«Чищення» судин від холестерину: чи є в цьому сенс?

У суспільстві досі точаться суперечки про роль жирів для організму людини. Однак говорити про те, що вони виключно корисні чи шкідливі, було б явним перебільшенням. У чому ми можемо бути впевнені, так це в тому, що більшість з них мають не тільки приємний аромат і надають стравам свій специфічний смак, але і дійсно є важливою складовою здорового харчування. І це не вигадка, адже ліпіди, які ще називають «жирами», є основними структурними компонентами клітинних мембран, потужними джерелами енергії, а ще сполуками, які забезпечують надходження до організму незамінних жирних кислот та полегшують засвоєння жиророзчинних вітамінів (A, D, E та K) (Meijaard E. еt al., 2022). Проте є й інша сторона медалі жирних сполук — «поганий» холестерин та «засмічення» ним судин. Дізнаємося, чи це насправді так?

Про атеросклероз

Як відомо, серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті у всьому світі, спричиняючи близько 17,9 млн смертей щороку. Розвиток запалення в кровоносних судинах і ендотеліальна дисфункція спричиняє атеросклероз — ураження артерій, що в подальшому може призводити до інсульту та інфаркту міокарда, на що вказують підвищені концентрації загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів, а також низькі концентрації холестерину ліпопротеїнів високої щільності, який продовжує залишатися основним фактором ризику розвитку серецево-судинних захворювань. Крім того, такі чинники як вік, куріння, незбалансоване харчування, відсутність достатньої фізичної активності, стрес, цукровий діабет, ожиріння можуть посилювати цей тягар (Mingke Tian еt al., 2023).

• Атеросклероз — хронічна мультифакторна патологія, що характеризується дисліпідемією та запаленням. Нині це одна з ключових причин серцево-судинних захворювань, яка є основною причиною смертності у світі. Атеросклероз розвивається в артеріях людини протягом багатьох років і тривалий час має безсимптомний перебіг. Дуже часто пацієнти дізнаються про наявність атеросклеротичних уражень при зверненні до лікаря через розвиток серцево-судинного захворювання, яке вже є ускладненням атеросклеротичного процесу. Проте початкові атеросклеротичні ураження можна виявити на субклінічній стадії за допомогою сучасних методів діагностики, що дозволяє своєчасно розпочати профілактику — чи то з допомогою традиційних фармакологічних способів, чи то при проведенні немедикаментозних методів профілактики, зокрема завдяки збагаченню раціону продуктами, що містять біологічно активні речовини з антиатеросклеротичними властивостями (Kirichenko T.V. et al., 2020).

У разі підтвердження діагнозу атеросклерозу показані статини — гіполіпідемічні засоби, які сприяють зниженню рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) в плазмі крові. Якщо ж фармакологічне «чищення судин» не дає очікуваних результатів, може бути призначена операція для усунення закупорки або перенаправлення кровотоку навколо закупорки (Libby P. еt al., 2019).

• Варто наголосити, що наразі більшість препаратів, які можна застосовувати для тривалої профілактики і лікування атеросклерозу, або ж, як кажуть у народі, — «чищення судин», можуть призводити до розвитку побічних ефектів. Це зумовлює надзвичайно високу актуальність вивчення та використання нетрадиційних методик. Зокрема, перспективним є «чищення судин» травами чи з допомогою інших продуктів, що містять біологічно активні речовини з антиатеросклеротичною дією (наприклад рослинні олії) (Bruckert E. еt al., 2005; Kirichenko T.V. et al., 2020).

Про холестерин

Холестерин — нерозчинна у воді сполука, яка належить до групи жирних спиртів, що за нормальних умов синтезується та зберігається в печінці. За потрапляння холестерину в кров відповідають ліпопротеїди, які бувають 2 типів (Jomard A. еt al., 2020; Ivanova E.A. еt al., 2017):

• ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), що нормалізують рівень холестерину, поглинають його надмірну кількість та виводять у жовчний міхур, перешкоджають утворенню бляшок («хороший» холестерин);
• ЛПНЩ, які, переміщаючись судинами, відкладають бляшки, а також розносять холестерин по всьому організму («поганий» холестерин) та відіграють ключову роль у розвитку та прогресуванні атеросклерозу та серцево-судинних захворювань.

Коли відмічають підвищений рівень холестерину, то йдеться саме про рівень ЛПНЩ, які й становлять загрозу для організму.

Про користь та шкоду жирів

Харчові жири поділяються на категорії залежно від кількості хімічних подвійних зв’язків — мононенасичені, поліненасичені та насичені, а ще рафіновані трансжири, які утворюються під час часткової гідрогенізації рослинних олій, вироблених промисловим шляхом (наприклад маргарини), або природним шляхом у яловичині, баранині та молочних продуктах. Усі ці типи жирів чинять різний вплив на здоров’я, іноді негативний — як рафіновані жири, а іноді й позитивний, як, наприклад, у випадку поліненасичених незамінних жирних кислот (Meijaard E. еt al., 2022).

Варто зауважити, що споживання продуктів (рафінованих олій, маргарину, ультраоброблених продуктів, таких як тістечка, печиво, крекери, продукти тваринного походження, смажена картопля, картопляні чипси, попкорн) з високим вмістом насичених жирів та трансжирів підвищує рівень «поганого» холестерину (Siri-Tarino P.W. еt al., 2010), дія якого спрямована на підвищення рівня ризику розвитку серцево-судинних захворювань, ожиріння, цукрового діабету, раку товстої кишки та атеросклерозу. Однак при споживанні насичених жирів поєднано з трансжирами цей ризик зростає кумулятивно (Perry R. еt al., 2023; Gidding S.S. еt al., 2019).

«Чищення» судин у домашніх умовах: нюанси

«Чищення» судин народними засобами — підхід, який може мати право на існування, якщо здійснюватиметься під контролем. Одним з варіантів самостійного «чищення» судин без таблеток є споживання продуктів, які містять  біологічно активні речовини, що можуть впливати на рівень холестерину в плазмі крові.

Зокрема, у численних дослідженнях встановлено, що просте споживання різних, багатих поживними речовинами рослинних олій може потенційно знижувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань, а заміна ними тваринних жирів та молочних продуктів — регулювати ліпідний профіль крові (Tian M. еt al., 2023) або ж, як кажуть, допомогти здійснювати «чищення» судин.

• У систематичному огляді виявлено, що вживання мигдалю, зокрема мигдальної олії, сприяє значному зниженню рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і тригліцеридів, проте не чинить істотного впливу на рівень холестерину ЛПВЩ (Sabaté J. еt al., 2003).
• Рапсова олія, збагачена поживними мікроелементами, поліфенолами, токоферолами та фітостеролами, може сприяти запобіганню розвитку атерогенезу завдяки зменшенню окиснювального стресу в плазмі крові, ліпідного профілю та вираженості запалення (Xu J. еt al., 2011).
• Прерогативою гірчичної олії є її протизапальні та антисептичні властивості, сприяння підвищенню апетиту, стимуляція секреції шлункового соку і моторики травного тракту. Окрім того, вона може використовуватися для «чищення» судин, зокрема голови, та з метою зменшення маси тіла (Dhara R. еt al., 2013).
• У дослідженнях доведено, що регулярне вживання шипшинової олії дозволяє нормалізувати вміст холестерину і також може використовуватися при гіпо-, авітамінозі та різних інфекційних захворюваннях у ролі загальнозміцнювального засобу (Nagatomo A. еt al., 2013).
• Зокрема підтверджено, що «чищення» судин таким народним методом, як споживання лляної олії, може бути альтернативним способом профілактики та одним із способів уповільнити прогресування та регресію атеросклерозу (Prasad K. еt al., 2016).
• Постійне споживання оливкової олії може обмежити окисне пошкодження та запалення, у такий спосіб відновлюючи функцію ендотелію та сповільнюючи розвиток атерогенів, а також допомагаючи контролювати серцево-судинні фактори ризику (Summerhill V. еt al., 2018).
• При додаванні олії рисових висівок до раціону зафіксовано ефективність у підвищенні атерогенності (схильності до розвитку атеросклерозу) та резистентності до інсуліну (Mahdavi-Roshan M. еt al., 2021).
• У дослідженні на тваринах встановлено, що споживання олії гранатових кісточок підвищує ліпідний профіль і впливає на експресію гена ліпідного метаболізму, тому можна припустити, що сприятиме «чищенню» судин, зокрема головного мозку (Franczyk-Żarów M. еt al., 2023).
• Біологічно активні сполуки у складі олії часнику чинять потужні антиоксидантні, антибактеріальні, антитромботичні, імуномодулювальні, гіпотензивні та протимікробні властивості. Попри це доведено, що споживання часнику сприяє зниженню артеріального тиску, загального холестерину ЛПНЩ та інших факторів ризику розвитку серцево-судинних розладів (Verma T. еt al., 2023).

У порівняльному дослідженні встановлено, що заміна вершкового масла еквівалентною кількістю сафлорової, соняшникової, ріпакової, лляної, кукурудзяної, оливкової, соєвої, пальмової, кокосової олії та яловичого жиру були більш ефективними у зниженні рівня ЛПНЩ (від –0,42 до –0,23 ммоль/л). Окрім того, сафлорова, соняшникова, ріпакова, кукурудзяна та соєва олії мали більш виражений вплив на холестерин ЛПНЩ порівняно зі свинячим салом (від –0,33 до –0,20 ммоль/л). А соняшникова олія була більш ефективною у «чищенні» судин від холестерину ЛПНЩ, ніж оливкова та пальмова олії (від –0,10 до –0,09 ммоль/л) (Schwingshackl L. еt al., 2018).

Отже, вживання рослинних олій, багатих на ненасичені жирні кислоти, є одним з потенційно доступних та ефективних варіантів «чищення» кровоносних судин.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!