Як обрати судинозвужувальні краплі для носа?

Провідні причини порушення носового дихання

Усе, що подразнює внутрішню частину порожнини носа, може викликати закладеність та порушення носового дихання. Це можуть бути гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), синусити (запалення носа та приносових пазух), травми, поліпи, вроджені анатомічні порушення (наприклад викривлення перегородки носа), алергія, вплив сухого та холодного повітря, забруднення, пил, дим, парфуми, вихлопні гази тощо.

Симптоми закладеності носа, поширеність яких становить до 30% у загальній популяції, значно впливають на якість життя, соціальну діяльність, сон, роботу, шкільну активність та повсякденне життя людини загалом (Богомолов А.Є. та ін., 2021). Одним із найбільш поширених запальних захворювань носа та навколоносових пазух, у симптомокомплексі яких чільне місце посідають закладеність та виділення з носа, є риносинусит. Як гостра, так і хронічна його форми асоційовані з серйозним побічним впливом на якість життя людини¹.

Як допомогти?

Незалежно від причини, що спровокувала закладеність та нежить, терапевтична допомога має орієнтуватися на усунення цих проявів, нормалізацію дренажу носової порожнини та відновлення її нормальної вентиляції. У цьому контексті в нагоді можуть стати деконгестанти — назальні судинозвужувальні засоби, які можуть впливати на різноманітні типи α-адренорецепторів, розташовані в порожнині носа, таким чином сприяючи зменшенню набряку, вираженості запалення та кількості слизу, який продукує слизова оболонка носа (Sharma G.K. et al., 2024).

У європейських рекомендаціях¹ зазначається, що застосування деконгестантів може чинити незначний позитивний вплив на суб’єктивний ступінь закладеності носа у дорослих із застудою. Вони можуть бути ефективними в покращенні мукоциліарного кліренсу в гостру фазу захворювання (рівень доказів Ib), передбачається можливість їх застосування як на етапі самолікування, так і при наданні кваліфікованої медичної допомоги за умов наявності ознак обструкції та зміни кольору виділень. При цьому відмічається, що малоймовірно, що застосування деконгестантів корелюватиме з підвищенням ризику виникнення побічних дій у дорослих при короткотривалому застосуванні (рівень доказів Іа)¹.

Доцільність призначення деконгестантів підтримується також вітчизняним протоколом² лікування, в якому, зокрема, зазначається, що їх застосування при гострому риносинуситі можливе як окремо, так і в комбінації з антигістамінами та анальгетиками у дорослих і дітей старшого віку².

Класифікація деконгестантів

Існує 2 класи місцевих назальних судинозвужувальних засобів: симпатоміметичні аміни — похідні β-фенілетиламіну (фенілефрин) та похідні імідазоліну (нафазолін, оксиметазолін, ксилометазолін, трамазолін³) (Богомолов А.Є. та ін., 2021; Wahid N.W.B. et al., 2023).

Похідні β-фенілетиламіну імітують дію симпатичної нервової системи через пресинаптичне вивільнення норадреналіну в симпатичних нервах. Потім норадреналін постсинаптично зв’язується з α-рецепторами і призводить до звуження судин. Вони також є м’якими агоністами β-рецепторів і викликають рикошетну вазодилатацію, не впливаючи при цьому на кровонаповнення слизової оболонки носа. Імідазоліни — це переважно агоністи α₂-рецепторів, що діють постсинаптично на симпатичні нерви і викликають звуження судин. Вони також знижують продукцію ендогенного норадреналіну через негативний зворотний зв’язок, таким чином зменшуючи кровотік і викликаючи зменшення вираженості закладеності носа (Богомолов А.Є. та ін., 2021).

Який деконгестант обрати?

Провідними критеріями відбору назального деконгестанту є докази ефективності та безпеки (Green R.J. et al., 2020). Визначено, що за рахунок різниці в чутливості адренорецепторів препарати імідазолінового ряду є більш ефективними, ніж симпатоміметичні аміни, для зменшення кровотоку через слизову оболонку завдяки їх судино­звужувальній дії на ємнісні та резистентні судини слизової оболонки носа (Wahid N.W.B. et al., 2023).

Одне з досліджень свідчить, що тривалість риніту у хворих, які застосовували назальний деконгестант з групи похідних імідазоліну, зменшилася на третину (2 дні) порівняно з контрольною групою, яка застосовувала фізіологічний розчин (Reinecke S. et al., 2005).

В іншому дослідженні застосування назального препарату — похідного імідазоліну, забезпечувало як статистично, так і клінічно значуще зменшення вираженості закладеності носа та покращувало носове дихання протягом 12 год після прийому одноразової дози засобу (Druce H.M. et al., 2018).

У комбінації з інтраназальним кортикостероїдом назальний препарат з групи похідних імідазоліну демонструє значно кращий ефект порівняно з монотерапією інтраназальними кортикостероїдами у полегшенні закладеності носа у пацієнтів із хронічним риносинуситом без розвитку побічних ефектів (Thongngarm T. et al., 2016).

Важливо, що імідазолова група лікарських засобів має сприятливий профіль безпеки та може застосовуватися у пацієнтів різних вікових груп (Cartabuke R.S. et al., 2019; Green R.J. et al., 2020).

У контексті зазначеної інформації фармацевт може рекомендувати при скаргах на риніт та закладеність назальні судинозвужувальні засоби, що належать до похідних імідазоліну.

Деякі обмеження щодо застосування місцевих деконгестантів

Попри те що інтраназальні деконгестанти допомагають полегшити закладеність носа та нежить, при їх неправильному застосуванні можуть виникати побічні ефекти.

При частому і тривалому застосуванні судинозвужувальних засобів можуть виникнути відчуття печіння, поколювання в носі, припливу крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки носа. Рідко, після того, як ефект від застосування препарату закінчиться, — відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Тривале безперервне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії або спричинити розвиток рикошетної вазодилатації — медикаментозного риніту³, що характеризується хронічною дисфункцією слизової оболонки носа з пов­торним її набряком та який, зі свого боку, потребує більш частого застосування препарату, що стає практично неконт­рольованим ні щодо частоти, ні щодо дози. Зокрема, на наявність цього ускладнення може вказувати нежить, що не зникає (Попович В.І., 2014; Green R.J. et al., 2020; Богомолов А.Є. та ін., 2021). З часом, якщо деконгестант продовжувати застосовувати, може розвиватися незворотне пошкодження слизової оболонки носа³.

Тривале застосування деконгестантів може також викликати грибкові ураження верхніх дихальних шляхів, призводити до надмірної сухості слизових оболонок, носових кровотеч, пригнічення функції кори надниркових залоз тощо. Побічні ефекти можливі також при одночасному застосуванні судинозвужувальних засобів з блокаторами β-адренорецепторів (можливі зниження антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), заспокійливими засобами (зменшення вираженості дії), антидепресантами, інгібіторами моноаміноксидази (ймовірне посилення дії і побічних ефектів)³.

Ще одна проблема при застосуванні місцевих деконгестантів пов’язана зі способом доставки. У той час як дозовані спреї є безпечними, принаймні одне дослідження задокументувало, що коли флакон з назальним судинозвужувальним лікарським засобом тримали перевернутим, об’єм введеного препарату збільшувався до 75 разів (Cartabuke R.S. et al., 2021). Зокрема, таке ускладнення можна попередити, якщо флакон з препаратом тримати вертикально відповідно до інструкції для застосування (Green R.J. et al., 2020).

З метою недопущення розвитку медикаментозного риніту та інших побічних ефектів деконгестантів, спричинених довготривалим прийомом, їх застосування має обмежу­ватися в часі — не більше 5–7 днів⁴.

У разі коли назальні симптоми тривають довше тижня та не відмічається полегшення від застосування місцевих протинабрякових засобів, слід припинити їх прийом та звернутися по допомогу до лікаря з метою діагностики причини такого стану та призначення спеціалізованої комплексної терапії у відповідності із встановленим діагнозом. Зокрема, наявність набряку носових ходів після третьої доби застосування деконгестантів може свідчити про викривлення носової перегородки, гнійний гайморит, аденоїди, алергічний риніт, стійку бактеріальну інфекцію або інші нерозпізнані захворювання³.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!