Як аптекам розвиватися, відповідаючи новим викликам?

Роздрібні аптеки є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я й часто стають першою точкою контакту для пацієнтів, які шукають розв’язання проблем зі здоров’ям. Наразі аптечні заклади стикаються з мінливим середовищем, зумовленим змінами потреб пацієнтів, демографічних показників, макроекономічними проблемами, суворим та мінливим регуляторним середовищем. Ці фактори створюють як виклики, так і трансформаційні можливості.

Останніми роками відмічають розширення спектра послуг, які пацієнт може отримати в аптеці, зокрема такі, як менеджмент хронічних захворювань, виокремлення осіб групи ризику та направлення до спеціалістів, допомога у відмові від паління тощо. Уявлення про те, якою має бути аптечна практика, зміщується з фокусу на продукт до фокусу на пацієнта.

Через різноманіття аптечних ринків у Європі, включаючи кількість і структуру аптек, а також місцеве законодавство, їхні роль та спектр послуг, які вони надають, можуть значно відрізнятися.

Індекс розвитку аптек

Аналітики виокремили 12 елементів, які стосуються надання послуг пацієнтам, нормативно-правового середовища та впровадження технологій, на основі яких розраховувався PDI. Одним із них є доступність аптек і фармацевтів. У середньому в Європі на 100 тис. населення припадає 29 аптек. Доступність аптек є важливим фактором функціонування системи охорони здоров’я, а їх зменшення може спричинити труднощі з отриманням пацієнтами необхідних лікарських засобів.

Ще одним важливим елементом є наявність компенсації за фармацевтичні послуги. Одним із варіантів є фіксована плата за послугу відпуску рецептурних препаратів. Фармацевти також можуть отримувати компенсацію за надання додаткових фармацевтичних послуг, які можуть включати, наприклад, консультації щодо здоров’я. Ступінь винагороди залежить від національної системи охорони здоров’я. У багатьох країнах Європи фармацевтична послуга покривається за рахунок держави або в рамках системи обов’язкового медичного страхування.

Серед інших елементів також враховувалися доступ до додаткових аптечних послуг, допустимість електронної торгівлі ліками, легалізація доставки виписаних препаратів, наявність вимог до відкриття нових аптек, доступ фармацевтів до інформації, впровадження електронних (е-)рецептів, диджиталізація охорони здоров’я, а також автоматизація аптек.

Шляхом усереднення експертної оцінки для цих 12 елементів отримано Індекс розвитку аптек, який може відображати, наскільки добре аптечні заклади в конкретній країні підготовлені до змін, що відбуваються. PDI може варіювати від 1 (низький рівень) до 5 (високий рівень). Слід зазначити, що оцінку нижче 2 не отримала жодна з досліджуваних країн.

Більшість держав отримали PDI 2–3 (що відповідає обмеженому або помірному розвитку). На рівні 2,0–2,5 розмістилися Болгарія, Туреччина, Угорщина, Хорватія, Іспанія, Ірландія, Греція та Україна. Оцінки 2,5–3,0 отримали Словаччина, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина, Бельгія, Сербія, Латвія, Румунія. На 3,0–3,5 оцінено такі країни, як Португалія, Естонія, Литва, Словенія та Франція. Найвищі бали — 3,5–4,0 (добре розвинені) отримали Іспанія, Велика Британія, Швеція, Нідерланди та Норвегія.

Існує кореляція між показником PDI та ВВП країни на душу населення. Як правило, чим вищий рівень доходів населення, тим вищий PDI. Це може бути пов’язано з тим, що відповідні держави мають більші та розвиненіші фармацевтичні ринки з високим рівнем доступності інноваційних лікарських засобів, які можуть створювати сильніші потоки доходів для аптек, які можуть бути інвестовані, зокрема, в покращення послуг та технологій. Окрім того, типовий покупець у багатших країнах може мати більший наявний дохід і, відповідно, більше витрачати на товари для здоров’я. Водночас є 3 країни, які отримали вищі бали PDI, ніж можна було б очікувати, виходячи з їхнього ВВП на душу населення. Це Нідерланди, Велика Британія та Італія. У цих краї­нах є певні спільні риси, а саме 3 спільні елементи, за якими вони випереджають інші країни: доступ до додаткових аптечних послуг, впровадження е-рецептів та наявність винагороди за фармацевтичні послуги.

Аналітики припускають, що ці елементи можуть бути індикаторами ефективності інших. Наприклад, впровадження е-рецептів може сприяти розгортанню інших послуг, таких як електронна роздрібна торгівля та доставка пацієнтам виписаних препаратів. Окрім того, впровадження е-рецептів можливе лише за умови, що країна має певний рівень цифрової інфраструктури, політичну та фінансову волю для впровадження такого рішення, а також здатна визнати його переваги для системи охорони здоров’я. Наявність системи компенсації за фармацевтичні послуги може слугувати додатковим джерелом доходу аптек (окрім роздрібної націнки), а також забезпечити міцну основу для впровадження інших рішень або інвестицій в нові технології. А доступ до додаткових аптечних послуг для пацієнтів може впливати на поведінку споживачів. Чим більше послуг надають аптеки, тим більше споживачів вони можуть залучити і, відповідно, тим більший дохід отримати та інвестувати в покращення послуг. Надання додаткових послуг також сприяє диверсифікації джерел доходу, що може допомогти захистити від непередбачуваних потрясінь.

Аналітики також виокремили топ-3 елементів, які чинять пріоритетний вплив серед основних груп стейкхолдерів, а саме пацієнтів, платників (держави, страхові компанії) та аптек. Для пацієнтів це впровадження е-рецептів, легкий доступ до аптек, а також додаткових аптечних послуг. Для платників — диджиталізація охорони здоров’я, впровадження е-рецептів та компенсація за фармацевтичні послуги. Для аптек — диджиталізація охорони здоров’я, компенсація за фармацевтичні послуги та автоматизація аптек. Відтак деякі елементи повторюються у декількох групах стейкхолдерів, а саме — впровадження е-рецептів, компенсація за надання фармацевтичних послуг та диджиталізація системи охорони здоров’я.

Як аптекам підвищити прибутковість?

Незважаючи на виклики, які можуть відчувати аптеки, доступними також є можливості для підвищення прибутковості, враховуючи досить високий рівень споживання лікарських засобів у Європі. У поєднанні зі старінням населення, а також тенденцією до збільшення споживання ліків серед людей похилого віку, попит на препарати в Європі, ймовірно, залишатиметься високим. Аптеки також мають можливість скористатися перевагами нових технологій, які здатні забезпечити підвищення ефективності та економію коштів (наприклад автоматизовані системи управління запасами).

Як не відставати від тенденцій?

Слід зауважити, що споживач стає все вимогливішим. Важливими факторами виступають цифровізація і диджиталізація. Must-have стає наявність зручного сайту та мобільного додатку, де споживач може легко керувати рецептами та отримувати доступ до фармацевтичних послуг. Такі функції, як запити на повторне замовлення ліків за рецептом, а також підтримка в чаті, стали стандартними очікуваннями. Пацієнти також прагнуть персоналізованого підходу, наприклад отримувати рекомендації щодо власного здоров’я на основі свого індивідуального профілю.

Впровадження е-рецептів створює нові можливості для всієї системи охорони здоров’я. Вони, зокрема, сприяють покращенню обміну інформацією, а також можуть стати основою для започаткування такої послуги, як доставка ліків за рецептом поштою, як наприклад в Німеччині. У деяких країнах препарати, що відпускаються за рецептом, можуть доставлятися спеціалізованим транспортом (через логістичні компанії) із постійним моніторингом температурних умов, як, наприклад у Швеції чи Великобританії.

Робота онлайн-аптек (e-pharmacies) дозволена майже в усіх країнах Європейського регіону. Слід зазначити, що легалізація електронної реалізації ліків далеко не завжди означає, що дозволена й їх доставка. Найпоширенішою формою доставки рецептурних ліків, замовлених онлайн, є доставка в аптеку та отримання від фармацевта за пред’явленим рецептом. Розвиток онлайн-аптек помітно вплинув на правила гри, переосмисливши як клієнтський досвід, так і роботу традиційних аптек, спонукаючи їх покращувати сервіс або застосовувати технологічні рішення для підвищення ефективності.

На фоні розвитку технологій аптеки все частіше впроваджують технології автоматизації. Ця сфера охоплює різноманітні системи та пристрої, включаючи аптечні роботи, автоматизацію зберігання, а також термінали самовивозу (самостійного отримання пацієнтом замовлених ліків). Оптимізація робочих процесів і скорочення часу на виконання певних рутинних завдань сприяють зниженню операційних витрат аптеки. Як правило, рівень автоматизації аптек вищий у країнах з розвиненою економікою.

Аптеки на роздоріжжі

Як свідчить аналіз PDI, аптеки в різних європейських країнах знаходяться на різних стадіях готовності до змін та тенденцій, які розвиваються. Незважаючи на те що існує кореляція між ВВП на душу населення та показником PDI, якщо зосередити увагу на розвитку певних ключових елементів, можна підвищити PDI країни. Для аптек одним з основних викликів постає розширення послуг для пацієнта та впровадження технологічних рішень. Важливо використовувати підтримку національних аптечних асоціацій для взаємодії з представниками влади та адвокації посилення зусиль, спрямованих на підтримку аптек, наприклад через розвиток програм компенсації за надання фармацевтичних послуг або лібералізацію фармацевтичного законодавства тією мірою, в якій аптеки та додаткові аптечні послуги можуть розвиватися, не спричиняючи турбулентності в структурі аптечного ринку.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!