Про потенційні ризики водного відпочинку для здоров’я: як допомогти постраждалим

Плавання — корисне, але обережність не зашкодить!

Численні дослідження доводять взаємозв’язок між фізичною активністю та станом здоров’я людини. Зокрема, відсутність фізичної активності є модифікованим фактором ризику серцево-судинних захворювань та різноманітних хронічних захворювань, включаючи цукровий діабет, рак, ожиріння, гіпертензію, захворювання кісток і суглобів, депресію тощо (Warburton D.E. et al., 2006).

Плавання є одним із способів фізичної активності, своєрідним тренуванням для всього тіла, яке задіює всі групи м’язів, сприяючи покращенню фізичної форми та витривалості, та яким можуть займатися люди різного віку та рівня фізичної підготовки. Особливо актуальним цей вид спорту стає влітку, коли в спекотну погоду можна сходити на відпочинок до водойми, та окрім задоволення від охолодження під час занурення в прохолодну воду поліпшити свій фізичний стан.

Плавання в прохолодній воді може допомогти уникнути перегрівання і теплового удару (Deena D. et al., 2022), заспокоює, знижує рівень стресу та покращує настрій (Tang Z. et al., 2022), стимулює кровообіг, що корисно для серцево-судинної системи (Mohr M. et al., 2014), допомагає розслабити м’язи, усуває напругу (Toussaint L. et al., 2021) тощо. Не забуваймо, що під час плавання на відкритому повітрі організм отримує «заряд» вітаміну D, що є важливим для підтримки здоров’я кісток та імунної системи (Aranow C., 2011).

Попри користь, яку можна отримати від купання у водоймі, на жаль, для декого такий вид активності може закінчитися не зовсім бажаними наслідками.

За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), утоплення є основною причиною смерті дітей віком 1–4 роки, зокрема за відсутності нагляду, та другою основною причиною смерті від ненавмисних травм серед дітей віком 5–14 років після дорожньо-транспортних пригод. Також повідомляється, що серед дорослих основна частка померлих від утоплення — майже 80%, припадає на чоловіків. Погіршує статистику нехтування правилами поведінки, вживання алкоголю, наявність супутніх серцево-судинних захворювань, судомних розладів, таких як епілепсія, ненавмисні травми, отримані під час занурень, тощо.

Надання допомоги потерпілому при утопленні, що визначається як зупинка кровообігу у постраждалого внаслідок повного занурення його дихальних шляхів у рідину, здійснюється відповідно до встановленого алгоритму* (таблиця).

Вода потрапила у вухо: у чому небезпека?

Звичайно, що потрапляння води в ніс чи вухо під час водних процедур не є таким загрозливим станом, як утоплення, але тим не менше теж може призвести до розвитку низки небажаних наслідків.

Симптомами потрапляння води у вухо є неприємні відчуття в ділянці вуха, зокрема булькання, переливання в ньому, що за неможливості усунути подразник (воду) може призвести до розвитку низки інфекційно-запальних ускладнень.

Щоб позбутися дискомфорту та запобігти ймовірним ускладненням, потерпілого, якому у вухо потрапила вода, необхідно повернути на бік та попросити зробити декілька ковтальних рухів. У більшості випадків вода з ураженого вуха виходить самостійно.

Якщо ж після цього потерпілий продовжуватиме скаржитися на шум у вухах, відчуття закладеності, зниження слуху, причинами можуть бути наявність сірчаної пробки або запалення шкіри зовнішнього слухового проходу — отит (додатково приєднуються такі симптоми, як свербіж, біль, виділення з вушної раковини). Обидва стани потребують звернення до лікаря та надання належної медичної допомоги.

Для полегшення стану рекомендованими є здійснення ковтальних, позіхальних та жувальних рухів, які допомагають відкривати просвіт слухової труби, відповідно — покращувати її вентиляцію та призводити до полегшення симптомів (Casale J. et al., 2023). У разі болю у вусі контролювати його у період очікування візиту до медичного закладу можна за допомогою анальгетиків, у тому числі засобів, що застосовуються в отології**, та судинозвужувальних засобів (LeWine H.E., 2023).

«Замаскована» небезпека у воді

Купання в прохолодному озері чи річці — це не лише порятунок від спеки, а й небезпека «зустрітися» із зовсім небажаними патогенами, якими може бути забруднена водойма.

У багатьох випадках причиною виступають віруси, бактерії та грибки, що передаються через фекальне забруднення води та нефекальні виділення від хворої людини чи вірусо­носія (наприклад блювотні маси, слиз, слина) (рисунок)***, що можуть спровокувати розвиток низки захворювань, серед яких ротавірусна інфекція, сальмонельоз, холера, черевний тиф, гепатит А тощо.

Рисунок. Мікроорганізми — потенційні забруднювачі води

Здебільшого інфікування відбувається при випадковому заковтуванні води, хоча може бути й при потраплянні забрудненої води на шкіру або в очі.

Тому щоб відпочинок, зокрема й купання, принесли задоволення та користь, а не закінчилися на лікарняному ліжку, варто уникати водойм, біля яких є очисні споруди, заводи, фермерські господарства, та місць, де живе багато водоплавних птахів, не використовувати воду з відкритих водойм для пиття чи миття, не купатися у непротічних водоймах у спеку та у воді, яка цвіте, та після сильного дощу. Всі вказані місця можуть бути потенційним джерелом інфікування.

У разі прояву патологічних симптомів, що можуть з’явитися після відвідування водойми (підвищення температури тіла, нудота, блювання, діарея, біль у животі та ін.), необхідно терміново звернутися до лікаря, адже самолікування в таких випадках загрожує різними ускладненнями, аж до летального кінця.

Літо в розпалі! А з ними — й водні забави! Але пам’ятайте — безпека має бути завжди на першому місці!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!