Лікування риніту у дитини: короткий фармацевтичний «гайд»

Температурні «гойдалки» та перші заморозки — не дивина для осінньої пори. Як і поширення гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), спалах захворюваності на які фіксується з настанням прохолодної погоди. Попри те, що кількість хворих ще не досягла епідемічного порогу¹, у коридорах поліклінік вже можна побачити значну кількість пацієнтів із проявами ГРВІ, одним із провідних симптомів яких є нежить. Особ­ливо актуальною проблема є у дітей, адже їх ще не до кінця сформована імунна система однією з перших приймає на себе потужний «удар» патогенів (Kloc M. et al., 2020). Повідомляється, що, наприклад, діти шкільного віку можуть хворіти на риніт до 10 разів на рік (Pietraś A. et al., 2022). Попри високу сприйнятливість до захворювань, у дітей патологічні назальні симптоми можуть викликати значне занепокоєння та погіршення якості життя (Silva C.H. et al., 2009; Dziekanski M, et al., 2017).

Риніт у дітей: загалом про основне

Риніт визначається як запальний процес в порожнині носа, що може поширюватися на носові пазухи (риносинусит), та характеризується наявністю одного або кількох назальних симптомів, таких як закладеність, ринорея, чхання, свербіж (Carroll M.P. Jr. et al., 2018).

Майже кожна людина хоча б раз у житті стикалася з ринітом, короткі епізоди якого здебільшого спричиняються ГРВІ (Lieberman P. L. et al., 2022). У дітей цей запальний процес вважається найпоширенішою респіраторною патологією (Yum H.Y. et al., 2021), спричинити яку у більшості випадків можуть низка фізіологічних, інфекційних або алергічних чинників, сторонні тіла, травми, рідше — вроджені вади розвитку, новоутворення носових пазух або аутоімунні захворювання (Servos M. M. et al., 2024).

За тривалістю назальних симптомів риніт може бути гострим (до 10 днів), вірусного (частіше) або бактеріального походження, або хронічним (триває більше 10 днів), етіо­логія якого, окрім інфекційного аспекту, може бути зумов­лена алергією, лікарськими засобами, супутніми хворобами тощо (Poddighe D. et al., 2016; Lieberman P. L. et al., 2022).

Варто зазначити, що значна частка дітей з типовими проявами, але без ознак алергенної сенсибілізації, класифікуються як такі, що мають хронічний неалергічний риніт, щодо якого, як свідчать епідеміологічні дослідження, наразі спостерігається тенденція до зниження захворюваності, на противагу збільшенню кількості випадків алергічної патології (Yum H. Y. et al., 2021).

Без своєчасного і правильного лікування у дітей риніт може призводити до розвитку низки ускладнень з боку органів дихання.

Як лікувати риніт у дітей?

Вибір раціональної терапевтичної стратегії залежить від виду захворювання, тяжкості симптомів та віку пацієнта.

Раціональний терапевтичний підхід — уникання ймовірних подразників, підтримка належного мікроклімату (в приміщенні, де перебуває хвора дитина, температура повітря повинна становити 18–19 °С, а вологість — 50–60% (Комаровський Є.О., 2015)), лікування основних захворювань та належна фармакологічна підтримка.

Дитина з нежитем: алгоритм дій фармацевта

Терапевтичні варіації

За відсутності загрозливих симптомів, якщо виділення у дитини із носа з’явилися нещодавно (до 3 днів), водянисті, без особливостей, можуть бути рекомендовані проти­набрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа² у формі крапель або спрею³.

Перед застосуванням симпатоміметиків необхідно обов’язково провести ретельне очищення носової порожнини². Для очищення підійдуть ізотонічні елімінаційні засоби на основі натрію хлориду ² , що дозволені до застосування у відповідних лікарських формах з народження³. Варто додати, що застосування сольових розчинів при риніті демонструє численні позитивні ефекти, зокрема сприяє полегшенню перебігу риніту (Fashner J., 2012), та може бути допоміжним лікуванням при алергічному риніті (Goniotakis I. et al., 2023).

З метою зменшення набряку слизових оболонок носа та верхніх дихальних шляхів, зменшення виділень з носа, відновлення дренажу та носового дихання можуть бути рекомендовані симпатоміметики (деконгестанти)²: оксиметазолін (0,01% розчин — з народження до 1 року; 0,025% — від 1 до 6 років; 0,05% — з 6 років³), фенілефрин (0,125% розчин — з 2 міс, 0,25% — від 2 до 12 років³) або його комбінації — фенілефрин + диметинден (з 2 років³), ксилометазолін (0,05% розчин — з 1 року, 0,1% — з 12 років³), нафазолін (0,05% розчин — від 3 до 15 років, 0,1% — з 15 років³) та трамазолін (з 6 років³).

Для усунення набряку та сприяння муколітичному ефекту доцільним буде також застосування гіпертонічних розчинів натрію хлориду (Zhang L. et al., 2017; Зайков С.В. та ін., 2020; Štanfel D. еt al., 2022).

Поява таких симптомів, як чхання, свербіж і почервоніння очей, шкірний висип, шкірний свербіж, одночасно з ринітом може вказувати на розвиток алергічної реакції, що, ймовірно, могла бути спровокована контактом з алергенами (шерсть тварин, корм для риб, період цвітіння рослин, контакт з подразнювальними речовинами, прийом деяких ліків тощо). У такому випадку доцільною порадою є уникання контакту з ними, проведення елімінаційних заходів щодо зовнішніх алергенів (частий душ, використання очисників повітря, вологе прибирання тощо) та консультація лікаря². Для тимчасового полегшення симптомів алергії, у тому числі назальних проявів, можуть бути рекомендовані системні² та топічні (назальні) антигістамінні препарати (азеластин — з 6 років³), стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (кислота кромогліциєва — з 5 років³), засоби елімінаційної терапії та місцеві симпатоміметики².

За наявності у дитини, окрім риніту, супутніх симптомів ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, біль у горлі, біль у м’язах, головний біль) фармацевт має наголосити на першо­черговій потребі лікування основного захворювання, порадивши симптоматичну терапію (наприклад при болю та підвищеній температурі тіла — анальгетики, анти­піретики, нестероїдні протизапальні препарати, при риніті — топічні деконгестанти тощо)².

У разі коли останнім часом вже мало місце застосування у дитини місцевих судинозвужувальних лікарських засобів та є ймовірність розвитку медикаментозного риніту, необхідно припинити прийом деконгестантів та порекомендувати застосовувати засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа².

Супутні рекомендації

Додатково до лікування інфекційно-запальних процесів носової порожнини та придаткових пазух носа, у тому числі для лікування ринітів та синуситів, фармацевт може порадити препарати на основі срібла протеїнату, який має в’яжучі, антисептичні, протизапальні властивості та може чинити м’яку судинозвужувальну дію. Лікарські засоби на основі срібла протеїнату можуть застосовуватися з народження, проте немовлятам віком до 3 міс їх застосування показане лише за призначенням лікаря³.

Для симптоматичного лікування застуди, у тому числі зменшення вираженості симптомів нежитю, дітям віком від 3 років можуть бути запропоновані топічні засоби (бальзами), що стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин за рахунок наявності у складі низки діючих речовин, таких як, наприклад, ментол, камфора, олія м’яти, евкаліпту, гвоздики або кориці, біологічно активні речовини у складі яких можуть виявляти протизапальні, місцевозігріваючі, антисептичні та анестезувальні властивості³.

Додатково при ринітах у стадії загострення або рецидивуючих синуситах дітям віком від 5 років можуть бути рекомендовані препарати, що містять екстракт цикламену європейського, активні компоненти якого діють місцево на слизову оболонку носа, спричиняючи у ній посилену рефлекторну секрецію серозно-мукозних виділень, що зумов­лює природне дренування (вимивання) навколоносових пазух і порожнини носа³ та, відповідно, може потенціювати зменшення закладеності.

При неалергічних ринітах, ринофарингітах, інфекційно-запальних захворюваннях слизової оболонки носа і носоглотки та ларинготрахеїтах дітям віком від 12 років можна радити назальні препарати, що містять олії сосни, м’яти та евкаліпту та можуть чинити протизапальну та протинабрякову дію, зменшуючи вираженість місцевих ексудативних реакцій та в’язкість секрету слизової оболонки дихальних шляхів, а також антимікробну дію щодо деяких штамів бактерій та грибів.

Відпускаючи лікарські засоби для лікування риніту для дітей, фармацевт має нагадати батькам про важливу роль профілактики захворювання. Зокрема, в міжрецидивний період особливу увагу варто приділяти санації вогнищ хронічної інфекції, загартовуванню, збалансованому харчуванню, фізичній активності тощо.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!