Біль у вусі: що може порадити фармацевт?

Класифікація та поширені причини оталгії

Оталгія, або біль у вусі — багатогранний патологічний стан, який розподіляють на первинну (справжню) оталгію, коли больові відчуття виникають безпосередньо у вусі та пов’язані із захворюваннями вуха (отит, травма, стороннє тіло), та вторинну (іррадіювальну) оталгію, що може розвиватися при поширенні болю на вухо з інших ділянок голови та шиї (наприклад при захворюваннях глотки, гортані, скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), невралгії трійчастого нерва).

1. Загалом на більш поширену первинну оталгію, що здебільшого супроводжується такими проявами, як оторея, наповненість барабанної перетинки, прогресивне збільшення вираженості больового синдрому¹, здебільшого страждають дорослі чоловіки (жінки частіше мають вторинну оталгію) та діти (Coulter J. et al., 2024).

Найчастіше (особливо взимку) первинна оталгія виникає внаслідок інфекцій, що призводять до розвитку гострого середнього отиту — запалення середнього вуха, яке супроводжується болем, підвищенням температури тіла та зниженням слуху (Uhari M. et al., 1995; Danishyar A. et al., 2023). Визначено, що близько 80% усіх дітей переносять принаймні 1 епізод гострого середнього отиту до 3 років, а от у дорослих причиною первинної оталгії є переважно хронічний гнійний середній отит (Coulter J. et al., 2024).

Щодо зовнішнього отиту (інфекція шкіри та підшкірної оболонки зовнішнього слухового проходу), поширеність якого протягом життя оцінюється в 10%, то найчастіше він уражує дорослих. Оскільки це захворювання майже в 5 разів частіше розвивається у плавців, його ще називають «вухом плавця» (Wiegand S. et al., 2019).

Ще однією доволі поширеною причиною первинної оталгії є дисфункція євстахієвої труби (дисрегуляція тиску в середньому вусі), яку діагностують у близько 3% усіх пацієнтів з болем у вусі (Earwood J.S. et al., 2018).

Не варто забувати й про скупчення вушної сірки (церумену) — захисного секрету (переважно десквамованих, насичених і ненасичених довголанцюгових жирних кислот та холестерину), при яких теж провідним симптомом є больові відчуття та дискомфорт у вусі. Вушна сірка змащує зовнішній слуховий прохід, затримує пил разом з іншими дрібними частинками та комахами, таким чином не даючи їм досягти та ушкодити барабанну перетинку, а також забезпечує захист від інфекційних агентів. Проте при порушенні нормальної елімінації (наприклад через використання вушних паличок, при інфекціях, аномаліях зовнішнього слухового проходу, попаданні чужорідних тіл, надмірному утворенні вушної сірки або з віком) може відбуватися закупорювання сірки та утворення вушних пробок (Adegbiji W.A. et al., 2014).

Окрім вищезазначених поширених причин, спричиняти первинну оталгію можуть також потрапляння стороннього тіла до вуха (Schulze S.L. et al., 2002), баротравма (наявна у 10% дорослих і 22% дітей після польоту на літаку) (Stangerup S.E. et al., 1998), синдром СНЩС (Bonjardim L.R. et al., 2003), стоматологічні розлади (карієс, пародонтальний абсцес, пульпіт) (Kuttila S.J. et al., 2001), фарингіт або тонзиліт (Leonetti J.P. et al., 1998), захворювання шийного відділу хребта (Leonetti J.P. et al., 1998; Lamer T.J., 1991; Ely J.W. et al., 2008), злоякісні новоутворення, віддалені вторинні причини (патологія щитовидної залози, серця, шлунково-кишкового тракту або легень, мігрень) тощо (Coulter J. et al., 2024).

2. Періодичний вушний біль, при якому наявні скарги на біль під час жування, синусити, стоматологічні розлади, гастроезофагеальний рефлюкс зазвичай свідчать про вторинну оталгію¹, що може розвиватися як вторинний симптом унаслідок значного розмаїття етіологій (Coulter J. et al., 2024).

Як гострий, так і хронічний вушний біль можуть знач­но знизити якість життя людини, призводячи до труднощів зосередження, втрати сну, негативного сприйняття світу, та обтяжуватися такими ускладненнями, як, наприклад, втрата слуху або ураження центральної нервової системи (ЦНС) (Coulter J. et al., 2024).

Про варіативність допомоги у межах фармопіки

Незалежно від етіології лікуванням оталгії має займатися лікар, до якого першостільник має скерувати відвідувача аптеки зі скаргами на біль у вусі після надання йому рекомендацій з тимчасового полегшення стану.

У випадках, коли біль у вусі у відвідувача є значно вираженим, тривалим, супроводжується підвищенням температури тіла, виділеннями з вуха, зниженням слуху, а також при підозрі на стороннє тіло або травму вуха для встановлення діагнозу та призначення відповідного лікування необхідно негайно скерувати відвідувача до лікаря.

Зокрема, відвідувачу аптеки зі скаргами на біль у вусі за відсутності загрозливих для життя симптомів для тимчасового полегшення стану першостільник може порадити системні безрецептурні анальгетики й антипіретики (ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол, метамізол нат­рію), а також нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, мефенамінову кислоту) або їх комбінації².

Окрім системної аналгезії, в перелік рекомендацій може також бути додатково включене симптоматичне топічне лікування.

