Обережно! Амброзія!

Чому поширюються алергічні захворювання?

Наразі відмічається тенденція до збільшення кількості алергічних розладів — захворювань, спричинених гіперчутливою реакцією організму на певні подразники (алергени). Однією з причин цьому є глобальне поширення алергенів, зокрема рослинного походження, що зумовлено підвищенням частоти міграції населення, змінами клімату, підвищенням рівня вуглекислого газу тощо. Оскільки прогнозується, що в майбутньому населення планети піддаватиметься впливу все більшої кількості забрудненого повітря, це може призвести до підвищення сенсибілізації, отже, і до збільшення вираженості симптомів (Oswalt M.L. et al., 2008).

Зокрема, пилок рослин є одним із найпоширеніших тригерів розвитку респіраторної алергії. Ступінь тяжкості алергічних реакцій залежить від рівня його впливу. Погодні умови, включно з кількістю опадів, атмосферною температурою, вологістю, швидкістю і напрямку вітру, можуть змінювати концентрацію пилку рослин та інших алергенів, що згодом впливає на рівень розвитку алергічних захворювань (Oh J.W. et al., 2022).

• У дослідженнях виявлено, що вплив пилку знижує імунітет проти деяких сезонних респіраторних вірусів, послаблюючи дію противірусного інтерферону (Gilles S. et al., 2020), а загострення бронхіальної астми у дітей шкільного віку пов’язані з одночасним впливом багатьох сезонних факторів навколишнього середовища, тобто озону, риновірусу та пилку дерев (Lee S.W. et al., 2019).

Захиститися від впливу рослин-алергенів майже неможливо, адже, окрім того, що вони ростуть ледве не повсюдно (наприклад амброзія), а особливо у великій кількості в районах, де люди завдають шкоди природному середовищу своїми будинками, дорогами, шосе та сільськогосподарською діяльністю, алергенний пилок цих рослин може долати довгі відстані з вітром (Oh J.W. et al., 2022).

Що відомо про амброзію?

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — рослина, що внесена до переліку² карантинних бур’янів, обмежено поширених в Україні, яка є домінуючим бур’яном у більшій частині північної півкулі протягом останнього сторіччя і, за прогнозами, ще більше поширюватиметься на північ із потеплінням клімату.

Секретом «успіху» амброзії в ролі «загарбника» є її сприятливі інвазійні властивості, що базуються на здатності пристосовуватися до різноманітних факторів середовища, та антропогенна діяльність людини (амброзія найкраще росте у ґрунті, пошкодженому діяльністю людини, наприклад вирубкою лісів). Проте ця рослина не тільки завдає шкоди сільському господарству, але й становить значну небезпеку для здоров’я людей. Йдеться про алергію, яку провокує пилок амброзії, що може поширюватися у повітрі на великі відстані (Oh J.W. et al., 2022; Knolmajer B. et al., 2024), сезон цвітіння якої в Україні зазвичай триває із середини липня до кінця листопада¹.

За даними Американського коледжу алергії, астми та імунології (American College of Allergy, Asthma & Immunology — ACAAI), одна рослина амброзії за сезон може вивільнити до 1 млрд пилкових зерен, що робить майже неможливим уникнення її впливу.

Прогнозується, що з підвищенням поширеності амброзії лише у Європі до 2060 р. кількість чутливих до амброзії європейців подвоїться з 33 до 77 млн, а близько 44 млн осіб страждатимуть від алергії на цю рослину, а саме алергічного ринокон’юнктивіту, одним із тригерів якого є вдихання її пилку (Liu S.H. et al., 2022; Knolmajer B. et al., 2024).

Що викликає алергію на амброзію?

Під час дії алергену, зокрема, алергенних білків у складі пилку амброзії, в організмі у відповідь на «атаку» починає вироблятися «захист» — низка хімічних речовин — гістамінів, що можуть усунути «загрозу», та які призводять до розвитку клінічних алергічних проявів.

Симптоми алергічного риніту та бронхіальної астми розвиваються у відповідь на контакт з пилком амброзії, виникають вдвічі частіше, ніж на інші види пилку. Навіть мінімального впливу пилку може бути достатньо, щоб цей процес почався (Zbîrcea L.-E. et al., 2024).

Серед 11 відомих алергенних білків амброзії основним алергеном є білок Amb a 1, що викликає сенсибілізацію у більш ніж 90% усіх чутливих до її пилку осіб (Buzan M.-R. et al., 2024).

Перехресну алергію провокують білки-полькальцини (Amb a 9 та Amb a 10), що є як у складі пилку амброзії, так і в її відповідниках (Chen K.-W. et al., 2018).

Варто зазначити: раніше вважалося, що більшість пилкових зерен амброзії не можуть потрапляти до периферичних відділів дихальних шляхів, але наразі доведено протилежне. Пилок амброзії може існувати у вигляді частинок розміром <10 мкм , які потенційно можуть уражувати не лише верхні, а й нижні дихальні шляхи, провокуючи як розвиток алергічної реакції, так і низку респіраторних захворювань нижніх дихальних шляхів (Oswalt M.L. et al., 2008).

Як проявляється алергія на амброзію?

Алергія на амброзію зазвичай проявляється клінічно як алергічний риніт або кон’юнктивіт, іноді із супутніми симптомами бронхіальної астми. Зокрема, при сенсибілізації пилком амброзії може відмічатися нежить, закладеність носа, постназальне затікання, чхання, свербіж у носі, очах, вухах і роті, почервоніння та сльозотеча, втома, дратівливість, порушення сну, кашель, охриплість, задишка, відчуття стиснення або біль у грудях (Bocsan I.C. et al., 2019).

Не є винятком потенційний розвиток синдрому оральної алергії, що проявляється свербежем або набряком у роті або навколо нього, та виникає як перехресна реакція, коли організм «плутає» певні продукти з пилком амброзії (Chen K.-W. et al., 2018).

Терапія алергії на амброзію

Попри те, що поки не створено лікарських засобів, які б могли остаточно вилікувати алергію, зокрема на амброзію, існує низка методів зменшити вираженість дискомфорту.

Одним з кращих способів впоратися з цим захворюванням є уникання або мінімізація контактів із алергеном (у такому разі — пилком амброзії).

Зокрема, щоб зменшити вираженість симптомів алергії рекомендованим є прийом системних антигістамінних препаратів.

Пероральні антигістамінні препарати рекомендуються як терапія першої лінії при легкому та помірному ступені сезонного ринокон’юктивіту. Може знадобитися підтримувальна терапія, особливо в періоди впливу алергену, зокрема пилку амброзії (Abdullah B. et al., 2022).

Окрім антигістамінних засобів системної дії, залежно від симптоматики можуть застосовуватися топічні протиалергічні креми та мазі, симпатоміметики, стабілізатори мембран тканинних та циркулювальних базофілів, засоби елімінаційної терапії.

Варто наголосити, що будь-який прояв алергії, як і відсутність очікуваного результату від рекомендованого симптоматичного лікування, потребує консультації лікаря, у арсеналі якого доступна потужніша «артилерія», така як пероральні стероїди, назальні глюкокортикостероїди, очні гормональні краплі та ін.

Зокрема, у рефрактерних пацієнтів після 2–4 тиж симптоматичної терапії лікар може розглянути можливість посиленого підходу, що включатиме застосування інтраназальних кортикостероїдів окремо або в комбінації з пероральними антигістамінними препаратами (Abdullah B. et al., 2022).

У разі тяжкого перебігу алергії на амброзію або для тривалого лікування може бути призначений курс імунотерапії, що передбачає прийом спеціальних сублінгвальних таблеток (сублінгвальна імунотерапія) або ін’єкцій (підшкірна імунотерапія), які можуть розвивати толерантність до алергенів пилку та знижують імунну гіперреактивність. Індукуючи тривалу ремісію після припинення лікування у більшості пацієнтів з алергічними сезонними проявами імунотерапія може бути єдиним методом лікування, який змінюватиме перебіг захворювання та його прогресування, зменшуючи вираженість симптомів та поліпшуючи якість життя хворих (Abdullah B. et al., 2022).

Не лише лікуємо, а й профілактуємо

Як відомо, будь-яке захворювання краще за можливості попередити, ніж його лікувати або ж намагатися долати його ускладнення. У випадку алергії це твердження набуває особливого резону, адже саме профілактика є однією з провідних рекомендацій щодо запобігання сенсибілізації, зокрема пилком амброзії.

Обмеження контакту з пилком амброзії (закриття вікон у будинках і автомобілях, миття рук, зміна одягу і взуття та прийняття душу), скорочення часу перебування на вулиці, коли рівень пилку підвищений (зазвичай зранку, а також у вітряні, теплі дні та після дощу), часті промивання носа сольовими розчинами, вологе прибирання в домі, профілактичний прийом антигістамінних засобів (за умови підтвердженої алергії на амброзію), за можливості — переїзд у більш «безпечний» регіон, де не поширена амброзія, контроль раціону харчування з виключенням продуктів, що можуть призвести до розвитку перехресної алергії (арахісу, горіхів, гречки, кунжуту, персика, пшениці, сої, ліщини, яблук)¹ — заходи, які можуть допомогти особам з алергією попередити алергічні загострення або ж зменшити вплив алергену на організм.

Отже, не варто засмучуватися на початку сезону цвітіння амброзії. Навіть у випадку, коли неможливо обмежити контакт з цією алергенною рослиною, своєчасна діагностика та вибір раціонального лікування, що поєднуватиметься з належними профілактичними заходами, можуть стати одним з «ключів» до розв’язання проблеми.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.aafa.org

¹За даними сайту allergy.in.ua.

²Наказ Міністерства аграрної політики України від 29.11.2006 р. № 716 «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів». Редакція від 03.09.2019 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!