
Глобалізація
На перший погляд може здатися, що останніми роками світ став менш глобалізованим. Велика Британія вийшла зі складу ЄС, триває торговельна війна між США та Китаєм, ще зовсім недавно глобальна пандемія коронавірусу призвела до закриття кордонів у всьому світі, а нині геополітична напруженість через війну росії проти України спричинює деглобалізацію торгівлі. Проте, незважаючи на це, майже неможливо уявити, що глобалізація як тренд не продовжиться в майбутньому.
Світ стає тіснішим. Зростає міжнародна міграція, культури поширюються на Землі, відбувається перехід до багатополярного світу. Але з глобалізацією приходять як можливості, так і загрози, а регіональні проблеми чи виклики можуть швидко набувати глобального масштабу. Події в одному куточку нашої планети можуть вплинути на решту світу за кілька днів. Неспроможність географічного стримування поширення COVID-19 продемонструвала, як регіональні виклики можуть швидко набути глобального масштабу, і що з більшою взаємозалежністю також з’являється більша потенційна вразливість.
Зростання населення
Кількість населення у світі стрімко зростала з початку 1900-х років. Хоча наразі темпи приросту помітно сповільнилися, очікується, що позитивний тренд триватиме ще щонайменше 5 десятиріч, перш ніж досягне піку. Незважаючи на зниження народжуваності, що відбулося майже в усіх регіонах світу, загальному приросту світового населення сприяє, зокрема, збільшення тривалості життя і зниження смертності у дітей.
За даними Організації Об’єднаних Націй (ООН), чисельність населення планети може вийти на плато на рівні 11,2 млрд до 2100 р. За іншими оцінками, це може статися раніше — у 2070 р. і на нижчій позначці у 9,7 млрд (Адам Д., 2017). Розбіжності в прогнозах можуть бути пов’язані з тим, що майбутні зміни в народжуваності складно спрогнозувати, адже на них можуть вплинути політичні рішення, спрямовані на стримування або стимулювання зростання населення.
Левову частку приросту забезпечуватиме «Глобальний Південь» (країни Африки, Азії та Латинської Америки).
Одне з головних питань, пов’язаних з цим трендом — чи зможуть глобальні продовольчі ресурси встигнути за зростанням світового населення? І якщо так — чи буде продовольство розподілятися туди, де воно потрібне? Поєднано з втратою врожаю та сільськогосподарських угідь через зміни навколишнього середовища, найгірший сценарій може призвести до масштабних катастроф унаслідок голоду у країнах зі швидким зростанням чисельності населення.
Екологічні зміни
Вплив людства на природне середовище величезний. Прикладами негативного впливу є забруднення повітря, води та ґрунту, а також виснаження ресурсів через надмірний вилов риби та вирубку лісів, що спричиняє вимирання дикої природи. За даними Всесвітнього фонду дикої природи (World Wildlife Fund), у період між 1970 і 2016 рр. чисельність популяції ссавців, риб, птахів, рептилій і амфібій знизилася в середньому на 68%. Якщо нинішня лінія тренду триватиме й надалі, близько 90% усієї дикої природи, яка існувала в 1970 р., може зникнути до 2040 р. Чим це небезпечно?
Наше виживання залежить від низки видів рослин і тварин. Так, бджоли запилюють рослини, які ми їмо, а коралові рифи забезпечують розплідники для понад 100 млн тон риби, яку з’їдають у всьому світі щороку. Ближче до 2040 р. більшість коралових рифів у світі можуть бути знищені, а види диких бджіл (та інших комах) скорочуються й знаходяться під загрозою зникнення. Знищення лісів може призводити до руйнування середовища існування та значної втрати біорізноманіття. Також, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), забруднене повітря спричиняє 7 млн випадків передчасної смерті на рік і призводить до втрати мільйонів років здорового життя. Зміна клімату впливає на врожайність та виробництво продуктів харчування.
Щоб зменшити руйнівний вплив на навколишнє середовище планети, відбуваються трансформаційні зміни, й наше життя через 20 років, можливо, буде сильно відрізнятися від сьогоднішнього. Світ стає свідком переходу до альтернативних джерел енергії, сонячна та вітрова енергетика стає все більш конкурентоспроможною, а ферми, імовірно, використовуватимуть технології розумного землеробства.
Старіння населення
Зниження народжуваності, підвищення показника довголіття, а також технології, що сприяють поліпшенню здоров’я осіб похилого віку, грають в плюс тенденції старіння населення. За даними ООН, у 2019 р. у світі налічувалося 703 млн осіб віком старше 65 років (1 з 11), а до 2050 р. цей показник може зрости до 1,5 млрд (1 з 6). А чисельність населення старше 80 років може потроїтися протягом наступних 30 років.
Унаслідок цього процесу баланс між працюючими та пенсіонерами змінюється, що чинить тиск на системи охорони здоров’я та породжує нові моделі споживання. У світі, де все більше можливостей жити якомога довше здоровим та активним життям навіть після виходу на пенсію, можливо доведеться також переглянути межі між традиційними етапами життя, такими як молодість, зрілість і старість, а також здійснити пенсійну реформу.
У більшості розвинених країн найближчими десятиріччями прогнозується швидке зростання населення похилого віку. Це може зумовлювати старіння робочої сили, а також зростання тиску на надання медичних послуг та довгострокового догляду. Загалом очікується, що витрати на охорону здоров’я суттєво зростуть у зв’язку зі старінням населення.
Індивідуалізація
Світ переживає значний зсув у суспільстві у вигляді переходу до більшої індивідуалізації та розширення можливостей громад, що зумовлено, зокрема, появою нових видів цифрових і нецифрових спільнот. Якщо раніше важливим було «відповідати» певним нормам та дотримуватися соціальних кодексів поведінки свого класу, то зараз стало гідним захоплення виділятися.
Як наслідок, імовірно, неминучим буде розпад споживачів на «мікросегменти», яких не існувало або це було не дуже поширеним у минулому.
Фокус на здоров’я
У суспільстві зростає увага до здоров’я, а також відбувається зміна уявлення про те, що означає бути здоровим. Це пов’язано, зокрема, з кращим розумінням того, як генетика та спосіб життя впливають на наше здоров’я, а також новими технологіями, які дозволяють впроваджувати профілактичний підхід до охорони здоров’я.
Прогрес у геноміці та суміжних галузях проклав шлях до нового розуміння системної біології. Ми виявили, наскільки наше здоров’я пов’язане зі способом життя. Розвиток економіки, підвищення добробуту, перехід до економіки, орієнтованої на послуги та знання, призвели до більш сидячого способу життя і часто нездорового харчування, що, зі свого боку, призводить до збільшення кількості хронічних захворювань, пов’язаних зі способом життя.
Також відмічається підвищення обізнаності про ментальне здоров’я та психічні розлади. Розуміння здоров’я як цілісного психічного, фізичного та соціального добробуту призводить до усвідомлення необхідності звернення до багатьох детермінант, включно з тими, які зазвичай знаходяться поза увагою системи охорони здоров’я. До них належать, зокрема, і соціально-економічні умови, генетична схильність, а також аспекти способу життя, які можуть спричиняти розвиток хронічних захворювань.
Серед рушійних сил зміни охорони здоров’я в майбутньому може стати доступ до кращих медичних технологій, медичних послуг, що сприяють зміцненню здоров’я, і що, напевно, найважливіше — до даних. Протягом останнього десятиріччя обсяг даних про здоров’я, накопичених у світі, зростав експонентно, акумулюючи величезну кількість інформації. Якщо її структурувати, то можна ефективно використовувати для ліпшого розуміння потреб у сфері охорони здоров’я, а також підвищення результатів для пацієнтів.
Урбанізація
З початку епохи індустріалізації урбанізація перетворилася на глобальне явище, яке прискорює міграцію населення із села в місто. Упродовж XXI ст. очікується стрімке зростання міського населення та мегаполісів, які зосереджують комерційну, соціальну та культурну діяльність у обмеженій географічній зоні. Міста будуть більшими, складнішими та взаємопов’язаними.
Урбанізація є однією з найважливіших соціальних трансформацій в історії людства. Міста відіграють дедалі важливішу роль у глобальних змінах через безліч соціальних, економічних та екологічних процесів у різних просторових і часових масштабах. Ця мегатенденція має глобальний масштаб, але, за прогнозами, найшвидше відбуватиметься на Глобальному Півдні.
Штучний інтелект та автоматизація
Машини виконують за нас дедалі більше роботи — як роботу, що ми раніше виконували самі, наприклад, збирання та транспортування товарів, так і роботу, яку ми ніколи не могли виконувати самотужки, як аналіз мільярдів бітів інформації за секунди. Штучний інтелект (ШІ) все частіше використовується для розв’язання таких завдань, як аналіз гігабайтів постійно оновлюваної інформації в режимі реального часу, а також дослідження величезного обсягу даних для виявлення шаблонів, що складно встановити (аналіз великого обсягу даних). ШІ може створювати віртуальні моделі та середовища та досліджувати їх за допомогою таких технологій, як віртуальна чи доповнена реальність. Іншою ж стороною медалі є ризик, що автоматизація може призвести до безробіття та економічної поляризації.
Революція у сфері біотехнологій
Біотехнології, ймовірно, матимуть не менший вплив на наступні пів сторіччя, аніж комп’ютери мали попередніми роками.
Багатообіцяючою галуззю є синтетична біологія. Це новий міждисциплінарний напрямок у науці, який дозволяє створювати штучні послідовності ДНК. Одним з відомих проєктів у цій сфері є «Human Genome Project» (1990–2003 рр.), метою якого було «прочитати» понад 3 млрд пар основ ДНК, що складають геном людини. Нещодавно вченим вдалося повністю розшифрувати геном людини (повний набір ДНК організму), заповнивши останні 8%, що були пропущені у 2003 р. через технологічні обмеження. Сьогодні дослідники продовжують розширювати межі наявних технологій синтезу ДНК. Водночас проєкти, які прагнуть синтезувати цілі геноми, підіймають важливі етичні питання про потенційну шкоду і користь для суспільства. Так, вчені з Університету Стоні-Брук (Stony Brook University), США, у 2002 р. повністю відтворили вірус поліомієліту з нуля. Хоча вчені встановили, що це можливо, з іншого боку виникло побоювання, що така сама технологія може бути використана для створення загрози, наприклад біологічної зброї.
Також велику увагу привертає нейронаука — комплекс наукових дисциплін, які займаються вивченням нервової системи на різних рівнях. Сьогодні експериментальне протезування дозволяє не тільки керувати протезом за допомогою нейронних зв’язків, але й забезпечувати тактильний зворотний зв’язок, уможливлюючи відчуття дотику. Уже є розробки, які передбачають імплантацію спеціальних пристроїв у головний мозок осіб з обмеженими можливостями, що потенційно може дозволити їм керувати комп’ютерами. Цілком можливо, що згодом такі нейроінтерфейси можуть знайти більш широке використання.
P.S.
Серед інших мегатрендів — досягнення у сфері інженерії, що, зокрема, забезпечуватимуть вдосконалення виробничих потужностей і, безсумнівно, відіграватимуть важливу роль у боротьбі зі зміною клімату та забрудненням довкілля; цифровізація суспільства, що породжує нові цінності; взаємопов’язаність бізнес-екосистем та розвиток мережевої економіки; зростання значущості сектору послуг та розвиток сервісної економіки; а також продовження зростання світової економіки.
Слід зазначити, що мегатренди часто розвиваються не лінійно, а з перепадами та зупинками. Наприклад, глобалізація як тренд загалом прогресує, проте в певні періоди цей процес сповільнюється або навіть трохи повертається назад через певні події (війни, ембарго, ізоляціонізм тощо).
Окрім того, існує незліченна кількість вужчих тенденцій, які впливають на певні регіони чи галузі. Інколи вони можуть навіть суперечити мегатрендам. Наприклад, коли приріст населення є потужним глобальним мегатрендом, деякі країни в цей період можуть переживати значне скорочення населення.
Катерина Дмитрик
за матеріалами www.cifs.dk, www.un.org, www.nature.com, www.genome.gov, www.researchgate.net
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим