Це питання набуло особливої актуальності у світлі останніх подій навколо можливого обмеження роботи прайс-агрегаторів та маркетплейсів, які представлені на ринку лікарських засобів. І тут важливо розмежувати ці сервіси, оскільки це різні бізнес-моделі, які надають різні послуги, а можливі обмеження роботи сервісів можуть негативно вплинути на доступ споживачів до необхідної інформації та послуг.
Прайс-агрегатори
В Україні представлено багато прайс-агрегаторів — онлайн-сервісів, які встановлюють домовленості з широким спектром постачальників товарів та послуг. Агрегатори акумулюють пропозиції від постачальників з різних джерел і формують каталоги. Користувачі сервісу отримують можливість знаходити необхідну інформацію в одному місці, порівнюючи товари та послуги за цінами, близькістю розташування тощо, обираючи найбільш вигідні пропозиції.
Наприклад, серед відомих прайс-агрегаторів, де можна порівняти ціни на лікарські засоби, медичні товари, є
Прайс-агрегатор не здійснює торгівлі лікарськими засобами або будь-якими іншими медичними виробами чи товарами і не є інтернет-аптекою. Він також не надає послуги з доставки товарів. Сервіс надає користувачеві доступ до актуальної інформації про наявність препаратів в аптеках України, а також є посередником, що передає інформацію про онлайн-резервування в аптеку, що забезпечує можливість подальшого придбання ліків безпосередньо у ліцензованій фізичній аптеці.
Маркетплейси
На відміну від прайс-агрегаторів, маркетплейс — це електронний торговий майданчик, який зводить продавців і покупців разом. Принциповою відмінністю маркетплейсу від прайс-агрегатора є те, що тут споживач може не тільки знайти необхідний товар, порівняти ціни, а й одразу придбати його онлайн за допомогою безготівкового розрахунку (карткою) та оформити доставку. Лікарські засоби — не виняток.
Як правило, маркетплейси пропонують різні способи доставки: кур’єрська доставка, поштові оператори, самовивіз із точок видачі замовлень.
Окремо варто зазначити про умови доставки лікарських засобів. В Україні доставку лікарських засобів кінцевому споживачу можуть здійснювати тільки суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Такі ліцензіати повинні мати власну службу доставки, обладнання та устаткування, що забезпечують дотримання визначених виробником умов зберігання лікарських засобів під час їх доставки, та/або договір з оператором поштового зв’язку, який має відповідне обладнання та устаткування та внесений до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв’язку.
Також слід згадати про те, що чинним законодавством заборонена електронна роздрібна торгівля та доставка кінцевому споживачу:
- рецептурних лікарських засобів;
- лікарських засобів, обіг яких здійснюється за наявності ліцензії на провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- ліків, включених до Переліку сильнодіючих, отруйних, радіоактивних та імунобіологічних лікарських засобів, електронна роздрібна торгівля та доставка кінцевому споживачу яких заборонена (наказ МОЗ від 14.11.2022 р. № 2061).
Медична інформаційна система
Отримати інформацію про лікарські засоби також можна на сайтах електронних медичних інформаційних систем (МІС) чи аптечних інформаційних систем (АІС). Їх першочергове завдання — автоматизація роботи суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, яка дає змогу створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення). Водночас МІС та АІС не заборонено розширювати власні функціональні можливості та надавати додатковий перелік послуг та сервісів для лікарів, фармацевтів та пацієнтів. Один з них — надання довідкової інформації про ліки та медичні товари, ціни на них, наявність в аптечних закладах, можливість резервування необхідних препаратів з подальшим їх придбанням у ліцензованих аптеках.
Актуальна інформація про функціональні можливості МІС/АІС, що підключені до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД eHealth), міститься за посиланням:
Однією з таких АІС є «КОМПЕНДІУМ», яка, крім автоматизації основних процесів аптечних підприємств, надає споживачам доступ до актуальної інформації про ліки, у тому числі інструкції для медичного застосування, ціни та наявність ліків в аптеках України, а також можливість онлайн-бронювання. Придбати заброньовані медичні товари споживач може виключно у фізичній аптеці, яка має відповідну ліцензію. АІС не здійснює онлайн-продажу та доставки ліків.
Юридичною і простою мовою
У чинному законодавстві відсутні визначення понять «прайс-агрегатор» та «маркетплейс». Однак 10 червня 2023 р. у новій редакції ухвалено Закон України «Про захист прав споживачів», який набуває чинності не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.
Новий закон містить важливі нововведення, які по-новому врегулюють процеси електронної комерції в Україні, а також нові юридичні поняття, серед яких:
- «послуга електронного сервісу порівняння продукції (послуга прайс-агрегатора) — послуга щодо надання покупцям (замовникам, споживачам) можливості порівнювати інформацію про продукцію, зокрема стосовно ціни, споживчих властивостей та інших характеристик продукції, представленої до реалізації суб’єктами електронної комерції через інтернет-магазини, але не забезпечення здійснення її продажу, яка надається з використанням інформаційно-комунікаційної системи постачальника послуги прайс-агрегатора;
- послуга електронного торговельного майданчика (послуга маркетплейсу) — послуга щодо надання покупцям (замовникам, споживачам) інформації про продукцію суб’єктів електронної комерції та/або надання можливості дистанційним способом вчиняти електронні правочини щодо придбання продукції таких суб’єктів з використанням інформаційно-комунікаційної системи постачальника послуги маркетплейсу».
Тобто, як бачимо, на законодавчому рівні чітко розмежовують послуги прайс-агрегаторів та маркетплейсів. Якщо перші не забезпечують продажу продукції, а лише надають можливість порівнювати інформацію стосовно ціни, споживчих властивостей та інших характеристик продукції, то другі можуть, крім цього, надавати можливість вчиняти електронні правочини щодо придбання продукції дистанційним способом, тобто придбавати товари онлайн.
До речі, в чинному Законі України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна торгівля — господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем. Тому позиція щодо того, що резервування (бронювання) є частиною електронної торгівлі, виглядає досить спірною, оскільки в цьому випадку електронний правочин не вчиняється, а факту електронної купівлі-продажу не відбувається.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим