Що порадити при закрепах?

Чому виникає закреп?

Закреп (констипація) — порушення функції кишечнику, яке проявляється збільшенням інтервалу між актами дефекації (>48 год) порівняно з індивідуальною фізіологічною нормою (залежно від індивідуальних особливостей людей — від 2–3 р/добу до 1 р/2–3 дні), або систематичне недостатнє випорожнення кишечнику.

Одночасно з неможливістю здійснити акт дефекації хворі можуть скаржитися на ректальні кровотечі, біль у животі, блювання, втрату апетиту, метеоризм, тенезми тощо (Diaz S. et al., 2023).

Закреп може бути функціональним, що розвивається здебільшого у дітей та осіб підліткового віку (наприклад при незбалансованості дієти чи через певні психологічні проблеми), хронічним ідіопатичним (не має чіткого фізіологічного або анатомічного пояснення) чи вторинним, який може розвинутися, як наслідок певних медичних втручань чи на тлі інших захворювань (Diaz S. et al., 2023).

Патогенез закрепу — багатофакторний, основними з чинників якого є порушення вологості вмісту кишечнику з причини порушень балансу між секрецією і всмоктуванням рідини, моторики та балансу кишкової мікрофлори (Гриднєв О.Є. та ін., 2015).

До розвитку цього патологічного стану можуть призводити генетична схильність, незбалансованість раціону, зокрема недостатнє споживання клітковини та рідини, знижена фізична активність, порушення гормонального балансу, побічний вплив від прийому деяких ліків (антацидів, що містять сполуки алюмінію, антигістамінних засобів, антидепресантів, нейролептиків, психотропних ліків, антагоністів кальцію, препаратів заліза, ентеросорбентів, опіоїдів), деякі особливості анатомії тіла чи певні супутні захворювання тощо (Forootan M. et al., 2018). Спровокувати розвиток закрепу можуть і напружена психологічна обстановка, стрес, особливо у дітей (Gozali F.S. et al., 2023).

Небезпечними є ускладнення, до яких може призвести довготривалий закреп. Так, при надмірному напруженні під час акту дефекації через підвищення тиску на вени навколо заднього проходу може розвинутися геморой чи випадання прямої кишки, відходження занадто твердого стулу — спровокувати розрив шкіри заднього проходу та анальну кровотечу, а повне блокування заднього проходу — викликати судоми та значно виражений біль (Gotfried J., 2024).

Комплексний підхід до розв’язання проблеми закрепу

Попри те, що лише частина пацієнтів із закрепами звертається по допомогу до лікаря, більшість із них здебільшого намагається розв’язати цю «делікатну» проблему винятково за допомогою проносних лікарських засобів (Sanchez M.I. et al., 2011).

Проте раціональна терапія закрепів у дорослих передбачає комплексний підхід, спрямований на усунення основ­них причин і зосереджений на сприянні регулярному випорожненню та зменшенню вираженості симптомів (Diaz S. et al., 2023). Лікування закрепу слід розпочинати із немедикаментозних методів, і лише опісля цього рекомендовано вживати будь-який проносний препарат з урахуванням терміну розвитку проносної дії.

Першочергове значення у розв’язанні проблеми утруднених випорожнень має модифікація дієти та способу життя (Diaz S. et al., 2023).

Хворому варто наголосити на збільшенні споживання клітковини та адекватної гідратації для пом’якшення калу.

Харчування дорослих повинно бути збалансованим та включати залежно від віку та статі від 22 до 34 г клітковини*, джерелами якої є цільнозернові продукти (цільнозерновий хліб, макаронні вироби, вівсяна каша, пластівці, висівки), бобові (сочевиця, квасоля, горох, боби, нут), фрукти (яблука зі шкіркою, апельсини, груші), овочі (морква, броколі, зелений горошок), зелень, горіхи (мигдаль, арахіс, пекан) тощо. Якщо при закрепі наявні скарги на метео­ризм, слід обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози — меду, варення, цукерок, винограду.

Вода, натуральні підсолоджені фруктові та овочеві соки, прозорі супи — те, що допомагатиме клітковині краще «працювати» та робитиме кал м’якшим і легшим для проходження. До того ж споживання достатньої кількості води та інших рідин є хорошим способом уникнути зневоднення, що теж є одним з факторів розвитку закрепів та допомагає «подолати» хронічну втому, стрес, покращує роботу головного мозку тощо.

За даними контакт-центру Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, норми водної гідратації людини відсутні, а головним сигналом до споживання є відчуття спраги. Орієнтовний показник норми рідини на добу для дорослого становить близько 4% від загальної маси тіла (при масі тіла 70–75 кг — близько 3 л/добу), що включає як воду, так і рідину, отриману з їжею. При цьому варто зважати на потреби організму: індивідуальні особливості, рівень фізичної активності, температуру навколишнього середовища, кліматичні умови тощо.

Сприяють регуляції акту дефекації й відвідування туалету за розкладом дотримання раціонального режиму сну і відпочинку та активний спосіб життя, що включає достатню фізичну активність, водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі (Diaz S. et al., 2023).

Зокрема, доцільно виробити щоденний рефлекс на дефекацію і досягати випорожнення кишечнику вранці після достатньо об’ємного сніданку, за 30 хв до якого випивати склянку холодної води.

Що стосується безрецептурних проносних препаратів, то вони можуть забезпечити короткочасне полегшення стану, але слід контролювати їх тривале застосування.

У разі відсутності загрозливих симптомів, які можуть супроводжувати закреп, наприклад, підвищення температури тіла, наявність домішок крові в калі та біль під час дефекації, значно виражений біль у животі, різке здуття живота, розвиток нудоти, блювання, запаморочення, головного болю, зміни кольору шкіри, невмотивованого зниження маси тіла, або ж коли закреп виникає у дітей раннього віку та вагітних чи є підозра на отруєння токсичними речовинами, а також коли хворого потрібно скерувати за консультацією до лікаря, можуть бути рекомендовані лікарські засоби для симптоматичної терапії закрепу , які відпускаються без рецепта:

• контактні проносні препарати (бісакодил, глікозиди сенни, натрію пікосульфат, рицинова олія), але їх не призначають при спастичних закрепах, оскільки вони можуть викликати біль у товстій кишці;
• засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту (подорожник яйцевидний (блошиний));
• осмотичні проносні препарати (лактулоза, магнію сульфат, макрогол);
• проносні засоби у формі клізм (докузат натрію).

У нещодавніх дослідженнях доведено користь та значний терапевтичний потенціал від використання пробіотиків при лікуванні хронічного закрепу (Garzon Mora N. et al., 2024).

Варто зауважити, що тривале застосування проносних засобів, що містять антраглікозиди, може призвести (особливо у пацієнтів похилого віку) до втрати води, калію та інших солей, атонії кишечнику, порушень серцевої діяльності, координації, м’язової слабкості, артеріальної гіпотензії, а також до звикання та ослаблення або відсутності проносного ефекту. Такий ефект, наприклад, часто відмічається у хворих на обсесивно-компульсивний розлад, які «відчувають» аномальну потребу в «очищенні» тіла від «токсинів» та часто проводять надто багато часу в туалеті та стають хронічними споживачами проносних засобів (Gotfried J., 2024).

Якщо вищезазначених заходів виявиться недостатньо, потрібно звернутися до лікаря, який може рекомендувати фізіотерапію, терапію біологічного зворотного зв’язку або когнітивно-поведінкове лікування (особливо, коли стрес або тривога збільшують вираженість симптомів).

Варто зазначити, що рідкісні випорожнення — це не завжди закреп, особливо якщо не фіксується зміна кольору, розміру та консистенції калу, а причиною затримки дефекації, дискомфорту в животі, нудоти, втоми та поганого апетиту можуть бути такі розлади, як синдром подразненого кишечнику та депресія. У цьому випадку не варто очікувати, що у симптомів зменшиться вираженість за допомогою щоденного спорожнення кишечнику, тому не варто й зловживати заходами, що сприяють випорожненню, такими як проносні препарати та клізми (Gotfried J., 2024). А для визначення точної причини закрепу та призначення раціональної допомоги потрібно звернутися за консультацією до лікаря.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!