Прийняті нововведення, що можуть запобігати антибіотикорезистентності: роль клінічного фармацевта

Зокрема, за інформацією Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, у зв’язку з розповсюдженим надмірним застосуванням цефтріаксону та левофлоксацину і значним поширенням стійкості до цих антибактеріальних препаратів прийнято наказ МОЗ від 24 серпня 2023 р. № 1513 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», який сприятиме оптимізації застосування антимікробних препаратів та протистоянню антимікробній резистентності.

Як наголошується в наказі МОЗ № 1513, відповідальним за призначення, обстеження та лікування пацієнта є його лікуючий лікар. Проте призначати лікування антибактеріальними лікарськими засобами для системного застосування він має розпочинати лише у  разі наявної у пацієнта лабораторно підтвердженої або з високою ймовірністю підозрюваної бактеріальної інфекції. Призначення антибактеріальних препаратів для системного застосування з метою лікування інфекційних хвороб, викликаних вірусами, грибами або паразитами, заборонено, якщо такі показання не передбачені інструкцією для медичного застосування лікарського засобу або чинними галузевими стандартами медичної допомоги.

Відповідальним за розробку плану дій з адміністрування антимікробних препаратів та стандартних операційних процедур (СОП) з адміністрування призначення антибактеріальних препаратів є фармацевт клінічний Відділу інфекційного контролю (ВІК) відповідної медичної установи, відповідно до інструкції з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах.

Нагадаємо, що в обов’язки клінічного фармацевта входять формування необхідного асортименту лікарських засобів, участь у розробці місцевого формуляра лікарських засобів у закладі охорони здоров’я, визначення переваг та недоліків лікарських засобів різних фармакологічних груп з урахуванням їх хімічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, фармакокінетичних, фармакодинамічних та фармакоекономічних особливостей, участь у проведенні клінічних досліджень та вивчення біоеквівалентності лікарських засобів, моніторинг побічної дії або неефективності лікарської терапії (наказ МОЗ України від 3 серпня 2021 р. № 1614). Участь клінічного фармацевта в проведенні лікування, в тому числі і антибактеріальної терапії, призначених лікарем, сприяє своєчасному забезпеченню хворого лікарськими засобами оптимальної якості, встановленню максимально раціональних шляхів та режимів введення, зниженню побічної дії ліків, запобіганню призначенню несумісних лікарських препаратів та антибіотикорезистентності.

СОП з адміністрування призначення антибактеріальних препаратів у медичних закладах, що надають спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, включає наступний перелік інфекційних хвороб, хоча не обмежується ним (за потреби перелік може бути розширено рішенням керівника закладу охорони здоров’я):

• інфекції сечовидільних шляхів;
• інфекції нижніх дихальних шляхів;
• інфекції м’яких тканин;
• інфекції шлунково-кишкового тракту;
• сепсис невідомої етіології, в тому числі катетерасоційовані інфекції кровотоку;
• захворювання, спричинене Clostridium difficile.

Важливим нововведенням у запровадженому Стандарті є встановлення зрозумілого принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з нижчим ризиком розвитку антимікробної резистентності відповідно до певної групи ‎за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я — AWaRe (Access, Watch, Reserve) classification‎ — World Health Organization (WHO AWaRe) за відсутності прямих протипоказань за принципом віднесення конкретного лікарського засобу до однієї з груп: доступу (А), спостереження (В) або резерву (С):

1) антибіотики з групи доступу (А) відпускаються фармацевтом аптечного підрозділу закладу охорони здоров’я відповідно до СОП з адміністрування призначення антибактеріальних препаратів;

2) антибактеріальні препарати з групи спостереження (B) відпускаються фармацевтом аптечного підрозділу медичної установи відповідно до СОП з адміністрування призначення антибактеріальних препаратів і потребують проведення клінічним фармацевтом проспективного фармацевтичного консультування, що обґрунтовуються і записуються в медичну карту.

Проспективне фармацевтичне консультування проводиться протягом усього періоду перебування пацієнта в закладі охорони здоров’я з метою контролю модифікації антибіотикотерапії (наприклад комбінування антибактеріальних препаратів, тривалість антибіотикотерапії, запобігання несприятливим лікарським взаємодіям, деескалація/ескалація/оптимізація дозування антибактеріальних препаратів, зміна лікарської форми антибактеріального препарату) і навчання лікуючих лікарів раціональному застосуванню антибактеріальних препаратів;

3) лікарські засоби, що включені до групи резерву (C), відпускаються фармацевтом аптечного підрозділу медичного закладу відповідно до СОП з адміністрування призначення антибактеріальних препаратів після проходження процедури преавторизації — письмового обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом антибіотиків групи резерву відповідно до інструкції та потребують проспективного фармацевтичного консультування.

Оптимальне обґрунтування для преавторизації — це результати мікробіологічного дослідження. Преавторизація може бути відстрочена у разі відсутності клінічного фармацевта (відсутність/неробочий час) і зважаючи на наявність у пацієнта загрозливого для життя клінічного стану (наприклад сепсис/септичний шок, які супроводжуються порушенням свідомості, нестабільністю гемодинаміки та дихальною недостатністю). У таких виняткових випадках дозволено призначення антибактеріального препарату з групи резерву (С) протягом перших 24 год з наступним обов’язковим проведенням проспективного фармацевтичного консультування.

Зокрема, до оновленого Стандарту внесли зміни щодо цефтріаксону та левофлоксацину, які з групи доступу перенесли до антибіотиків групи резерву, що запобігатиме застосуванню цих препаратів як засобів першого вибору, а тим більше емпірично або з профілактичною метою, коли збудник не встановлено, таким чином запобігаючи розвитку антибіотикорезистентності.

Ще однією зміною в Стандарті є надання можливості внутрішньом’язового введення антибіотиків, коли це дійсно потрібно. Коли ж стане можливим клінічно, пацієнта, який отримує антибіотик у медичному закладі у парентеральних лікарських формах (внутрішньовенно/внутрішньокістково), лікар може переводити на ентеральне введення антибактеріального препарату (ступінчаста антибіотикотерапія).

У Стандарті наголошується, що у медичних закладах, які надають спеціалізовану (стаціонарну) медичну допомогу, повинен здійснюватися поточний ретроспективний аудит призначень антибактеріальних препаратів клінічним фармацевтом з метою визначення ступеня дотримання рекомендацій щодо раціональної антибіотикотерапії шляхом проведення вибіркової перевірки медичних карт відповідно до інструкції.

А з 2024 р. лікарні будуть відвідувати фахівці центрів контролю та профілактики для проведення оцінки коректності вибору та застосування антибіотиків, що дозволятиме лікарням розуміти рівень дотримання Стандарту та розробляти кроки щодо вдосконалення роботи.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами www.phc.org.ua та www.dec.gov.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!