Contra spem spero, або Як не згубитися в пітьмі

Більшості людей, певне, знайома легенда про Прометея та те, як він, таємно взявши вогонь у богів, врятував людство від голоду й холоду. Сьогодні та історія немовби набуває нового сенсу, а всі ми стаємо трішки схожими на давньогрецького міфологічного героя «шукачами вогню» — «прометеями» сучасного світу, яких недолугий «сусід» хоче ввігнати в морок та пітьму. Здавалося б, що в епоху цифрових технологій говорити про такі речі, як відсутність електроенергії, без якої апріорі неможлива сучасна цивілізація, дещо дивно. Але, на жаль, реальність така, що подекуди перевершує навіть найбільш фантастичні сценарії фільмів. Нашому незламному народу, окрім того, що він змушений переживати скрутні воєнні часи, доводиться стикатися з вимкненням світла, тривалими перебоями електропостачання та розв’язувати низку з ними пов’язаних проблем. Особливої уваги потребує вплив блекаутів на здоров’я населення та можливість його підтримки в такий буремний період.

Коли всі плани йдуть шкереберть

«В українській енергосистемі зберігається дефіцит потужності через пошкодження ключових об’єктів магістральних мереж на території України. Відповідно до доведених величин споживання діють графіки погодинного відключення. Ситуація динамічна — можливі екстрені відключення, якщо буде потреба в збалансуванні енергосистеми…». Такі попереджувальні повідомлення від постачальника енергопослуг —  реальність, з якою стикається сьогодні все населення України. У той час, коли у світі лише пропагується енергоощадливість, у нас цей процес, зумовлений досить нетиповими причинами, вже «діє» в повній силі. Але не будемо вдаватися в деталі, які ми змінити не можемо, а поговоримо про наслідки. Адже коли зникає світло, то йдеться не лише про фізичний дискомфорт чи відсутність можливості виконувати певну роботу, а й багатобічний вплив на фізіологічний стан організму та потенційні порушення в його роботі.

1. Немає світла — «маємо нерви»

Однією з перших на перебої з електропостачанням реагує психіка людини. Неможливо залишатися спокійним, коли ти не можеш зробити буденну річ, наприклад, заварити каву чи попрасувати одяг, і до того ж не знаєш, як взагалі довго це триватиме.

Спочатку організм людини реагує на фізичне та психічне напруження, зокрема викликане вимкненням «світла», як таке, що потенційно загрожує здоров’ю, активізуючи низку взаємопов’язаних нейроендокринних ланцюгів. Ця реакція дозволяє організму впоратися з викликом і відновити гомеостатичну рівновагу. У дослідженнях доведено, що короткочасний стрес може навіть зміцнювати імунну систему, проте кінцева реакція на стрес та швидкість адаптації значною мірою залежать від того, чи може людина передбачити стресор і потім контролювати його (Salleh M.R., 2008; Mariotti A., 2015; Belay A.S. et al., 2021; Riachi E. et al., 2024).

Оскільки ситуація в енергосфері залишається критичною і аварійні вимкнення триватимуть ще невизначений період часу, можемо лише припустити, якого потужного тиску зазнаватиме наша психіка.

Адже, як відомо, у разі, якщо шкідливий стресовий стимул є занадто інтенсивним або тривалим, організм втрачає контроль та зазнає дезадаптації, тобто реакція на стрес не переходить у стан рівноваги і може призвести до розвитку психологічного дистресу, який у широкому сенсі визначається як «стан емоційного страждання, що характеризується симптомами депресії (втратою інтересу до життя, відчаєм) і тривоги (неспокою, почуттям напруженості) та може супроводжуватися такими соматичними патологічними станами, як безсоння, головний біль та фізичне виснаження, а також потребуватиме серйозного медичного втручання» (Mariotti A., 2015; Belay A.S. et al., 2021; Riachi E. et al., 2024). У дослідженнях встановлено, що тривалий психологічний стрес відіграє важливу етіологічну роль у розвитку неврозів та депресії та навіть може провокувати епізоди шизофренії (Salleh M.R., 2008).

2. Про «вимушену» депривацію сну

Світло не тільки дозволяє нам бачити дрібні деталі, кольори та рух, але й виявляє невізуальний вплив на біологічний годинник людини. У живій природі періодична зміна щоденного ритму активності та відпочинку пов’язана із геофізичним циклом «світло — темрява» та є одним із прикладів циркадного (біологічного) шаблону поведінки особи (Blume C. et al., 2019). Центральний циркадний годинник може прямо або опосередковано впливати на численні функції організму — сон, відпочинок, фізичну активність, поведінку, апетит, температуру тіла, ендокринну активність, метаболізм, вегетативну та симпатичну активність та багато інших (Huang R.C. et al., 2018).

Через перебої з електропостачанням населення змушене спонтанно поринати в суцільну темряву і навпаки, що також призводить до збою циркадних ритмів та появи низки несприятливих наслідків для здоров’я (Zhu L. et al., 2012).

Оскільки графіки подачі електроенергії здебільшого зміщуються, у багатьох випадках людям доводиться виконувати частину роботи, коли випадає на те можливість — інколи навіть пізно вночі або дуже рано вранці, нехтуючи своїм режимом дня та відпочинком, які є важливими компонентами для відновлення організму та функціонування головного мозку. Неврегульовані в часі «полювання» за світлом також можуть порушувати звичний режим, циркадні ритми та, відповідно, призводити до розладів сну (Blume C. et al., 2019).

Тривала депривація сну через порушення циркадного годинника, зокрема, зумовленого вимкненням світла, може помітно впливати на організм людини та спричиняти виснаження внутрішніх резервів, провокувати розвиток серцево-судинних захворювань, порушення синтезу статевих гормонів, передчасне старіння, скорочення тривалості життя, зумовлювати ожиріння, цукровий діабет ІІ типу, шлунково-кишкові захворювання тощо (Zhu L. et al., 2012; Rishi M.A. et al., 2020).

Наслідки хронічного зниження тривалості сну мають тенденцію накопичуватися та перешкоджати належному виконанню багатьох важливих завдань, а в екстремальних ситуаціях (наприклад під час керування транспортним засобом) — бути небезпечними для особи та її оточення (Orzeł-Gryglewska J., 2010). Повна та тривала втрата сну може призвести навіть до смерті (Nollet M. et al., 2020).

3. «Екстремальне» харчування в умовах форс-мажору

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), здоров’я людини на 70% залежить від того, що вона їсть. Неправильне харчування значно впливає на тривалість життя та може стати причиною низки захворювань, таких як серцево-судинні та онкологічні патологічні стани, цукровий діабет, порушення обміну речовин тощо.

На жаль, проблема нераціонального харчування в умовах відсутності електропостачання є досить актуальною, адже без електроенергії неможливо приготувати їжу, особливо у випадку, коли в домі передбачена для використання лише електрична плита. Без електрики не працюватиме й холодильник, а значить, псуватимуться продукти, що потребують низьких температур зберігання. Відповідно, підвищуватиметься ризик харчових отруєнь через зіпсовані продукти.

Не варто сподіватися на напівфабрикати та фаст-фуд, адже їх споживання допустиме лише в поодиноких випадках. Усе через те, що у страви швидкого приготування додається велика кількість солі, твердих жирів, цукру та різних добавок для покращення смаку. Ці продукти мають високий глікемічний індекс і енергетичну поживність. Як встановлено в дослідженнях, у довготривалій перспективі такий спосіб харчування може впливати на масу тіла та порушувати метаболічний обмін в організмі (Verboeket-van de Venne W.P. et al., 1996).

4. Гучне ехо «тихих» проблем

Перебування під тривалим впливом стресу, який можуть викликати вимкнення «світла», може призвести до загострення низки хронічних соматичних хвороб, серед яких бронхіальна астма, пептична виразка, виразковий коліт, функціональні шлунково-кишкові розлади, запальні захворювання кишечнику, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ішемічна хвороба серця, ревматоїдний артрит, мігрень, цукровий діабет тощо (Salleh M.R., 2008).

Травми опорно-рухового апарату, пов’язані з надмірним навантаженням, здебільшого уражують спортсменів, особливо якщо вони займаються високо інтенсивними тренуваннями. Однак вони також можуть розвиватися у звичайних людей через механічне перевантаження, коли задіяні структури не в змозі адаптуватися до підвищеного навантаження, нестійкої кількості повторюваних навантажень, різких змін у призначенні навантаження, погіршення стану опорно-рухового апарату або комбінації вищезазначеного (Orejel Bustos A. et al., 2021). Наприклад, мешканці верхніх поверхів під час вимкнення світла не можуть користуватися ліфтом та змушені підійматися сходами. Таке атипове навантаження на опорно-рухову систему може підвищувати ризик травмувань суглобів.

Попри негаразди в енергетиці, ніхто не відміняв навчання та роботу. Напевно, у більшості, а й, може, уже у всіх з нас на випадок перебоїв зі світлом удома лежить павербанк та світильник на батарейках, але альтернативні джерела світла не завжди можуть повністю задовольнити потреби організму. Так, недостатнє освітлення під час роботи може спричинити втому очей і головний біль у осіб, які працюють або читають протягом тривалого часу в погано освітленому середовищі, вплинути на гостроту зору, ускладнюючи розпізнавання деталей або розрізнення кольорів, підвищити ризик захворювань очей, таких як вікова дегенерація жовтої плями тощо (Johnson C.A. et al., 1995; Katabaro J.M. et al., 2019; Kim S.H. et al., 2024).

Генератори: тимчасове розв’язання проблеми, що може мати гучні «нездорові» наслідки

Попри те, що використання генераторів наразі частково розв’язує проблему нестабільного енергопостачання в нашій країні, воно й додає свою «ложку дьогтю». Зокрема, йдеться про шум та токсичні викиди, які продукують ці альтернативні джерела електроенергії.

• «Шумить, шумить зелений гай», гуде генератор…

У далекому 1910 р. відомий німецький мікробіолог Роберт Кох попереджав, що «одного дня людині доведеться боротися з шумом так само невпинно, як з чумою та холерою» (Hahad O. et al., 2019). Слова вченого виявилися пророчими. Адже, за оцінками ВООЗ, щороку населення Західної Європи втрачає майже 1 млн років життя через вплив шуму.

Шум нині є одним із основних «забруднювачів» природного середовища, що характеризується хаотичною сукупністю різних за силою і частотою звуків, які заважають сприйняттю корисних сигналів. Він може негативно впливати на здоров’я людей, знижуючи їх працездатність та викликаючи захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем, порушення обміну речовин, підвищення внутрішньочерепного тиску, зміни в органі зору та вестибулярному апараті, розлади шлунково-кишкового тракту тощо.

Окрім прямого впливу на організм, що може спричиняти пошкодження акустичного апарату, шум може провокувати і неслухові ефекти, які головним чином відповідають за ініціювання каскаду стресу (реакції шумового подразнення), опосередковані депривацією сну, спілкування та активності разом із відповідними когнітивними та емоційними розладами (Münzel T. et al., 2017; Hahad O. et al., 2019).

Оскільки адаптація до шуму практично неможлива, його вплив має контролюватися та обмежуватися (Цапко В.Г., 2004). В Україні допустимі рівні шуму визначаються затвердженими Державними санітарними нормами¹. Відповідно до них, наприклад, гранично допустимий рівень шуму вдень (8:00‒22:00) на територіях, прилеглих до житлових будинків, не може перевищувати 55 дБ, вночі — до 45 дБ, а біля магазинів, торгових центрів, пасажирських залів аеропортів, вокзалів чи приймальних пунктів підприємств побутового обслуговування — не перевищувати 70 дБб протягом усієї доби.

Визначено, що рівень шуму в 50 дБ збільшує час засинання, робить сон поверхневим, а після пробудження люди можуть відчувати втому, головний біль, пришвидшене серцебиття. При постійному шумовому впливі силою 70 дБ можуть розвиватися розлади ендокринної та нервової систем. При 90 дБ йдеться про порушення слуху, 110 дБ  — звукове «сп’яніння», а 120 дБ — це нестерпний біль, що зазвичай зумовлює руйнування тканин різних органів людини (Цапко В.Г., 2004).

На жаль, наша країна сьогодні вимушена залежати від генераторів, а населення — відчувати на собі шум цих доволі гучних «забруднювачів». Варто зазначити, що чим потужніший генератор, тим вищим є рівень шумового забруднення від його роботи. Наприклад, дизельні генератори можуть створювати шум силою близько 90 дБ, бензинові — близько 80 дБ, а інверторні — шуміти з потужністю близькою до 60 дБ². Ці показники явно перевищують визначені норми. А що вже й казати, коли йдеш вулицею, а такий «гучномовець» гуде біля кожного магазину та аптеки, і часом їх кількість уздовж однієї лише вулиці налічується далеко не одним десятком.

• Про небезпеку, якою доводиться «дихати»

Біда не приходить одна. Енергетична криза породжує екологічну. Генератори можна не лише побачити чи почути повсюдно на вулицях, а й відчути їх безпосередній вплив, адже під час експлуатації вони виділяють у повітря токсичні вихлопи. Особливо небезпечним є чадний газ, що не має кольору, запаху чи смаку, та його вдихання навіть у невеликих концентраціях, але протягом тривалого часу може призвести до незворотних пошкоджень головного мозку або серця чи навіть смерті. Головний біль (самий ранній симптом), блювання, запаморочення, біль у грудях, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, синюшний або яскраво-червоний відтінок шкіри, втрата свідомості — типові прояви отруєння токсичним газом.

У дослідженні³, проведеному в одній з африканських країн, де вже не один рік населення змушене користуватися альтернативними джерелами електроенергії, зафіксовано, що викиди в атмосферу від дизельних генераторів (оксиду вуглецю, сажі, діоксиду азоту, вуглеводних, діоксиду сірки) за останні 5 років подвоїли ризик розвитку онкопатології, і ці показники продовжують стрімко зростати.

Безвихідних ситуацій не буває!

Звичайно, що загалом вплинути на енергетичну ситуацію в країні ми не можемо і лише маємо сподіватися, що з часом нагальну проблему з енергоносіями вдасться розв’язати, але от упоратися з потенційними психологічними розладами та зменшити негативні наслідки для здоров’я, зумовлені знеструмленням, при своєчасному та раціональному підході під силу кожному.

• Отже, щоб мати можливість координувати поточну ситуацію, насамперед потрібно стежити за графіками відключень та за можливості максимально усунути ймовірний вплив супутніх стресових факторів.
• Повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8‒9 год), оптимізація режиму харчування, достатня фізична активність, різноманітні техніки релаксації, зміна характеру діяльності — рекомендації, що сприятимуть підтримці належного психологічного настрою та будуть актуальними не лише в «темні часи».
• Ні в якому разі не намагайтеся розв’язати проблему за допомогою алкоголю чи цигарки. Повірте, що це недієво, і навіть у деяких випадках може значно погіршити загальний стан.
• У разі проявів стресу чи безсоння для зменшення вираженості наявних симптомів можуть бути рекомендовані безрецептурні препарати відповідної дії — седативні, снодійні, анксіолітики, антидепресанти (рослинного походження) тощо.

Українці — це люди-титани, незламний народ, який продовжує героїчно боротися, незважаючи на всю ту незліченну кількість викликів, які перед ним постають і які слід долати. Віримо в перемогу, не втрачаємо сили духу та сподіваємося, що вже зовсім скоро всі пошкоджені ворогом енергооб’єкти будуть відновлені, а вимкнення світла припиняться та «підуть» з нашого життя, залишивши лише невеличку темну плямку на одній зі сторінок історії нашої держави.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!