Живі корисні фаворити 2024 р.

02 Січня 2024 3:29 Поділитися
Закінчився 2023 р., спонукаючи підбивати підсумки та створювати плани на рік, що наступив. Традиційно цієї пори експертні та суспільні товариства обирають фаворитами року різні живі організми, маючи на меті стимулювати присвячену їм просвітницьку та природоохоронну роботу з метою розкрити та підкреслити роль своїх обранців у біоценозі та господарстві людини.

Бузина чорна як лікарська рослина

Так, Асоціація зі сприяння природному зціленню імені Теофраста Бомбастуса фон Гогенхайма — «Paracelsus eV» (NHV Theophrastus) на 2024 р. обрала своїм фаворитом бузину чорну (Sambucus nigra). «Лікарською рослиною року» названо широко відомий чагарник із сімейства жимолостевих (Caprifoliaceae), чиї плоди та квітки є «перевіреним засобом від лихоманки та респіраторних інфекцій». Вони зумовлюють потогінний, сечогінний, в’яжучий та слабко виражений протимікробний ефекти. «Багато людей вживають сік бузини або чай із квіток від застуди, — зазначив голова журі Конрад Юнгнікель (Konrad Jungnickel). — Але навряд чи хтось знає, що бузина може допомогти і при інших недугах». Зокрема, протизапальні та спазмолітичні властивості дозволяють використовувати бузину при захворюваннях суглобів, порожнини рота та горла, закрепах.

Молоді листя бузини, відварені в молоці, використовують зовнішньо як протизапальний засіб при опіках, фурункулах, попрілостях та запаленні гемороїдальних вузлів. Із ягід бузини в домашніх умовах готують варення, повидло, киселі. Висушені молоді суцвіття бузини іноді додають до виноградного сусла для покращення аромату та смаку вина. Із зрілих плодів можна отримати нешкідливий (червоний та фіолетовий) харчовий барвник.

Некомерційна асоціація NHV Theophrastus вбачає свою місію у збереженні та передачі знань про відомі та незнайомі лікарські рослини. Нагороджуючи чорну бузину, експерти хочуть звернути увагу на рослину, яку високо цінували ще в дохристиянські часи.

Пристосувався до місць, що не підходять іншим грибам

Німецьке мікологічне товариство (Deutsche Gesellschaft für Mykologie — DGfM) закликає наступного року віддати належне чорнильному грибу (Coprinus comatus) — єдиному умовно їстівному представнику свого роду із не дуже милозвучною назвою — «гнойовики» (навозники). Оскільки довгі ніжки гриба легко відділяються від шляпок та нагадують білу спаржу, його також називають «спаржевим». Цікавий він тим, що, на відміну від інших грибів, може рости на багатих азотистими речовинами ґрунтах. Плодове тіло подовженої форми не тільки смачне, а й корисне. У східній медицині гриб особливо цінується за свій вплив: сприяє травленню, регулює рівень глюкози в плазмі крові, стабілізує імунну систему та пригнічує ріст пухлин. На жаль, він легко псується, ось чому його не продають на ринках та не вирощують як їстівний гриб. До вживання придатні лише свіжі екземпляри білого кольору. Як тільки вони стануть рожевими (через 1–2 год після зривання), їх більше не можна їсти.

Із шляпок гриба, що містять дрібні чорні спори, готують чорнила: записи, зроблені 300 років тому, досі можна прочитати.

Цікаво: гриб харчується мертвими рослинами та крихітними нематодами у ґрунті. Для цього грибна мережа розвиває ловчі органи. Якщо нематоди їх торкнуться, отрута їх паралізує. Потім грибкові нитки проростають у здобич і перетравлюють її протягом кількох днів за допомогою ферментів.

Дерево для міського озеленення

Одна з перших у Німеччині екологічних організацій з 1989 р. проголошує «Дерево року». У 2024 р. ним стає горо­бина круглолиста (Sorbus aria). Завдяки своїй здатності переносити тривалі періоди посухи, ця рослина набуває важливого значення для міського озеленення. Невелике (до 12–15 м заввишки) дерево може досягати віку 150–200 років. Завдяки сріблясто-сірій волосистій нижній стороні листя воно носить поетичну назву «сріблястий промінь». Квітки та стебла теж мають цей ніжний покрив як захист від надмірного випаровування.

Із середини травня та навіть пізніше, якщо погода прохолодніша, круглолиста горобина починає цвісти білими, злегка кремовими квітками в зонтикоподібних, ботанічно правильних парасолькових суцвіттях, які чудово контра­стують із тьмяними темно-зеленими верхівками. А із середини вересня плоди, які поступово стають помаранчевими і навіть багряно-червоними, прикрашають золотисте вбрання цього дерева.

Тисяча призначень однієї рослини

Нарешті Міжнародна ботанічна асоціація (The International Herb Association — IHA) обрала своїм фаворитом на 2024 р. відомий багаторічник деревій звичайний (Achilléa millefólium). У медицині він відомий як кровоспинний засіб, алкалоїд якого — ахілеїн підвищує згортання крові. Деревій використовують також при шлунково-кишкових захворюваннях як протибольовий засіб та в якості гіркоти для підвищення апетиту. «Спеціалізація» цієї рослини настільки широка, що її можна побачити і в кулінарних рецептах як пряність, і в порадах для садоводів для озеленення, і в довідниках бджолярів та ветеринарів.

Електропровідні бактерії

Це звучить як наукова фантастика, але 12 років тому дослідники виявили на дні морів і озер мікробні ланцюги, які можуть проводити електричний струм на кілька сантиметрів. Так звані «кабельні бактерії» (лат. Electronema) стимулюють розщеплення забруднюючих речовин і знижують утворення парникових газів. Одного дня їх можна буде використовувати як біологічно розкладані силові кабелі.

Асоціація загальної та прикладної мікробіології (Vereinigung für Allgemeine und Angewandte Mikrobiologie — VAAM) визнала Electronema мікробом року, хоча він ще не може бути розмножений ізольовано в лабораторії. З цієї причини найважливіший представник роду має умовну назву Candidatus Electronema. Кабельні бактерії утворюють ланцюжки з десятків тисяч бактеріальних клітин довжиною до 5 см. Вони з’єднані білковими волокнами, що проводять електричний струм, забезпечуючи унікальний розподіл праці: у той час як у нашому тілі кожна клітина «їсть» (окиснює субстрат) і «дихає» (засвоює кисень), кабельні бактерії розподіляють життєво необхідні окисно-відновні реакціі на локальні етапи. Тисячі клітин кожного окремого кабелю живуть у глибшій частині осаду, де багато сульфіду, але немає кисню. Проте вони можуть окиснити сульфід до сульфату, використовуючи електрони кисню, отримані через струмопровідні волокна з іншого кінця кабелю. Тому кабельні бактерії є єдиними організмами, які споживають сульфід у зоні, де немає кисню: велика перевага перед конкуруючими мікроорганізмами.

Кабельні бактерії часто трапляються у водах, забруднених вуглеводнями, наприклад, після витоку бензину або масла. Діяльність кабельних бактерій може знач­но прискорити розщеплення забруднювальних речовин: вони підвищують розпад ароматичних вуглеводнів та інших органічних речовин, пов’язаних із сільським господарством.

Уже є конкретні ідеї щодо використання кабельних бактерій спеціально для обробки забруднених природних та стічних вод. Також кабельні бактерії живуть у кореневій частині рослин рису і можуть знижувати утворення там метану на 90%, як встановлено за результатами досліджень.

Неймовірно, але провідні структури кабельних бактерій уже запатентовані для використання в якості біорозкладаних провідників електричного струму, хоча розробка ще далека від комерційного впровадження. Однак іспанська художниця Анна Паско Болта (Anna Pasco Bolta), яка займається популяризацією науки, використала ланцюжки Electronema для підключення мікрофона та динаміків, за допомогою яких відбувався запис її вірша, присвяченого кабельним бактеріям.

За матеріалами
http://www.nhv-theophrastus.de;
http://www.dgfm-ev.de; baum-des-jahres.de;
vaam.de
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті