Фінансування системи охорони здоров’я в Україні: ВООЗ та Світовий банк представили новий звіт

У спільному звіті досліджується вплив війни на систему охорони здоров’я України та умови, в яких продовжують впроваджуватися реформи фінансування цієї системи. Крім того, наголошується, що, попри непрості умови, реформи є ефективними. Однак, через численні виклики війни, витрати на охорону здоров’я залишаються обмеженими.

Перед українською системою охорони здоров’я стоїть завдання поєднати пріоритети мирного життя та виклики війни таким чином, аби забезпечити українцям універсальний доступ до якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко переконаний, що медична система з цим справляється. «Зокрема, завдяки змінам у підходах до фінансування, що дозволяє нам бути адаптивними та гнучкими в ухваленні рішень. Попри війну ми продовжуємо шлях реформ: торік завершилося формування спроможної мережі медзакладів, що дозволяє більш раціонально використовувати наявні ресурси. Державний бюджет на 2025 рік передбачає помітне збільшення видатків на сферу охорони здоров’я: додаткові 6,3 млрд грн спрямовуватимуться на розширення програми «Доступні ліки» та модернізацію медичної інфраструктури. Загальний обсяг видатків становить понад 217 млрд грн, з них понад 175,5 млрд грн спрямовуватимуться на фінансування Програми медичних гарантій (ПМГ), що на 16,8 млрд грн більше, ніж торік», — зазначив він.

Незважаючи на війну, Україна зберегла універсальне охоп­лення населення медичними послугами в межах ПМГ, забезпечуючи громадян доступом до основних медичних послуг. Централізоване акумулювання коштів та управління ними з боку Національної служби здоров’я України (НСЗУ)дозволило продовжити фінансування на територіях, які значно постраждали від війни та втратили власні доходи з місцевих бюджетів.

«Україна зберегла універсальне охоплення послугами охорони здоров’я через Програму медичних гарантій, що забезпечує доступ усіх громадян до основних медичних послуг, одночасно посилюючи захист від фінансового тягаря. Під час проведення регіональних консультацій, до яких долучилися представники 10 областей України, автори звіту отримали чіткіше бачення того, як впроваджується реформа фінансування системи охорони здоров’я в Україні на місцях та дослідили можливі шляхи її подальшої реалізації. Такі консультації є важливими для адаптації фінансування охорони здоров’я до регіональних потреб, особливо на територіях, що постраждали від війни. Адаптуючи реформи до місцевих умов, ми сприяємо тому, щоб система охорони здоров’я не тільки продовжувала функціонувати, але й відігравала важливу роль у підтримці відновлення там, де це найбільше необхідно», — повідомив доктор Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

Водночас у звіті зауважується, що витрати з кишені пацієнтів становлять надзвичайно велику частку поточних витрат на охорону здоров’я в Україні, що свідчить про наявність високих фінансових бар’єрів для доступу до послуг і відсутність фінансового захисту. З огляду на те що у 2021 р. майже половина витрат на охорону здоров’я в країні фінансувалася безпосередньо з кишені хворих, а 96% населення повідомили, що здійснювали такі платежі протягом того року, поліпшення захисту українців від фінансових труднощів залишається пріоритетом для реформи фінансування системи охорони здоров’я. Основними чинниками катастрофічних витрат з кишені пацієнтів і незадоволених потреб у медичних послугах є витрати на лікарські засоби та стаціонарне лікування. У 2021 р. 54% усіх витрат пацієнтів на сферу охорони здоров’я спрямовувалися на лікарські засоби для амбулаторного та стаціонарного лікування, тоді як 25% усіх витрат з кишені хворих припадали на стаціонарні послуги.

Міжнародні організації вважають, що для забезпечення пацієнтам ширших можливостей користуватися рецептами на препарати в межах програми «Доступні ліки» можна використовувати проактивніші підходи до закупівель. Деякі верстви населення все ще мають труднощі з доступом до цих лікарських засобів. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, близько 20 тис. сіл (89% усіх сіл країни) не мають жодної аптеки. Це призводить до значних відмінностей у доступі до препаратів у межах програми «Доступні ліки» у міській і сільській місцевостях.

За даними НСЗУ, за січень–лютий 2024 р. 85% усіх елект­ронних рецептів, виписаних у містах, відпущені й отримані пацієнтами, тоді як у селах — 80%, хоча лише 22% відпущені в тих селах, де були виписані рецепти; це означає, що хворим доводилося їздити за лікарськими засобами до іншого населеного пункту.

Моніторинг НСЗУ щодо доступу до аптек і надавачів послуг ПМГ має супроводжуватися проактивними кроками, спрямованими на заповнення прогалин в охопленні, шляхом звернення до аптек у районах з низьким рівнем охоп­лення, які ще не беруть участі в програмі «Доступні ліки», наданням стимулів і розробленням додаткових нормативно-правових актів. Уряд уже вживає низку заходів для розв’язання проблеми фізичного доступу, зокрема:

• укладено більш передбачувані та стабільніші 3-річні договори з 1342 аптеками, які обслуговують 14 508 аптечних пунктів;
• запроваджено нову модель надання послуг із використанням мобільних аптечних пунктів, зокрема в областях, що постраждали від бойових дій та були деокуповані у 2022 р.;
• здійснюється доставка ліків національним поштовим оператором «Укрпошта».

У 2024 р. Уряд зробив додатковий крок до розширення фізичного доступу, зобов’язавши аптеки, які орендують приміщення в закладах охорони здоров’я, підписати договір з НСЗУ.

«Покращення здоров’я людей має бути головною метою систем охорони здоров’я в усьому світі. Це також включає в себе забезпечення захисту населення від часто важкого фінансового тягаря, пов’язаного з оплатою ліків та інших витрат на охорону здоров’я з власної кишені. Цей новий звіт демонструє, що ефективне фінансування охорони здоров’я є ключовим для досягнення наступних цілей: ефективності, прозорості, підзвітності та, найголовніше, — справедливості, коли йдеться про забезпечення доступу до медичної допомоги. Оскільки система охорони здоров’я України продовжує стикатися з надзвичайними викликами, стійкість та справедливість у фінансуванні охорони здоров’я є більш важливими, ніж будь-коли, щоб забезпечити кожного необхідною медичною допомогою, де б і коли б вона не знадобилася», — зауважила докторка Наташа Аззопарді-Мускат, директорка відділу політик та систем охорони здоров’я в країнах, Європейське регіональне бюро ВООЗ.

Надалі реформи фінансування системи охорони здоров’я мають зосереджуватися на підвищенні ефективності витрат, максимізації співвідношення ціни та якості, а також на забезпеченні рівного доступу, підвищенні якості послуг тощо. Також дослідження надає рекомендації щодо політик та заходів, які допоможуть підвищити ефективність системи охорони здоров’я за ключовими цілями фінансування.

Зокрема, йдеться про зміцнення первинної медичної допомоги та забезпечення прозорості й підзвітності інституцій.

ПМГ має важливе значення для забезпечення доступу й ефективності системи охорони здоров’я загалом. У звіті рекомендуються кроки, спрямовані на полегшення процесу укладання та зміни декларацій з надавачами ПМГ, підтримку сталого фінансування ПМГ, впровадження фінансових стимулів для покращення роботи тощо.

Прозорі та підзвітні інституції мають вирішальне значення для успіху реформи. Рекомендується створити наглядовий орган для стратегічного нагляду за процесами ПМГ та діяльністю НСЗУ, а також переглянути положення та внутрішні процедури для забезпечення прозорих, науково обґрунтованих та своєчасних процесів ухвалення рішень щодо ПМГ.

Ознайомитися з повним текстом звіту можна, відсканувавши QR-код.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!