Химерні та кумедні відкриття: лауреати Шнобелівської премії 2024

20 Вересня 2024 12:00 Поділитися
Кумедні, химерні, дивні і навіть божевільні — так називають відкриття, яким присуджують Анти­нобелівську, або Шнобелівську премію (Ig Nobel Prize) за місяць до присудження Нобелівської премії. Причому нагороди зазвичай вручають нобелівські лауреати. 34-та Церемонія вручення Шнобелівської премії «за відкриття, які змушують спочатку усміхнутися, а потім задуматися» відбулася 12 вересня 2024 р. в Массачусетському технологічному інституті у Кембриджі, США. Метою вручення таких премій є вшанування фантазії й цікавості, а також стимулювання інтересу людей до науки, медицини та технологій. Отже, на що витратили свій час, фантазію й цікавість лауреати Шнобелівської премії 2024 р.?

Медицина

Побічні ефекти лікування можуть чинити негативний вплив, однак також вони потенційно здатні служити індикаторами ефективного лікування — припустили вчені зі Швейцарії, Бельгії та Німеччини. Вони отримали відзнаку в галузі медицини за дослідження, чи можуть (і як) побічні ефекти покращити результати лікування.

Учасників експерименту змусили повірити, що вони отримають назальний спрей із синтетичним опіоїдним анальгетиком фентанілом перед тим, як зазнають термічного болю в контрольованому експериментальному середовищі. Однак насправді назальні спреї містили або капсаїцин (щоб викликати легке відчуття печіння), або фізіологічний розчин. Після першого сеансу учасники були розподілені на 2 групи та пройшли функціо­нальну магнітно-резонансну томографію (МРТ). Одна група продовжувала вірити, що назальні спреї містять анальгетик, тоді як іншій групі повідомили, що його немає. Результати дослідження продемонстрували, що назальні спреї з побічною дією можуть викликати менше відчуття болю, а вплив побічних ефектів на біль може залежати від індивідуальних переконань про те, як побічні ефекти пов’язані з результатами лікування, так само як і очікування від отриманого лікування.

Фізіологія

Пандемія коронавірусу призвела до підвищеної потреби в апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ), а критична їх нестача поставила під загрозу життя багатьох пацієнтів у всьому світі. Натхненні деякими організмами, такими як в’юни, які можуть дихати не лише зябрами, але і заднім відділом кишечнику, японські та американські вчені досліджували ефективність підходу ентеральної вентиляції (enteral ventilation) для досягнення системної оксигенації. Перепрофілюючи дистальний відділ кишечнику як допоміжний дихальний орган, ентеральна вентиляційна терапія пропонує альтернативну парадигму як допоміжний засіб для пацієнтів, які критично потребують респіраторної підтримки. Їх дослідження показало, що інтраректальне введення О2 та рідини, насиченої киснем, може забезпечити порятунок при дихальній недостатності.

Хімія

Група вчених з Нідерландів отримала відзнаку в галузі хімії за дослідження методу сортування активних полімерів за рівнем їх активності. У своїх експериментах вони використовували тонких хробаків Tubifex tubifex як модельну систему для активних полімерів (цей термін використовується дослідниками для позначення ланцюгоподібної структури, сегменти якої демонструють активний рух).

Біологія

Відзнаку в галузі біології отримали посмертно Фордайс Елі та Вільям Петерсон, які у 1940 р. досліджували фактори, що впливають на виробництво молока в молочних стадах. Експерименти вказують на те, що викид молока є результатом умовного рефлексу, і в цьому питанні цей акт опосередковано контролюється нервовою системою через встановлений баланс між природним адреналіном, що виробляється у мозковій речовині надниркових залоз, і окситоцином, що виробляється в гіпоталамусі.

Фізика

Вчений біолог Джеймс Ляо з Гарвардського університету, США, вивчав модель руху риби під впливом вихорів, що відмічаються при обтіканні рідиною циліндричних тіл з поздовжньою віссю, перпендикулярною до напрямку руху суцільного середо­вища. Це явище отримало назву на честь вченого, який його вивчав, — «вихрова доріжка Кармана». Дж. Ляо використовував електроміографію, щоб оцінити біоелектричну активність м’язів форелі, і виявив, що вона була знижена при русі «доріжкою Кармана». Лише передні осьові м’язи вибірково активувалися, а основним рушієм коливань голови були самі вихори, а не м’язи. Якщо помістити у такі вихори мертву форель, вона демонструватиме такий самий рух. Це демонструє, що іноді риба може пасивно рухатися проти турбулентного потоку. За свої дослідження вчений отримав відзнаку в галузі фізики.

Ботаніка

Нагороду в галузі ботаніки отримали вчені з США та Німеччини за роботу, в якій вивчали, яким чином південноамериканська рослина Boquila trifoliolata мімікрує під листя дерев-хазяїв, поруч з якими вона розміщена. Дослідники припустили, що наявність зору у рослин (plant vision) через специфічні вічка може бути правдоподібною гіпотезою. Експерименти вчених продемонстрували, що якщо поруч розмістити штучні рослини, Boquila trifoliolata намагатиметься імітувати штучне листя, змінюючи площу, довжину та візерунки жилкування.

Теорія імовірності

Підкинута монета, як правило, падає тією самою стороною, якою її підкинули. Група вчених перевірила цю теорію, яку раніше висунув Персі Діаконіс, колишній фокусник та професор статистики Стенфордського університету. І підтвердили його дослідження, що монета частіше падає на ту ж сторону, якою її підкинули.

Премія миру

Премія миру присуджена посмертно американському психологу та винахіднику Берресу Скінеру, який керував дослідницькою програмою під назвою «Проєкт Голуб» під час Другої світової війни, а у поствоєнний період була відроджена під назвою «ORCON» (від словосполучення «органічний контроль» (organic control)). Вчений запропонував вміщувати в ракети живі організми (а саме голубів), щоб допомагати керувати траєкторією польоту. Свої експрименти він описав у статті «Голуби в пелікані» (Pigeons in a pelican).

Катерина Дмитрик,
за матеріалами http://www.improbable.com, http://www.sciencefocus.com, http://www.cell.com, http://www.academic.oup.com, http://www.biotechniques.com
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті