
Що відомо про ГРВІ
ГРВІ є найбільш поширеними інфекційними хворобами, що уражують населення усіх вікових груп. Хоча захворіти можна навіть влітку, більшості ГРВІ властива специфічна сезонність. Зокрема, пікові рівні захворюваності реєструються в прохолодну пору року — осінь та зиму. Повітряний шлях передавання збудників — здебільшого вірусів (рідше — бактерій і грибів), та висока сприйнятливість людей до них зумовлюють основну епідеміологічну особливість — швидкість та широту їх розповсюдження. При розвитку більшості респіраторних видів патології можуть проявлятися більше чи менше виражені симптоми загальної інтоксикації та катаральні прояви, такі як дряпання та біль у горлі, нежить, сухий кашель тощо*, що можуть не просто дратувати, а й значно погіршувати якість життя.
«Червоні лінії», які не можна переступати
У разі наявності обтяжувальних станів або появи загрозливих симптомів продовжувати самолікування ГРВІ неприпустимо.
Пришвидшене дихання (>30/хв), тахікардія (>130/хв), зниження артеріального тиску нижче 90/60 мм рт. ст. (якщо це не є нормою для цього пацієнта) та сатурації (<92%), поява ціанозу, змінений стан свідомості, тривале підвищення температури тіла ≥38,5 °С, що не піддається корекції лікарськими засобами, — загрозливі прояви, які вказують на потребу негайного звернення по спеціалізовану медичну допомогу*.
Звернення до лікаря та фахового контролю потребують часті ГРВІ (>4 разів на рік для дорослих або >5 разів на рік для дітей), наявність хронічних інфекцій ЛОР-органів та дихальних шляхів, ГРВІ у пацієнтів, які належать до груп підвищеного ризику (діти (особливо віком до 1 року), особи похилого віку (≥65 років) та вагітні), або коли йдеться про респіраторну патологію, що розвинулася після штучної імунізації (щеплення або застосування імуностимулювальних препаратів)**.
«Озброюємося» заздалегідь
Оскільки сезон «застуд» вже набирає обертів, час потурбуватися про своє здоров’я та його підтримку.
Найбільш ефективним методом специфічної профілактики захворювань, зокрема на грип, є вакцинація. Окрім того, сприяти зниженню захворюваності на ГРВІ можуть поступове загартовування організму та достатня фізична активність, збалансоване харчування, повноцінний відпочинок та сон, прогулянки на свіжому повітрі, запобігання переохолодженню, уникання стресових ситуацій, відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин, під час епідемії — обмеження відвідування місць скупчення людей, уникання контактів з людьми, які мають ознаки респіраторної інфекції, миття рук з милом (користування спиртовими вологими серветками та санітайзерами), часте провітрювання приміщень та вологі прибирання не менше 2 разів на день тощо.
Звичайно, що гарантувати 100% захист від хвороби не спроможний жоден метод. Але й панікувати у разі появи перших патологічних проявів не варто. У разі виникнення симптомів ГРВІ хворому слід негайно (за можливості) ізолюватися, мінімізувати контакти, зв’язатися з сімейним лікарем та дотримуватися його рекомендацій.
Зокрема, для полегшення перебігу хвороби доцільним буде застосування симптоматичної фармакологічної підтримки.
У народі кажуть, що «застуда лікується за тиждень, а без лікування минає за 7 днів». Частково це так. Адже у переважній більшості випадків ГРВІ закінчується одужанням, а ускладнення малоймовірні. Проте є нюанс. Хвороба не запитує, коли приходити. Необхідні лікарські засоби можуть знадобитися в будь-який час доби. А в той час, коли захворювання «набиратиме обертів», з підвищеною температурою тіла чи нежитем бігти до аптеки за ліками небажано. У такій ситуації стане в нагоді заздалегідь приготована домашня аптечка з лікарськими засобами, що можуть бути застосовані для полегшення симптомів ГРВІ.
Варто зауважити, що запас ліків має бути підібраний з урахуванням віку та кількості користувачів аптечки.
З метою забезпечення ефективності й безпеки фармакотерапії необхідно дотримуватися рекомендацій та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника.
Якщо у домі така аптечка вже сформована — саме час перевірити терміни придатності наявних препаратів та оновити запас, і можливо, за необхідності, розширити їх перелік, взявши до уваги наведені рекомендації.
«Осінньо-зимовий» СHECK-LIST у складі домашньої аптечки**
1. При підвищеній температурі тіла, а також для полегшення таких ймовірних супутніх симптомів ГРВІ, як біль, знадобляться анальгетики та антипіретики (наприклад кислота ацетилсаліцилова, метамізол натрію, парацетамол) та нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, кислота мефенамінова).
Не слід забувати, що жарознижувальні лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38 °С та вище). Винятками є стани, що супроводжуються сильним болем, тяжкі захворювання серцево-судинної, нервової систем, похилий вік (65 років і старше), коли прийом жарознижувальних засобів розпочинають при температурі 37–37,5 °С. За відсутності протипоказань при станах, що супроводжуються підвищенням температури тіла, дорослим рекомендується рясне пиття (до 3 л рідини на добу).
2. Для зменшення подразнення та симптоматичного лікування болю в горлі в нагоді стануть препарати, що містять амбазон, гексетидин, декаметоксин, фенол, флурбіпрофен, холіну саліцилат, цетилпіридин у різних формах випуску (таблетки, льодяники для розсмоктування, аерозолі, розчини для полоскання).
Одночасно з прийомом ліків при болю в горлі рекомендується вживання достатньої кількості теплої рідини, часті полоскання горла розчинами антисептиків (бажано кожні 2–3 год, відмова від куріння та вживання алкоголю, а також гострої, холодної або надмірно гарячої їжі).
3. У разі сухого кашлю при підтвердженому лікарем діагнозі ГРВІ рекомендованими є постільний режим, вживання теплих напоїв та прийом протикашльових лікарських засобів на основі бутамірату, глауцину, окселадину або преноксдіазину.
За наявності мокротиння, що важко відкашлюється, бажано мати муколітичні засоби прямої (ацетилцистеїн) та непрямої дії (амброксол, бромгексин, карбоцистеїн), експекторанти, які можуть містити алтею лікарську, гвайфенезин, листя евкаліпту, подорожник великий, корінь солодки, листя плюща, траву чебрецю), або ж комбіновані лікарські засоби рослинного походження.
4. Для лікування нежитю показані протинабрякові та інші судинозвужувальні препарати для місцевого застосування у формі спреїв та крапель, зокрема, симпатоміметики (ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, трамазолін, фенілефрин), топічні безрецептурні глюкокортикостероїди (беклометазон) та стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (кислота кромогліциєва).
Варто пам’ятати, що судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5–7 днів, а перед їх застосуванням необхідно обов’язково проводити ретельне очищення носової порожнини, для чого знадобляться засоби елімінаційної терапії, такі як натрію хлорид.
за матеріалами http://www.dec.gov.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим