Харчова алергія у питаннях та відповідях

Харчова алергія — це несприятлива імунологічна відповідь, викликана зазвичай нешкідливими антигенами харчових білків, унаслідок порушення імунологічної та клінічної толерантності до споживаної їжі (Calvani M. et al., 2020).

• У дітей також може відмічатися неімунна алергія, яка включає неопосередковані імуноглобуліном Е шлунково-кишкові алергічні розлади — синдром ентероколіту, індукованого харчовими білками, ентеропатію, індуковану харчовими білками, та алергічний проктоколіт, індукований харчовими білками, які характеризуються симптомами різного ступеня тяжкості у відповідь на специфічні харчові антигени. Діагноз неімунної алергії встановлюється клінічно та ґрунтується на сукупності типових симптомів, вираженість яких зменшується після усунення з раціону потенційно небезпечних харчових добавок (Labrosse R. et al., 2020).

На які продукти розвивається алергія?

Теоретично всі продукти можуть викликати ті чи інші алергічні реакції. Попри це у 1995 р. експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і Продовольчої та сільськогосподарської організації (Food and Agriculture Organization — FAO) оприлюднили список з 8 груп продуктів, на які найчастіше розвивається алергія. Ними є молоко, яйця, арахіс, інші горіхи, риба, молюски, соя та злаки. Усі ці ж продукти, які викликають алергію у дорослого, можуть спровокувати на них алергічну реакцію і у дитини. Зокрема, у дітей відмічають реакцію на молоко, яйця, пшеницю, рибу, сою та арахіс, а у дорослих найчастіше — алергію на рибу, молюсків (омари, краби, раки), вишні, персики, сливи, абрикоси, горіхи, насіння й арахіс. Мають значення й регіональні харчові звички, які заохочують до вживання певних продуктів, що провокують розвиток алергії. Наприклад, в Італії досить часті випадки розвитку алергії на деякі фрукти, сирі овочі, помідори та кукурудзу, у країнах північної Європи — на тріску, яка часто вживається в щоденному раціоні, у Сполучених Штатах Америки — на арахіс (Zukiewicz-Sobczak W.A. еt al., 2013).

• Варто зазначити, що багато харчових продуктів мають гомологічні білки, коли IgE-опосередкована сенсибілізація до 1 виду їжі може призвести до клінічної реактивності й на інші споріднені продукти. У дослідженнях встановлено, що принаймні ⅓ пацієнтів з алергією на арахіс також мають алергію принаймні на ще один горіх. Крім того, гомологічні білки можуть розподілятися між харчовими продуктами та пилком, і ця перехресна реактивність не завжди є клінічно значущою. Наприклад, особи, які мають IgE-позитивний результат на пилок трав, можуть мати позитивні результати тесту на пшеницю, а люди з алергією на пилок берези можуть мати позитивні результати на арахіс і фундук (Wang J., 2010).

Які симптоми відмічаються при алергії?

При харчовій алергії немає різниці, які саме алергенні продукти були спожиті, здебільшого розвиваються клінічні симптоми зі сторони різних органів та систем (таблиця).

• Алергічна реакція негайного типу фіксується протягом декількох хвилин або навіть секунд після вживання їжі та може проявлятися у формі анафілаксії, кропив’янки, ангіоневротичного набряку (набряку шкіри).

При відтермінованій реакції трапляються такі симптоми алергії, як втома, дратівливість, депресія, гіперактивність, безсоння, головний біль, знижена концентрація, блідість, свербіж кінцівок, мимовільне нетримання сечі в ліжку, астма, застуда, розлад травлення, кольки, діарея, здуття живота, ураження шкіри, і з’являються вони через кілька годин чи навіть днів після прийому їжі (Zukiewicz-Sobczak W.A. еt al., 2013).

Розвиток опосередкованої імуноглобуліном E реакції залежить від багатьох факторів, включно з генетичною схильністю, ступенем впливу їжі та молекулярними характеристиками алергену. Визначено, якщо ця патологія відмічалася у одного з батьків, то ризик її розвитку у дитини досягає 5‒15%, якщо в обох, то ймовірність виявлення у дитини зростає до 60‒80%, причому успадковується не те або інше захворювання, а саме схильність до нього. Надмірна гігієна, незбалансоване харчування, відмова від грудного вигодовування, споживання їжі з консервантами — фактори, які сприяють збільшенню кількості та поширенню алергічних розладів у світі (Zukiewicz-Sobczak W.A. еt al., 2013).

Як лікувати харчову алергію?

Наразі не існує ліків, які б могли повністю вилікувати від алергії, проте доступними є низка терапевтичних методик, що можуть допомогти дітям та дорослим переносити невелику кількість шкідливої ​​їжі, яка зазвичай приймається випадково, та контролювати розвиток патологічної реакції. Основним принципом лікування харчової алергії залишається уникнення харчових алергенів та прийом антигістамінних засобів при їх розвитку (Zukiewicz-Sobczak W.A. еt al., 2013).

• У 2020 р. Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) схвалено перший продукт для використання в алерген-специфічній імунотерапії (АСІТ) харчової алергії на арахіс.

Відтоді вчені продовжують працювати в цьому напрямку лікування.

Зокрема, має місце застосування сублінгвальної імунотерапії (СЛІТ), яка демонструє покращений профіль побічних ефектів порівняно з іншими формами АСІТ, та епікутанної імунотерапії (EПIT) — використання адсорбованої плівки або пластиру для доставки мікрограмових доз алергену до епідермального шару неушкодженої шкіри.

Головна мета всіх видів АСІТ полягає в тому, щоб спочатку підвищити поріг реактивності за допомогою мікродоз алергену, а потім, продовжуючи вплив, викликати толерантність або стійку ремісію (Hwang D.W. еt al., 2022).

Щодо харчових обмежень у дітей, які, як раніше вважалося, можуть профілактувати розвиток алергії в дорослому віці, то у 2008 р. Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics) заявила, що, незважаючи на те що тверду їжу — потенційні продуктові алергени, не слід вводити дитині віком 4‒6 міс, немає переконливих доказів того, що відкладення її введення після цього періоду захищатиме від алергії на багато продуктів у майбутньому. Немає користі й від харчових обмежень у жінок під час вагітності та лактації (Chin B. еt al., 2014).

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.nhs.uk

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!