Контрактування установ НАМН України з НСЗУ, планові перевірки аптек та ін. Підсумки засідання профільного парламентського Комітету

4 вересня відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет), на порядку денному якого розглянуто декілька питань. Найбільш дискусійним стало обговорення питання щодо прогресу в підготовці установ Національної академії медичних наук України (НАМН України) до контрактування Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за Програмою медичних гарантій (ПМГ).

Прогрес у підготовці установ НАМН України до контрактування НСЗУ

Під час засідання Комітету депутати заслухали президію НАМН України, керівництво Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та НСЗУ щодо прогресу в підготовці установ академії до контрактування НСЗУ.

Починаючи з квітня минулого року, Комітет регулярно заслуховує звіт НАМН України, за цей час його розглядали 7 разів, надаючи відповідні рекомендації. Згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з 1 січня 2025 р. всі інститути академії фінансуватимуться не окремо, як зараз, а через ПМГ. Відповідно, виникає ризик, що установи можуть залишитися без фінансування, а пацієнти, зокрема поранені військово­службовці, — без високоспеціалізованої медичної допомоги. Комітет запросив до робочої групи з цього питання представників МОЗ, НСЗУ, залучив допомогу партнерів — Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) та Deloitte, які розробили дорожню карту для входження до єдиного медичного простору установ НАМН України.

У березні цього року Комітет вимагав від академії затвердити План заходів щодо виконання робіт для входження установ до єдиного медичного простору до 1 січня 2025 р. та щомісяця інформувати про його виконання. Проте першу інформацію надано лише 9 серпня, і вона була недостатньо детальною, не містила відомостей про необхідні заходи для перетворення державних установ НАМН України на державні некомерційні підприємства.

Голова Комітету Михайло Радуцький зазначив, що надана інформація викликає занепокоєння щодо готовності установ НАМН України до контрактування з НСЗУ та їхньої здатності надавати спеціалізовану медичну допомогу за сучасними стандартами. Зокрема, йдеться про:

  • невідповідність приміщень умовам безбар’єрності;
  • відсутність ліцензій на наркотичні засоби та використання джерел іонізуючого випромінювання;
  • необхідність закупівлі медичного обладнання;
  • нестачу кваліфікованого персоналу;
  • більшість інститутів, які досі не підключені до електрон­ної системи охорони здоров’я.

«Мені, наприклад, незрозуміло, як можуть фахівці інституту академії проводити трансплантацію кісткового мозку, не маючи ліцензії на застосування наркотичних препаратів… Попри неодноразові доручення Кабінету Міністрів України (КМУ), звернення Міністерства фінансів і МОЗ та рекомендації нашого Комітету, керівництво академії не вживає заходів щодо зміни організаційно-правової форми її установ на державні некомерційні підприємства та категорично наполягає на збереженні чинної організаційно-правової форми цих установ. Це ставить під загрозу можливість безоплатного отримання нашими громадянами високо­спеціалізованої медичної допомоги в клініках НАМН України, оскільки з початку 2025 р. держава оплачуватиме медичні послуги виключно за Програмою медичних гарантій», — зауважив М. Радуцький.

За словами президента НАМН України академіка Віталія Цимбалюка, наразі готові до контрактування з НСЗУ 7 інститутів, тоді як 12 клінічних установ планують завершити підготовку до другої половини 2025 р. — початку 2026 р. 11 закладів не готові до цього етапу.

У НАМН України зазначають, що монопрофільні, вузькоспеціалізовані заклади не можуть бути законтрактовані.

Водночас перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров навів приклад Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. Андрія Новака» Закарпатської обласної ради, яке успішно законтрактоване з НСЗУ, попри те, що є монопрофільною установою. Він наголосив, що питання успішності контрактування монопрофільних закладів залежить насамперед від організації менеджменту та роботи самого закладу.

«Національний інститут раку також є прикладом того, що монопрофільні заклади можуть досягати успіху, оскільки його фінансування було збільшено на 50%, і наукова діяльність при цьому не постраждала, тому я не можу погодитися з тим, що монопрофільні заклади не можуть співпрацювати з НСЗУ», — зазначив він, підкресливши, що з січня 2025 р. всі наукові установи та заклади охорони здоров’я повинні укласти договори з НСЗУ та розпочати роботу в новій системі.

За підсумками обговорення депутат Артем Дубнов запропонував провести ще одне засідання у форматі офлайн для детального розгляду цього питання. За результатами обговорення цього питання члени Комітету ухвалили рішення запросити керівництво НАМН України на окреме засідання Комітету у форматі офлайн, на якому разом з МОЗ, НСЗУ та Міністерством фінансів України обговорюватимуться всі дискусійні питання.

Планові перевірки аптечних закладів

Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних порушив питання щодо необхідності поновлення планових перевірок аптечних закладів. Протягом останнього року це питання неодноразово порушували в публічній площині.

Влітку цього року МОЗ України розробило відповідний проєкт змін, у разі ухвалення якого Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками матиме змогу проводити планові заходи державного нагляду (контролю), тобто планові та позапланові перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929.

С. Дубров поінформував учасників засідання про те, що відповідний проєкт змін щодо поновлення таких перевірок наразі проходить процедуру погодження в цент­ральних органах виконавчої влади. Зокрема, уже отримано погодження від Державної регуляторної служби України.

Народні депутати акцентували увагу на тому, що є нагальна потреба поновити планові перевірки аптечних закладів і в разі потреби готові надати зі свого боку підтримку та посприяти в розв’язанні цього питання для прискорення запуску відповідного процесу.

Звіт про роботу Комітету в період XI сесії Верховної Ради України IX скликання

У межах останнього питання порядку денного засідання затверджено Звіт про роботу Комітету за період роботи XI сесії Верховної Ради України IX скликання (лютий–серпень 2024 р.).

За звітний період Верховною Радою України ухвалено 4 закони України, з підготовки яких Комітет визначено головним, а саме:

  1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вирішення нагальних питань у сфері охорони здоров’я та соціальній сфері» від 23.04.2024 р. № 3641-IX, яким передбачено подовження до 31 грудня 2024 р. пільгового періоду для реорганізації державних закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів у державні некомерційні підприємства; уточнено положення Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо застосування галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, а також формування складу наглядових рад закладів охорони здоров’я (уточнено, що до їх складу не можуть входити громадяни рф та Білорусі, а також особи, до яких застосовуються обмежувальні санкції); виключено ст. 28 із Закону Украї­ни «Про психіатричну допомогу» з метою усунення юридичної колізії та недопущення задвоєння оплати страхових випадків; внесено зміни до Закону України «Про соціальні послуги», згідно з якими має бути створено нову інституцію — закупівельник соціальних послуг (за прикладом НСЗУ в галузі охорони здоров’я).
  2. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо паралельного імпорту лікарських засобів» від 16.07.2024 р. № 3860-IX, спрямований на підвищення доступності лікарських засобів для населення шляхом дострокового запуску інституту паралельного імпорту в Україні. Ним пропонується дозволити ввозити на територію Украї­ни як паралельний імпорт препарати, які закуповуються за бюджетні кошти і не підлягають реалізації в аптеках.
  3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо маркування лікарських засобів» від 21.08.2024 р. № 3910-IX, яким забороняється нанесення на упаковку препаратів будь-якої інформації рекламного характеру, яка сприяє просуванню лікарського засобу на ринку і популяризації окремих суб’єктів господарської діяльності та вводить в оману споживачів таких препаратів. Також забороняється оптова і роздрібна торгівля та імпорт лікарських засобів, які не відповідатимуть цим вимогам (за винятком визначених законом випадків). У разі порушення встановлених цим законом вимог МОЗ України ухвалюватиме рішення про тимчасове зупинення дії реєстраційного посвідчення на такий препарат до приведення його маркування відповідно до вимог зазначеного закону.
  4. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сферах охорони здоров’я, реабілітації, соціального захисту та державної реєстрації окремих об’єктів санітарних заходів» від 21.08.2024 р. № 3911-IX, яким, зокрема, встановлюються певні етичні засади та обмеження, яких мають дотримуватися медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації у взаємодії з пацієнтами та представниками виробників і реалізаторами лікарських засобів, медичних виробів та засобів реабілітації.

Крім того, у першому читанні ухвалено проєкт Закону України «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я в Україні» (реєстр. № 10372), який наразі готується Комітетом до розгляду Парламентом у другому читанні.

Також підготовлено до розгляду Верховною Радою Украї­ни в першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу харчових доповнювачів» (реєстр. № 11389), поданий Урядом, з підготовки якого Комітет визначено головним.

Усього за період XI сесії проведено 13 засідань Комітету, зокрема 10 — у режимі відеоконференції, 1 — у закритому режимі, на яких розглянуто 11 проєктів законодавчих актів, зокрема 8, з підготовки яких Комітет визначено головним, та 3 законопроєкти, до яких за результатами розгляду надано пропозиції іншим комітетам Верховної Ради України, а також 17 питань, що стосуються предметів відан­ня Комітету та організації його роботи.

Крім того, у період XI сесії Верховної Ради України IX скликання проведено 12 засідань підкомітетів, 16 тематичних нарад та низку робочих зустрічей з актуальних питань у сфері охорони здоров’я.

З повним текстом Звіту про роботу Комітету за період XI сесії Верховної Ради України IX скликання можна ознайомитися за посиланням: surl.li/yytbur.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті