Госпітальні поставки та закупівлі лікарських засобів: підсумки 4 міс 2024 р.

Методологія

У методології розрахунку госпітального ринку використано дані про акцептовані тендери, укладені договори про закупівлю лікарських засобів та медичних виробів, відвантаження дистриб’юторів і вибірку з ЛПЗ. Під час розрахунку враховано щомісячні обсяги фінансування в розрізі місцевого та державного бюджетів. У розрахунку взяли участь до 10 тис. товарних позицій (Stock Keeping Unit — SKU) препаратів. Компанія «Proxima Research» моніторує і систематизує дані про результати проведених закупівель лікарських засобів МЗУ та міжнародними організаціями, уповноваженими забезпечити потребу в рамках державних програм МОЗ України, а також інформацію щодо закупівель лікарських засобів у медичних закладах приватної форми власності.

Госпітальні поставки

Державні видатки у загальній структурі ринку залишаються доволі низькими. Тож розвиток фармринку України майже повністю залежить від споживача. За підсумками 4 міс 2024 р., державні видатки становлять менше 10% від загального споживання лікарських засобів у зазначений період. За досліджуваний період частка госпітального сегменту у загальних обсягах споживання лікарських засобів становить близько 6% у грошовому та 8% у натуральному вираженні (рис. 1). За 4 міс 2024 р. частка госпітального сегменту суттєво не змінюється протягом останніх 3 років. Лише у 2021 та 2022 р. в період закупівлі значного обсягу вакцин від COVID-19 частка госпітального сегменту суттєво збільшилася. Також нагадаємо, що за кошти державного бюджету реалізується програма реімбурсації, в рамках якої держава повністю або частково забезпечує населення ліками для амбулаторного лікування деяких хронічних захворювань. Обсяги компенсованих аптекам коштів у рамках програми реімбурсації становлять близько 2,5% від загальних обсягів фармринку України.

Рис. 1. Обсяги роздрібної реалізації та госпітальних поставок лікарських засобів у грошовому та натуральному вираженні за підсумками 4 міс 2020–2024 рр.

За підсумками 4 міс 2024 р., загальні обсяги роздрібної реалізації та госпітальних поставок лікарських засобів збільшилися на 16% у грошовому та 1% у натуральному вираженні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Щодо динаміки госпітальних поставок, то їх обсяги у досліджуваний період залишилися на рівні минулого року у грошовому вираженні, а у натуральному — зросли на 8% (рис. 2). У той же час обсяги роздрібного продажу ліків, навпаки, збільшилися на 18% у грошовому вираженні та майже не змінилися у натуральному, порівняно із минулим роком.

Рис. 2. Обсяги госпітальних поставок лікарських засобів у грошовому та натуральному вираженні за підсумками 4 міс 2020–2024 рр. із зазначенням темпів зростання/зниження

У перші 4 міс 2024 р. загальні обсяги поставок лікарських засобів у ЛПЗ за бюджетні кошти становили 3,3 млрд грн та 26 млн упаковок. Поставки у приватні клініки становили близько 400 млн грн та 1 млн упаковок. Аналіз госпітальних поставок в розрізі джерел фінансування свідчить, що левова їх частка (64% у грошовому та 94% у натуральному вираженні) здійснена за кошти місцевих бюджетів, 25 і 2% відповідно — за кошти державного бюджету. Поставки ліків у приватні клініки акумулюють 11 і 4% відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Обсяги госпітальних поставок лікарських засобів у грошовому та натуральному вираженні в розрізі джерел фінансування за підсумками 4 міс 2020–2024 рр.

Ключові гравці

Найбільшими постачальниками лікарських засобів за централізованими програмами МОЗ є компанії «Pfizer», «Novo Nordisk» та «Інтергруп». У сегменті регіональних закупівель — «Юрія-Фарм», «Фармак», «Група компаній «Здоров’я»» (табл. 1). Серед АТС-груп 2-го рівня в централізованих закупівлях лідирують B02 «Антигеморагічні засоби», L01 «Антинеопластичні засоби» та J07 «Вакцини» (табл. 2). Враховуючи специфіку закупівель за централізованими програмами МОЗ, не дивно, що в топ-10 компаній за обсягами поставок ліків входять переважно крупні міжнародні компанії, схожа ситуація і в приватному сегменті. У той же час в сегменті регіональних закупівель переважають українські виробники. У розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН) за централізованими програмами найбільші обсяги поставок у грошовому вираженні припадають на МНН — фактор згортання VIII + фактор фон Віллебранда, трастузумаб та соматропін. Рейтинг МНН в регіональних закупівлях та приватних клініках представлений в табл. 3.

Щодо брендів, то в сегменті централізованих закупівель лідирують ТРАЗІМЕРА, ГРОУТРОПІН та РУКСІЄНС (табл. 4).

Акцептовані тендери

Як відомо, з другої половини 2023 р. впроваджено обов’язкові закупівлі на суму понад 50 тис. грн з використанням електрон­ного каталогу Prozorro Market. Перелік товарів в каталозі постійно розширюється. Наразі в нього включено понад 400 категорій лікарських засобів та понад 90 категорій медичних виробів. Закупівля ліків через електронний каталог схожа за функціоналом із придбанням товарів в інтернет-магазині, що дозволяє пришвидшити процес закупівлі та сприяє зниженню цін за рахунок значної конкуренції. Попри це нововведення, кількість проведених та акцептованих тендерів також збільшується. За підсумками 4 міс 2024 р., акцептовано 11,1 тис. тендерів із закупівлі лікарських засобів на загальну суму 7,3 млрд грн (без урахування тендерів закупівель за централізованими програмами МОЗ). Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість тендерів у регіональних закупівлях зросла на 30%, а обсяги закупівель — на 45% (рис. 4).

Рис. 4. Сума та кількість акцептованих тендерів з січня 2022 до квітня 2024 р. без врахування централізованих закупівель МОЗ

Підсумки та розвиток

МЗУ звітує, що обсяги продажу товарів через електронний каталог Prozorro Market постійно зростає. Вартість медичних товарів, які ЛПЗ придбали у січні–березні 2024 р. через Prozorro Market, становила 6,13 млрд грн. Цей показник в 2,4 раза більший, ніж за 2023 р. Слід зазначити, що наприкінці минулого року була утворена філія «Медпостачання» МЗУ, яка отримала ліцензію на оптову торгівлю ліками, що дозволяє МЗУ закуповувати та зберігати на власному складі великі партії лікарських засобів та медичних виробів.

Ще одним нововведенням став перехід на 3-річні договори. Раніше МЗУ щороку укладали контракти з постачальниками в межах однорічної потреби. «Таке рішення дозволяє постачальникам спланувати виробництво та графіки поставок на 3 роки вперед і, відповідно, запропонувати МЗУ більш привабливу ціну на свої товари, керуючись довгостроковими перспективами співпраці», — зазначають в МЗУ.

Застосування 3-річних договорів першо­чергово буде розповсюджене на закупівлі онкологічних препаратів, а далі цей підхід буде застосовуватися і для інших напрямів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!