«Нездорове харчування»: можливі наслідки та способи їх уникнення

Про «шкоду» святкового столу

Їжа відіграє ключову роль при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту як щодо патогенезу, так і терапевтичних можливостей (Corsello A. et al., 2020). Дослідження демонструють, що адекватне харчування є «золотим» критерієм продовження тривалості здоров’я та уповільнення старіння. При цьому злагоджено організм функціонує у випадку, коли їжа споживається в помірній кількості (Qi Wu et al., 2022).

Переїдання є одним із найпоширеніших розладів харчової поведінки, актуальність якого особливо посилюється під час свят. Харчова надмірність може призвести до низки проблем — розтягнення шлунка, перенавантаження підшлункової залози та печінки, а разом з тим і появи дискомфорту та проблем із травленням. Зокрема, й функціональної диспепсії, яка є одним із найпоширеніших типів функціональних шлунково-кишкових захворювань у клінічній практиці, що уражує 10–30% дорослих і 3,5–27% дітей у всьому світі (Li Zhou et al., 2022; Francis P. et al., 2024).

Не слід забувати, що зазвичай на святкових трапезах буває досить багато жирної, копченої або смаженої їжі, вживання якої, як показало дослідження, зумовлює появу диспептичних симптомів (Khodarahmi M. et al., 2016). У людей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою переїдання може призвести до збільшення вираженості симптомів печії та болю в животі (Peat C.M. et al., 2013; Walkowska J. et al., 2022). Хронічний вплив шлункової кислоти на нижню частину стравоходу може викликати розвиток виразки та болю в животі (Clarrett D.M. et al., 2018) та навіть підвищувати ризик розвитку онкопатології (Khieu M. et al., 2024).

Святкова їжа — це ще й надлишок спецій, солі та цук­ру. Як відомо, надмірна кількість солі зумовлює затримку рідини, набряки і підвищення артеріального тиску (Grillo A. et al., 2019), а значна кількість «солоденького» може призводити до метаболічних, серцево-судинних та нервових розладів (Witek K. et al., 2022). А от підвищення рівня холестерину, яке може спровокувати необачна харчова поведінка, у довгостроковій перспективі загрожує підвищенням ризику розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, ожиріння та низки інших метаболічних ускладнень (Hudson et al., 2007; Razzoli M. et al., 2017).

Яке ж свято без алкоголю! Зловживання алкоголем може призводити до зневоднення, інтоксикації, а також проблем із серцем та судинами (Piano M.R., 2017), а надмірне його споживання є відомим шкідливим фактором для здоров’я, у тому числі у патогенезі онкологічних захворювань, що призводять до значної кількості випадків смерті щороку (Andaloro S. et al., 2024).

Не покращує ситуації й знижена фізична активність. Адже під час свят люди зазвичай більше сидять за столом та менше рухаються, що уповільнює обмін речовин (Winn N.C. et al., 2019).

Як попередити негативні наслідки?

Найкращим способом уникнути неприємностей від гучних застіль є відмова від них. Проте, напевне, лише одиниці можуть дозволити собі таку «розкіш». Тож щоб усе-таки відсвяткувати «як годиться» і не мати зай­вих проблем опісля, варто намагатися діяти на випередження.

1. Одне з основних правил — споживання їжі невеликими порціями з невеликими перервами, щоб попередити перевантаження травної системи.

2. За святковим столом необхідно обмежувати вживання жирів та висококалорійних страв (бекон, ковбаси, тістечка та десерти), напоїв із цукром та алкоголем, а також бути уважним щодо екзотики та «новинок» у раціоні, які можуть викликати алергію (особливо у чутливих людей). У пріоритеті мають бути продукти, які містять значну кількість клітковини (овочі, фрукти), що можуть позитивно впливати на стан кишечнику (Akbar A. et al., 2023), та нежирні білкові продукти (наприклад курка, яловичина, свинина, креветки, тофу, боби та сочевиця), приготовані в невеликій кількості олії та соусів.

Науковцями Гарвардського університету (США) була створена «здорова тарілка», відповідно до якої прийом їжі має складатися пропорційно з ½ тарілки овочів і фруктів, ¼ тарілки вуглеводів (краще — цільнозернові продукти) та ¼ тарілки білків (краще обирати рослинні білки (наприклад бобові, тофу, темпе, горіхи, насіння), якщо це можливо, або вживати нежирне м’ясо, яйця, нежирні молочні продукти).

3. Для покращення травлення рекомендується вживати під час їди достатньо води, яка може як сприяти прискоренню процесу розщеплення їжі, у тому числі з високим вмістом розчинної клітковини та пом’якшенню стулу, так і зменшувати вплив алкоголю за рахунок посилення діурезу, що сприятиме швидшому його виведенню з організму (Ruth M. et al., 2010).

4. Неуважність або відволікання під час їди є однією з поширених причин переїдання. Це й не дивно, адже головному мозку потрібно близько пів години, щоб «усвідомити» та подати сигнал організму про насиченість. Тому приймати їжу необхідно повільно, звертаючи увагу на те, що споживається та скільки, використовуючи при цьому тарілки невеликого розміру. Адже одне з досліджень продемонструвало, що вживання їжі з меншого посуду чинить потенційно сповільнювальний вплив на апетит та прискорює відчуття насичення (Peng M., 2017).

Важливо не намагатися влаштовувати передсвяткові голодування, які насправді не полегшують роботу травної системи, адже збільшують відчуття голоду та, відповідно, призводять до переїдання.

Що робити, якщо все-таки уникнути спокуси не вдалося?

У багатьох випадках утриматися від споживання смаколиків дуже важко. Проте навіть у такій ситуації є вихід. В арсеналі аптеки є чимало лікарських засобів, які можуть стати в нагоді під час свят.

Зокрема, якщо має місце недотримання правил здорового харчування: їжа нашвидкуруч, переїдання, вживання жирної, смаженої та гострої їжі чи зловживання алкоголем, працівник першого столу має нагадати, що в подальшому необхідно виключити фактори, що зумовлюють виникнення болю у верхній половині живота, нормалізувати режим харчування, відмовитися від вживання алкоголю, а для тимчасового полегшення стану рекомендувати лікарські засоби, що містять ферменти підшлункової залози (ліпаза, протеаза тощо), та засоби, що застосовуються при біліарній патології (жовчогінні препарати)*.

На сьогодні ферменти тваринного походження є встановленим стандартом лікування, однак численні дослідження ферментів рослинного походження та ферментів мікробного походження пропонують великі перспективи для вдосконалення ферментативної терапії.

Так, травні ферменти здатні розщеплювати білки, вуглеводи та ліпіди, а їх додаткове вживання може відігравати важливу роль у лікуванні розладів травлення, зокрема, викликаних святковими харчовими надмірностями. А кон’юговані жовчні кислоти не тільки сприяють всмоктуванню ліпідів, але й можуть прискорити гідроліз харчових білків панкреатичними протеазами, тому можлива асоціація повинна бути корисною при розладах підшлункової залози, особливо жовчної етіології (Ianiro G. et al., 2016).

При диспептичному синдромі, пов’язаному з підвищеною кислотністю шлункового соку з проявами печії, кислотною відрижкою та болем в епігастрії, що виник після святкових частувань, фармацевт може порадити антациди (алюмінію фосфат, гідротальцит, магальдрат, комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію), інгібітори протонної помпи (омепразол 10 мг) та інші препарати для лікування пептичної виразки та гастро­езофагеальної рефлюксної хвороби (альгінова кислота в комбінації з іншими антацидами)*.

У багатьох випадках переїдання може негативно впливати на стан мікрофлори шлунково-кишкового тракту, призводячи до порушення її складу, а також додатково зумовлювати розвиток стійких симптомів переїдання та загострення супутніх захворювань.

Результати дослідження демонструють, що застосування пробіотиків спричинило значний позитивний вплив на покращення показників переїдання та зменшення вираженості симптомів (Guo W. et al., 2024), тому їх споживання може бути потенційно ефективним додатковим заходом для полегшення стану. Крім того, спеціальне додавання пробіотиків до ферментних добавок, наприклад, до лактази при лікуванні непереносимості лактози та до панкреатичних ферментів при лікуванні недостатності підшлункової залози, ймовірно, дає перевагу в терапії таких розладів (Ianiro G. et al., 2016).

У разі підозри на харчове отруєння, при якому можуть відмічатися нудота, блювання, біль у животі, бурчання, спазми, підвищене газоутворення, здуття, діарея, запаморочення, загальна слабкість, сонливість, підвищення температури тіла, блідість шкірних покривів, підвищене потовиділення, інколи висип (при сальмонельозі додатково — біль у суглобах) за відсутності загрозливих симптомів лікування першочергово передбачає заходи, спрямовані на евакуацію токсинів з організму (прийом ентеросорбентів — вугілля медичне активоване, гідрогель метилкремнієвої кислоти, діосмектит), та уникнення зневоднення (рясне пиття, у тому числі вживання сольових розчинів для пероральної регідратації — натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза).

При виникненні діареї актуальними будуть антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики).

При підвищенні температури тіла рекомендуються анальгетики й антипіретики, нестероїдні протизапальні препарати (кислота ацетилсаліцилова, ібупрофен, метамізол натрію, парацетамол).

Для полегшення болю та спазму у животі стануть в нагоді спазмолітики (дротаверин).

Варто пам’ятати, що необхідно дотримуватися інтервалу між застосуванням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, а також прийому їжі, оскільки можливе уповільнення та зниження абсорбції лікарських засобів.

Ну й, звичайно, для покращення травлення та швидшого відновлення організму важливо в подальшому дотримуватися помірності та збалансованості в прийомі їжі (регулярно споживати фрукти та овочі, цільнозернові продукти), вживати достатньо рідини, висипатися, більше гуляти на свіжому повітрі, намагатися хоча б 30 хв щодня виконувати фізичні вправи або стільки ж часу витрачати на ходьбу.

І насамкінець хотілося б, щоб усі взяли собі за мету бути поміркованими при складанні святкового меню. Здорова їжа та гарний настрій — ось ті акорди, які мають «звучати» за кожним столом!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!