинового дерева й лаванди) (Барна О.М., 2021;  Височина І.Л. та ін., 2022). Пацієнтам з астенією слід уникати вживання природних стимуляторів, таких як кава чи міцний чай, оскільки зловживання ними може призвести до ще більшого виснаження нервової системи (Сінчук Н.І., 2017).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!