Зокрема, при підозрі на запальний процес (гострий середній отит, тимпаніт, зовнішній отит, післягрипозний отит, баротравма) можуть застосовуватися вушні краплі з протизапальними та знеболювальними компонентами (наприклад препарати, які містять холіну саліцилат або феназон)², а також місцеві антисептичні засоби (наприклад на основі бензилдиметил[3-(мірістоіламіно)пропіл]амонію хлорид моногідрату), які, попри виражену протимікробну активність, також можуть зумовлювати протизапальний ефект, посилювати місцеві захисні реакції, регенераційні процеси та активізувати механізми імунного захисту².

Додатково можна порадити місцеве зволоження ураженої порожнини вуха оліями. Зокрема, визначено, що оливкова олія першого віджиму може зумовлювати протизапальний та ранозагоювальний ефект, що проявляється завдяки основній біологічно активній речовині у її складі — сквалену (Sánchez-Quesada C. et al., 2018).

Останнім часом значна увага приділяється нанотехнологіям. Так, у дослідженні зафіксовано позитивні результати лікування пацієнтів з отомікозом за допомогою засобів на основі нанокристалічного срібла (Moruskar A.S. et al., 2023).

Важливо відмітити, що при болю у вухах не менш важливими є назальні протинабрякові судинозвужувальні крап­лі, симпатоміметики (наприклад ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, тетризолін, трамазолін, фенілефрин)², особливо коли йдеться про респіраторні захворювання. Назальні деконгестанти зменшують набряк слизової оболонки носової порожнини та можуть нормалізувати функцію євстахієвої труби та вентиляцію середнього вуха, тим самим зменшуючи вираженість симптомів отопатології (Brattström P. et al., 2023).

У разі підозри на сірчану пробку при нагоді можуть стати топічні розм’якшувальні засоби (наприклад гліцерин, що чинить пом’якшувальну дію на шкіру, або перекис водню, при контакті якого з ушкодженою шкірою та слизовими оболонками вивільняється активний кисень, який сприяє очищенню ранової поверхні та інактивації органічних речовин)². Окрім того, для видалення та розм’якшення сірчаного секрету можуть використовуватися суміші на масляній (наприклад оливкова або мигдальна олія) або водній основі (бікарбонат натрію), їхні комбінації або ж такі речовини, як пероксид карбаміду (Aaron K. et al., 2018), запатентовані композиції на основі лаурилсаркозинату натрію і лаурату сахарози (RU2635520C2) або ж діоктил сульфосукцинату натрію (WO2015129800A1).

Якщо причиною вушного болю є потрапляння води в зовнішній слуховий прохід після водних процедур (наприклад після прийняття ванни або заняття підводним плаванням), можуть допомогти краплі з ізопропіловим спиртом, щотижневі зрошення яким, зокрема, можуть сприяти зменшенню накопичення церумену (Silverstein H. et al., 2012).

Заглиблюючись у природні рішення для усунення дискомфорту у вухах, акцент потрібно робити на використанні ефірних олій, введення яких у слуховий прохід може забезпечити ефективну підтримку здоров’я вух, зокрема при гострому середньому отиті (Kristinsson K.G. et al., 2005). Наприклад, масло орегано з його потужними антимікробними властивостями вирізняється своєю здатністю боротися з інфекціями (Leyva-López N. et al., 2017), олія чайного дерева проявляє свою антисептичну активність (Carson C.F. et al., 2006), а олія евкаліпта виявляє протизапальну та антимікробну активність (Salvatori E.S. et al., 2023).

Варто відзначити, що вищезазначені рекомендації фармацевт може надавати лише з метою запитання, тимчасового полегшення стану відвідувача зі скаргами на біль у вусі, але вони в жодному разі не є лікуванням захворювання!

Краще попередити, чим лікувати

Біль у вусі може виникати з різних причин. Але будь-яку патологію краще намагатися попередити, чим лікувати її прояви.

Так, профілактика первинної оталгії включає дотримання гігієни вух, носіння засобів захисту вух на роботі або під час відпочинку, уникнення потрапляння води у вухо, лікування алергії та запобігання травм вуха (Coulter J. et al., 2024).

Варто відмітити, що ватні палички, які, як вважається, покликані підтримувати належну гігієну вух, на жаль, замість того, щоб очистити вухо від надмірної кількості сірки, фактично штовхають її глибше у порожнину вуха, ущільнюючи його секрет (Nagala S. et al., 2011). Тому, щоб уникнути негативних наслідків, їх використання варто обмежити.

А от допомогти доглядати за вухами можуть олійні зволоження оливковою або мигдалевою оліями, використання яких сприяє попередженню розвитку сухості шкіри в слуховому каналі, зменшенню свербежу та подразненню, а також підтримці належної гігієни вух при надмірному утворенні сірки у дорослих і дітей або осіб, що носять слухові апарати та навушники.

Для підтримання належної гідратації слизових оболонок вуха актуальними будуть вушні засоби, які містять гіалуронат натрію (Rivas Lacarte M.P. et al., 1992).

Не менш важливим моментом профілактики розвит­ку отологічних розладів, як виявляється, є й контроль раціону харчування. Попри те що традиційно пробіотики пов’язують зі здоров’ям кишечнику, існують докази використання пероральних пробіотиків для профілактики захворювань вуха. Зокрема, повідомляється що споживання продуктів, які містять бактерії Streptococcus salivarius K12, може відігравати значну роль у зниженні частоти виникнення та/або ступеня тяжкості секреторного середнього отиту (Zupancic K. et al., 2017).

Загалом фармацевт має донести відвідувачу, що, дотримуючись вищезазначених порад, можна підтримувати в належному стані органи слуху та в майбутньому убезпечити себе від розвитку отологічної патології, що може проявлятися болем у вухах.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!