Сонячні опіки: причини, лікування та способи профілактики

Ультрафіолетове випромінювання (УФВ) не можна ні побачити, ні відчути. У той час як деякі люди піддаються впливу штучних джерел УФВ (наприклад у медицині, промисловості, для дезінфекції та косметичних цілей), на усіх впливає УФВ сонця. Невелика кількість ультрафіолету (УФ) може бути корисною для здоров’я, відіграючи провідну роль у виробленні вітаміну D. Однак його надмірний вплив пов’язаний із негативними наслідками для здоров’я, оскільки є канцерогенним для людини. Особливо вразливими до шкідливого впливу УФВ є діти та підлітки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), одним з основних ризиків виникнення раку шкіри є тяжкі сонячні опіки у дитинстві.

Про опіки

Опіки — ураження шкіри чи слизових оболонок, часто з тканинами, які виникають внаслідок дії на них екзогенної енергії. Залежно від причини розрізняються термічні, хімічні, електричні та променеві опікові ураження. Сонячні опіки є різновидом променевого ураження, гострою запальною реакцією у відповідь на тривалий вплив УФ-променів від сонця або штучних джерел, таких як солярій, яке виникає внаслідок дії на організм сонячного випромінювання (Сипливий В. О. та ін., 2020; Guerra K.C. et al., 2023). Активними чинниками сонячного спектра випромінювання є інфрачервоні та УФ-промені, які в осіб з низькою природною пігментацією шкіри здатні спричиняти сонячні опіки та сонячний удар (Сипливий В.О. та ін., 2020).

Щороку більше третини населення зазнає сонячних опікових уражень, а їх ступінь залежить насамперед від тривалості та інтенсивності впливу УФ-променів, а також таких чинників, як прийом ліків, час доби, стан озонового шару, фототип шкіри тощо. Як відомо, сонячні промені найсильніші з 10:00 до 16:00, а зменшення хмарності призводить до їх більшого впливу. Пере­бування на височині чи у горах або ж ближче до екватора корелює з підвищеним ризиком сонячних опіків через тонший шар захисту атмосфери Землі та більшого прямого впливу УФ. Підвищується ризик отримати сонячний опік при прийомі певних ліків (тіазидні діуретики, сульфаніламіди, фторхінолони, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), ретиноїди, тетрациклінові антибіотики, трава звіробою), недостатньо частому нанесенні сонцезахисного засобу, використанні санскріну з низьким фактором захисту від сонця, відсутності захисного одягу на сонці тощо (Guerra K.C. et al., 2023).

У 1975 р. американський дерматолог Томас Фіцпатрік розробив систему класифікації фототипів шкіри та їх реакції на УФ-випромінювання:

  • I — блідо-біла шкіра, яка легко обгорає і не засмагає;
  • II — біла шкіра, яка легко обгорає і важко засмагає;
  • III — біла шкіра, яка може горіти, але легко засмагає;
  • IV — світло-коричнева або оливкова шкіра, яка майже не горить і легко засмагає;
  • V — коричнева шкіра, яка зазвичай не горить і легко засмагає;
  • VI — чорна шкіра, яка малоймовірно обгорить, і стає темнішою під впливом УФ-випромінювання.

Люди з фототипами шкіри за Фіцпатріком від I до III більш схильні до сонячних опіків, оскільки їх шкіра містить менше пігменту меланіну, який має вирішальне значення для захисту від УФ (Guerra K.C. et al., 2023). Важливо зазначити, що під впливом сонячних променів ураження може зазнати будь-яка частина тіла. Проте найбільшої шкоди УФВ завдає шкірі, особливо епідермісу і дермі. Дослідження обпалених сонячними променями клітин шкіри виявляє втрату клітин Лангерганса та вакуолізацію кератиноцитів, судинні зміни, включаючи збільшення ендотеліальних клітин і набряк, викликаний дегрануляцією гладких клітин, підвищення рівня гістаміну та простагландину. Провідними симптомами сонячних опіків є біль та почервоніння, гаряча на дотик поверхня шкіри, поява набряків та пухирів, наповнених рідиною, головний біль, підвищення температури тіла, нудота, втома, очі, що болять та сльозяться, тощо. Зазвичай еритема розвивається протягом 3–5 год після перебування на сонці, досягаючи свого піку протягом 12–24 год, та зникає через 3–7 днів, тоді як пухирі заживають протягом 7–10 днів. Лущення шкіри може тривати протягом 7–10 днів після перебування на сонці. В осіб зі світлою шкірою можуть з’явитися сонячні лентигіни, блідо-коричневі плями, які можуть залишатися навіть після зникнення симптомів (Guerra K.C. et al., 2023).

Алгоритм надання допомоги при сонячних опіках

Для визначення лікувальної тактики опіків слід оцінити їх глибину, площу та ступінь тяжкості. Так, глибина визначається обсягом ураження шкіри і прилеглих тканин, а під площею опіку розуміють виражене у відсотках співвідношення площі опікової поверхні до загальної площі тіла. Для оцінки тяжкості застосовується наступна ступенева класифікація:

  • І ступінь — почервоніння і набряк шкіри;
  • ІІ ступінь — некроз і відшарування зовнішніх епідермальних шарів, утворення міхурів;
  • ІІІА ступінь — частковий некроз шкіри, ІІІБ ступінь — тотальний некроз шкіри з повним ураженням мальпігієвого шару, дерми і дериватів шкіри;
  • ІV ступінь — некроз шкіри і глибших тканин.

Опіки І–ІІІА ступеня кваліфікуються як поверхневі, при яких можливе спонтанне загоєння за рахунок збереженого мальпігіє­вого шару і дериватів шкіри. Зазвичай за кілька днів тіло може почати відновлюватися самостійно, відшаровуючи пошкоджений верхній шар шкіри. Уважний контроль сонячних опіків під час гострого періоду є важливим, адже поперед­ньо поверхневе ураження шкіри при неналежному догляді потенційно може перейти в більш глибокий опік, що потребуватиме негайної медичної допомоги (Guerra K.C. et al., 2023).

Перша допомога при опіках передбачає припинення дії провокуючого агента, переміщення потерпілого в тінь або прохолодне приміщення, забезпечення доступу повітря, серцево-легеневу реанімацію при потребі, зняття одягу з уражених ділянок, знеболення, накладання сухої стерильної пов’язки (опіки І–ІІІ ступеня доцільніше обробляти аерозолями) (Сипливий В.О. та ін., 2020). Зокрема, при опіку легкого ступеня за відсутності загрозливих симптомів після проведення первинних запобіжних заходів необхідно обробити уражену ділянку антисептичними засобами (калію перманганат, мiрамiстин, нітрофурал, перекис водню, повідон-йод, хлоргексидин) і нанести лікарські засоби ранозагоювальної (декспантенол) й антибактеріальної дії для топічного застосування (сульфадіазин срібла, сульфатіазол, сульфаніламід, хлорамфенікол). Якщо опіки супроводжує сильний біль, потерпілому можна запропонувати прийом анальгетиків та антипіретиків (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, метамізол натрію). Заспокоїти обпечену на сонці та подразнену шкіру можна прохолодними компресами, засобами, що містять алое вера та каламін, прохолодними колоїдними вівсяними ваннами тощо. Неушкоджені пухирі не можна відкривати, але якщо вони лопнуть — промити їх водою з милом і накрити вологою марлею. Варто наголосити, що потерпілі повинні залишатися достатньо зволоженими, тому їм рекомендовано вживати велику кількість рідини (Guerra K.C. et al., 2023).

При глибоких опіках ІІІБ–ІV ступеня спонтанне загоєння неможливе з огляду на повне ураження росткового шару шкіри та її дериватів, тому у цьому випадку знадобиться хірургічне пластичне закриття опікової рани (Сипливий В.О. та ін., 2020).

У разі появи таких загрозливих симптомів, як порушення свідомості, підвищення температури тіла вище 38 °С , ознаки зневоднення (сухість у роті, зниження або відсутність сечовиділення, зморщена або обвисла шкіра), утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла та сильний біль в місці опіку, слід негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою. Звернутися за консультацією до лікаря варто також, якщо через сонячний опік утворюються пухирі, що покривають значну частину поверхні тіла, у тому числі на обличчі, руках або статевих органах, виникає сильний набряк у місці опіку, з’явилися ознаки інфікування (біль, гній або червоні смуги), або ж у разі, коли рекомендоване лікування не зумовлює покращення стану упродовж декількох днів.

Про сонячний удар

Сонячний удар — гострий патологічний стан, що виникає внаслідок інтенсивного тривалого впливу сонячного випромінювання на голову. Зважаючи на те що у кісток черепа низька біо­логічна здатність затримувати червоні та УФ-промені, вони можуть проникати в глибокі шари, зумовлюючи різку гіперемію, набряк головного мозку і його оболонок. Останні разом із гістаміноподібними речовинами, що утворюються в шкірі внаслідок сонячних опіків, можуть призвести до тяжких порушень діяльності центрів регуляції дихання та кровообігу. Підвищений ризик отримати сонячний удар мають діти, особи похилого та старечого віку, не акліматизовані до місцевості з високою сонячною радіацією. Інтенсивна фізична діяльність, алкогольне сп’яніння та загальне перегрівання є чинниками, що викликають сонячний удар (Сипливий В.О. та ін., 2020).

Надання допомоги при сонячному ударі здійснюється по­етапно: → спочатку слід якнайшвидше припинити дію сонячних променів → перенести постраждалого в тінь, щоб запобігти розвитку загальної гіпертермії → забезпечити доступ повітря з метою уникнення гіпоксії → накласти холодний компрес на голову і на проєкції великих судин → запропонувати постраждалому прохолодне пиття → транспортувати його у найближчий медичний заклад. У медзакладі потерпілому із загальним збудженням призначають броміди, нейролептики, при частих судомах і ознаках набряку головного мозку — дегідратаційну терапію, при супутніх сонячних опіках — антигістамінні препарати і місцеве лікування. У разі збільшення вираженості набряку легень та розладів життєво важливих функцій лікування доповнюють відповідними методами. Легкі форми сонячного удару завершуються швидким повним одужанням, тяжкі форми можуть зумовлювати стійкі нервово-психічні розлади (Сипливий В.О. та ін., 2020).

Профілактика

Захистити себе від сонячних опіків можна, дотримуючись наступних рекомендацій:

  • не перебувати на сонці з 11:00 до 16:00;
  • уникати штучних джерел УФ-променів, таких як солярій;
  • носити одяг, який максимально прикриватиме відкриті ділянки тіла, та сонцезахисні окуляри;
  • використовувати водостійкі санскріни широкого спектру дії із SPF 30 або більше за 15–30 хв до виходу на сонце та повторно наносити його принаймні кожні 2 год;
  • за погодженням з лікарем обмежити прийом лікарських засобів, які можуть спричинити фотосенсибілізацію (Guerra K.C. et al., 2023).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами http://www.dec.gov.ua, http://www.phc.org.ua, http://www.ncbi.nlm.nih.gov, http://www.fda.gov
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті