Стратегії профілактики ГРВІ

ГРВІ — поширені інфекційні хвороби, що визначаються як будь-які гострі інфекційні хвороби дихальних шляхів, що супроводжуються розвитком респіраторного синдрому та загальними інтоксикаційними проявами різного ступеня тяжкості із залученням в епідемічний процес великої кількості осіб з усіх вікових груп населення*.

В Україні щороку реєструють близько 6 млн інфекційних захворювань, 98% з яких припадає на грип та ГРВІ**.

Підвищення частоти розвитку різних видів ГРВІ у світі за останні 15 років зумовлене конвергенцією різних глобальних факторів, включно зі зростанням людської популяції, урбанізацією, змінами у взаємодії між популяціями людей і тварин, клімату, збільшенням міжнародної популяції, подорожами, міжнародною торгівлею тощо. Високопатогенні штами вірусів, зокрема нові штами грипу та COVID-19, викликають велике занепокоєння, адже, як показує практика, можуть призводити до пандемічних спалахів та підвищеного рівня смертності (Bennett L. et al., 2016).

Найкращі можливості для запобігання глобальному поширенню нових патогенів — це швидка та рання ідентифікація хворих з подальшою ізоляцією і лікуванням, а також дотримання належних профілактичних заходів (Bennett L. et al., 2016).

Центри з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) рекомендують усім людям використовувати з метою профілактики такі заходи, як вакцинація, дотримання належної гігієни, своєчасна діагностика та лікування, носіння масок та соціальне дистанціювання. Відповідні стратегії з незначним доповненням пропагують й вітчизняні настанови*. Зокрема, у сезон поширення ГРВІ з метою запобігання інфікуванню, окрім вищезазначеного, рекомендується повноцінне харчування, достатня тривалість та якість сну, провітрювання, миття рук із милом, уникання місць скупчення людей, у разі розвитку симптомів хвороби (загальної слабкості, головного болю, болю у вусі, болю в горлі, нежитю, кашлю, підвищеної температури тіла) — консультація лікаря та соціальна ізоляція*.

Вакцинація

Специфічною профілактикою деяких вірусних захворювань (грип, COVID-19) та їх тяжких наслідків є вакцинація, яка особливо важлива для осіб з груп підвищеного ризику розвитку ускладнень та осіб, що мешкають разом або доглядають за ними.

Щорічна вакцинація — дієвий спосіб для профілактики грипу. Щеплення бажано проводити не пізніше, ніж за 1,5–2 міс до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності за відсутності протипоказань після консультації лікаря**.

Головною метою вакцинації та ревакцинації проти COVID-19 залишається запобігання тяжким випадкам COVID-19 та ускладненням коронавірусної інфекції**.

Соціальне дистанціонування

Перебування в місцях потенційного скупчення людей підвищує ризик зараження ГРВІ. Це свідчить про те, що заходи соціального дистанціювання можуть чинити важливий вплив на уповільнення передачі нових респіраторних інфекцій (Hayward A.C. et al., 2020). Потрібно намагатися не контактувати з особами, які мають ознаки респіраторної інфекції, а при розвитку перших симптомів хвороби залишатися вдома та бути на зв’язку з лікарем, чітко виконуючи його рекомендації.

Не варто нехтувати й «кашльовим етикетом». Прикриваючи рот рукою чи хустинкою при кашлі та чханні можна обмежити поширення мікробів, щоб захистити інших. Для того щоб зменшити виділення вірусів назовні при чханні, хворому слід одягати маску.

Дотримання заходів гігієни

Важливими для запобігання ГРВІ є заходи особистої та домашньої гігієни.

Науковці довели, що миття рук з милом та користування спиртовмісними засобами для дезінфекції рук (санітайзерами) з мінімальною концентрацією спирту (60%) можуть знизити ризик поширення збудників ГРВІ (Tamimi A.H. et al., 2015; Ross I. et al., 2023).

Зокрема, під час миття рук з милом видаляються патогени з поверхні шкіри рук, що, зі свого боку, знижує ймовірність інфікування дихальної системи під час торкання ними очей, носа чи рота.

Якщо мило та вода недоступні, «врятувати» ситуацію можуть санітайзери, які, як встановлено, знижують ризик розвитку риновірусної, ротавірусної та норовірусної інфекції після використання на 47–98% залежно від початкової концентрації вірусу на руках (Tamimi A.H. et al., 2015).

Для видалення патогенів з поверхонь слід проводити вологе прибирання (не менше 2 р/добу).

Наявні докази помірної якості того, що недостатня вентиляція приміщень пов’язана зі зростанням ризику інфікування та передачі ГРВІ (Atkinson J. et al., 2009). У цьому контексті зрозуміло, наскільки актуальним є регулярне провітрювання житлових приміщень, яке рекомендується проводити кожні 2–3 год**.

Окрім основного повітряно-краплинного шляху, інфекція може передаватися контактним шляхом, тому слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті, уникати торкання руками очей, носа і рота тощо**.

Попри те що медична маска, одягнута на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), вона може запобігати випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.

Зволоження

Назальний мукоциліарний кліренс, який відіграє важливу роль у захисті дихальної системи, має тенденцію до зниження в умовах низької відносної вологості. До пересихання слизової оболонки носа з подальшим зниженням мукоциліарного кліренсу та проникненням патогенів може призводити низька вологість повітря в приміщенні взимку.

Для зволоження повітря в приміщенні бажано використовувати зволожувачі повітря.

Для підтримки водного балансу в організмі — споживати достатню кількість рідини. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує для щоденного споживання 2 л питної води для дорослих.

Ще одним потенційним заходом для запобігання та полегшення перебігу ГРВІ є промивання порожнини рота та носа ізотонічним розчином натрію хлориду. Сольові зрошення є ефективними у сприянні зменшенню вираженості симптомів ГРВІ у дорослих без побічних ефектів. Після промивання відмічали значне зниження ступеня тяжкості симптомів закладеності носа, нежитю, покращення якості сну та апетиту (Jiang M. et al., 2021). Також цю процедуру можна розглядати як потенційну профілактику та раннє втручання при COVID-19, доповнюючи поточні стандарти захисту, що включають носіння маски, дистанціювання та гігієну рук (Huijghebaert S. et al., 2023).

Здоровий спосіб життя

Збалансоване харчування, достатня фізична активність, повноцінний сон, загартовування — основні напрямки здорового способу життя, а разом з цим і підвищення опірності організму інфекціям.

«Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити», — сказав свого часу грецький філософ Сократ. І був правий, адже дотримання здорового та збалансованого раціону харчування — не лише можливість «зарядити» організм потрібною йому енергією, а й спосіб попередити розвиток низки захворювань, зокрема ГРВІ. За даними ВООЗ, практика здорового харчування має починатися з раннього віку — грудне вигодовування сприяє здоровому росту та когнітивному розвитку, а також може мати довгострокові переваги для здоров’я.

З віком раціон має збагачуватися продуктами, багатими на поживні речовини, зокрема вітаміни та мінерали, які можуть зміцнювати імунну систему, знижуючи таким чином сприйнятливість до інфекцій, зокрема ГРВІ (Salehi Z. et al., 2024).

Серед усіх вітамінів найбільш значущими для імунної системи є вітаміни A, C, D та E, які є найефективнішими для зміцнення імунної системи (Dehghani-Samani A. et al., 2020).

Зокрема, зафіксовано, що споживання продуктів та вітамінно-мінеральних комплексів, які містять вітаміни D, E, C і фолієву кислоту, є важливим для профілактики ГРВІ (Park J.H. et al., 2023).

Потенційно корисним профілактичним заходом може бути збагачення раціону продуктами та дієтичними добавками рослинного походження, які містять біологічно активні речовини, що мають імуномодулювальні властивості (наприклад ехінацея) (Zebeaman M. et al., 2023).

Заняття спортом — важливий інструмент реабілітації для органів дихання, що сприяє зменшенню вираженості несприятливих симптомів шляхом часткового усунення обмежень функції дихання, збільшення газообміну, збільшення центральної і периферичної гемодинамічної сили і підвищення функції скелетних м’язів. Визначено, що аеробні, високоінтенсивні періодичні вправи, а також інші нові форми, плавання, тайцзи можуть покращувати не лише фізичну форму, а й легеневу функцію у пацієнтів із хронічними респіраторними захворюваннями (Xiong T. et al., 2023).

З метою загартовування можна також використовувати водні процедури, такі як контрастний душ, холодні ванни для ніг, обтирання і обливання холодною водою. Їх вплив може сприяти стійкості до стресу та респіраторних інфекцій (Esperland D. et al., 2022).

Не менш важливим аспектом профілактики є повноцінний відпочинок, а саме — здоровий сон, який вважається важливим модулятором імунної відповіді, що може зміцнити імунітет, підвищити сприйнятливість організму до інфекції.

Експерти Національного інституту серця, легень і крові (National Heart, Lung, and Blood Institute — NHLBI) рекомендують дорослим спати від 7 до 9 год/добу. Менша тривалість сну пов’язана зі зростанням захворюваності на ГРВІ (Ibarra-Coronado E.G. et al., 2015; Ramar K. et al., 2021).

У підсумку хочеться наголосити, що незважаючи на те, що всі вищезазначені профілактичні методи не гарантують 100% захисту від інфікування, вони можуть сприяти підвищенню опірності організму, у такий спосіб знижуючи ризик розвитку ГРВІ. Профілактика — запорука здоров’я! І нею не варто нехтувати!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!