У 1900 р. австрійський лікар Карл Ландштайнер (Karl Landsteiner) виявив, чому свого часу одні переливання крові були успішними, а інші — смертельними. Вчений пояснив, що реакції між еритроцитами та сироваткою пов’язані з наявністю маркерів (антигенів) на еритроцитах і антитіл у сироватці. Для підтвердження він змішав еритроцити й сироватку кожного зі своїх співробітників та продемонстрував, що сироватка крові одних людей аглютинує еритроцити інших. З цих ранніх експериментів він виділив 3 типи крові — групи, названі A, B і C (пізніше перейменовано на O). 4-ту групу крові відкрито за рік. Це ознаменувало відкриття першої системи груп крові, ABO, і принесло Ландштайнеру Нобелівську премію (Farhud D.D. et al., 2013).
На сьогодні термін «група крові» належить до всієї системи груп крові, що включає антигени еритроцитів, специфічність яких контролюється серією генів, які можуть бути алельними або дуже тісно зчепленими в одній хромосомі (Mitra R. et al., 2014).
А система АВО є основною системою груп крові, яка використовується при переливанні крові у людини. Система АВО складається з 2 антигенів еритроцитів, аглютиногенів А і В і 2 відповідних антитіл — аглютинінів плазми крові А (анти-А) і В (анти-В). Різні комбінації антигенів і антитіл утворюють 4 групи крові (таблиця) (Romanos-Sirakis E.C. et al., 2023).
Група крові | Характеристика |
І — АВ (О) | На еритроцитах відсутні групові аглютиногени, в плазмі крові наявні аглютиніни А і В. |
ІІ — АВ | Еритроцити містять тільки аглютиноген А, аглютинін В наявний у плазмі крові. |
ІІІ — ВА (III) | Еритроцити містять тільки аглютиноген В, плазма містить аглютинін А. |
IV — АВ | На еритроцитах наявні антигени А і В, плазма крові не містить аглютинінів. |
Яка група крові підходить усім?
Люди з групою крові О вважаються «універсальними донорами» еритроцитів, а пацієнти з групою АВ — «універсальними реципієнтами» еритроцитів від осіб з будь-якою групою крові АВО. Плазма крові типу АВ сумісна з усіма іншими групами крові АВО. Однак існує багато застережень і клінічних сценаріїв, які слід враховувати при виборі найбезпечніших і найбільш відповідних продуктів крові для кожного пацієнта.
Як дізнатися, яка група крові буде у дитини?
Спочатку існувала певна плутанина щодо того, як визначається група крові людини, але головоломку розв’язано в 1924 р. за допомогою «3-алельної моделі» Бернштейна (Dean L., 2005).
Встановлено, що ген, який визначає групу крові людини, знаходиться на 9-й хромосомі (9q34.1) і називається «ABO глікозилтрансферазою». Локус ABO має 3 основні алельні форми: A, B і O, і кожна з них відповідає за виробництво свого глікопротеїну. Так, саме комбінація алелів, успадкованих від батьків, визначає, які глікопротеїни (антигени) будуть знаходитися в клітинах крові дітей і, отже, їх групу крові за системою АВО (Farhud D.D. et al., 2013).
До чого тут резус-фактор?
Попри те, що система груп крові АВО є основною, що визначає сумісність або несумісність перелитої крові, має значення й її резус-фактор — антиген, який знаходиться на поверхні еритроцитів.
Залежно від наявності резус-фактора групу крові класифікують як O+ (1-ша позитивна група крові), О– (1-ша негативна група крові), A+ (2-га позитивна група крові) і далі А– , B+, B–, AB+, AB–.
Відкриття резус-фактора теж належить винахіднику груп крові — К. Ландштайнеру, який зробив його у співпраці зі своїм американським колегою А.С. Вінером у 1920-х роках (Alexander Solomon Wiener) (Farhud D.D. et al., 2013). Після свого відкриття цей антиген став другим за значенням після груп крові АВО в галузі трансфузіології та залишається першорядним в акушерстві, будучи основною причиною гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН) (Dean L. et al., 2005).
Найпоширеніша група крові
Хоча існує мінливість частоти фенотипу АВО серед різних етнічних і расових груп, група крові O, як правило, вважається найпоширенішою в усьому світі. На неї припадає 39,0% від усього населення. За нею слідують групи A і B — відповідно 32,2 та 22,5%. Група крові АВ є найбільш рідкісною з усіх фенотипів АВО. Її частка у світовій популяції становить усього 6,4% (Romanos-Sirakis E.C. et al., 2023; Lendabo F. et al., 2024).
При порівнянні всіх Rh-позитивних і Rh-негативних груп крові найбільш поширеною групою є нульова група крові О+ (36,3%), потім А+ (29,6%), В+ (21,0%) і АВ+ (6,0%). І нульова О–, і друга негативна група крові A– однаково поширені та більш поширені, ніж інші Rh-групи. На них припадає 2,6%. За ними слідують В-негативні (1,5%) та АВ-негативні (0,4%) групи (Lendabo F. et al., 2024).
Наприклад, за даними Стенфордської школи медицини (Stanford School of Medicine) у США відомо, що різні групи крові більшою чи меншою мірою трапляються і розподіляються в загальній популяції таким чином:
- група О AB (I), резус-позитивні: 37,4%;
- група крові О AB (I), резус-негативні: 6,6%;
- група AB (ІІ), резус-позитивні: 35,7%;
- група AB (II), резус-негативні: 6,3%;
- група крові ВА (III), резус-позитивні: 8,5%;
- група BА (III), резус-негативні: 1,5%;
- група крові AB (IV), резус-позитивні: 3,4%;
- група крові AB (IV), резус-негативні: 0,6%.
Яка група крові найрідкісніша?
За статистичними даними (Lendabo F. et al., 2024), група крові АВ (IV), яка має негативний резус, є найменш поширеною, але, як виявляється, не найрідкіснішою.
У 1961 р. у австралійської жінки-аборигена вперше виявлено кров, що містила еритроцити без будь-яких антигенів. Її назвали «Rh-нульовою» або ж «золотою». На сьогодні відомо про менше ніж 50 осіб у всьому світі — «володарів» такої рідкісної групи крові. З одного боку, ця кров дуже небезпечна для життя її носіїв через свій дефіцит, а з іншого, — підходить при переливанні будь-кому, у кого наявна рідкісна група крові в системі резус-фактора, тому представляє собою величезну наукову цінність.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.medicinenet.com,
stanfordbloodcenter.org та www.science.org.au
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим