ФАРМАПОГЛЯД–2025: вектори розвитку у 2025 р.

Модерувала аналітичний блок Євгенія Лук’янчук, керівниця проєкту «Щотижневик АПТЕКА».

Економіка і фармринок

Блок розпочався з доповіді Леоніда Гуляницького, члена-кореспондента Національної академії наук (НАН) України, доктора технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, в якій він окреслив поточну економічну ситуацію у світі та Україні й представив прогнози розвитку ринку лікарських засобів.

Спікер також звернув увагу на торговельні війни, які розпочали США зі своїми партнерами, зокрема під нові митні тарифи потрапили товари з Мексики, Канади та Китаю. І якщо для Китаю це відносно не суттєво, адже частка експорту до США становить усього 15%, то для Мексики і Канади це відчутний удар, адже частка експорту товарів з цих країн до США сягає близько 80%.

Такі дії потягнуть за собою наслідки і для США, зокрема підвищення цін для споживачів, сповільнення економічного зростання та відповідні заходи від партнерів. Підвищаться і витрати для компаній через зростання цін на сировину та комплектуючі, що, зі свого боку, призведе до підвищення цін на їхню продукцію. Така ситуація спричиняє зростання невизначеності, і фінансові ринки реагують підвищеною волатильністю. Також це створює інфляційні ризики, які чинитимуть тиск на Федеральну резервну систему щодо підвищення відсоткових ставок. Крім того, запровадження нових митних тарифів викликає напруженість у відносинах з традиційними союзниками та торговельними партнерами, такими як Канада, Мексика та Європейський Союз, а також може мати глобальні економічні наслідки, зокрема експерти попереджають про можливе скорочення міжнародної торгівлі та загальне зниження темпів глобального економічного зростання.

Щодо економіки, то, за оцінками Міжнародного валютного фонду, зростання світового внутрішнього валового продукту (ВВП) у 2024 р. становить 3,2%. У 2025–2026 рр. прогнозується його зростання на 3,3% щороку, яке суттєво сповільнилося у 2022 р. Для країн Єврозони, то у 2024 р. зростання ВВП у 2024 р. становить 0,8%, але очікується помірне зростання у 2025–2026 рр. на 1,3 та 1,7% відповідно. Водночас економіки Німеччини та Японії зазнали втрат у 2024 р., але очікується їх відновлення наступними роками.

Темпи розвитку економіки Китаю продовжують сповільнюватися. У 2024 р. зростання ВВП Китаю становило 4,8%, а у 2025–2026 рр. очікується подальше сповільнення до 4,6 та 4,5% відповідно. У той час як економіка іншого великого гравця — Індії, продовжує розвиватися значними темпами на рівні 6,5% у найближчі 2 роки.

Українська економіка також продовжує розвиватися. За даними Національного банку України (НБУ), вона зросла у 2024 р. на 3,4%, і також очікується її подальше помірне зростання у 2025–2026 рр. на 3,6 і 4,0% відповідно. Інфляція у 2024 р. становила 12%, однак очікується її сповільнення до 8,4% цього року та до 5% у 2025 р.

Серед питань, які найбільше турбують українців, за даними дослідження соціологічної групи «Рейтинг», варто виділити зростання цін та інфляцію, економічну кризу, посилення обстрілів і подальшу окупацію територій.

Насамкінець спікер представив прогноз розвитку ринку лікарських засобів України на 2025 р., розроблений разом із фахівцями компанії Proxima Research International. Очікується, що обсяги аптечного продажу ліків цього року збільшаться на 16,1% за базовим сценарієм.

Аналітичний огляд ринку лікарських засобів України представив Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International.

За підсумками 2024 р. загальні обсяги споживання препаратів в Україні (роздрібний + госпітальний сегменти) становлять 171 млрд грн та вони зросли на 17% порівняно з 2023 р. У доларовому вираженні темпи зростання становлять 6%, а обсяги споживання — 4,3 млрд дол. США. В упаковках обсяги споживання становлять близько 1 млрд упаковок, вони зросли порівняно з 2023 р. на 1%.

У 2024 р. державні витрати на забезпечення населення ліками залишаються вкрай низькими та покривають близько 13% від загального споживання лікарських засобів, з яких близько 10% — госпітальні поставки та близько 3% — програма реімбурсації. Тож, як і раніше, розвиток ринку значною мірою залежить від споживача та його добробуту.

Обсяги роздрібної реалізації препаратів за підсумками 2024 р. збільшилися на 17,8% у гривневому вираженні порівняно із показниками 2023 р. У доларовому еквіваленті зростання становило 7,3%, а в упаковках фіксується зниження цього показника на близько 1%.

Відсутність зростання споживання в упаковках зумовлене зменшенням кількості населення через міграцію та депопуляцію. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UN Refugee Agency — UNHCR), кількість біженців з України станом на 1.02.2025 р. становить 6,9 млн осіб. І процес міграцій населення триває, у 2024 р. за кордон виїхало близько 500 тис. українців. Також знач­на частина населення перебуває на окупованих територіях та в зоні бойових дій. За підрахунками різних інституцій, кількість наявного населення в Україні становить близько 29,5 млн осіб. Втім НБУ очікує, що з 2026 р. почнеться повернення мігрантів в Україну.

Щодо поточного розвитку роздрібного ринку, то в січні 2025 р. темпи зростання обсягів аптечного продажу ліків становили +19,1%, а в упаковках фіксується спад на 4%. Втім у лютому в Україні фіксується зростання рівня захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) і, відповідно, обсяги продажу збільшуються, про що свідчать показники динаміки в потижневому та поденному розрізі.

Серед іншого спікер представив порівняльний аналіз цін на лікарські засоби в Україні та європейських країнах, підкресливши, що на переважну більшість препаратів ціни в Україні є нижчими. Також С. Іщенко окреслив можливі наслідки ухваленого Верховною Радою України законопроєкту № 11493. Зокрема, обмеження об’єму дистрибуції не більше 20% на 1 суб’єкта може призвести до дефіциту низки лікарських засобів та зростання цін. Щодо обов’язкового реферування ціни виробника для усіх препаратів (з винятками) та обмеження допуску на ринок ліків, що не відповідають ціновим межам, то практика обмеження доступу на ринок усіх лікарських засобів (з винятками) за ціновим фактором відсутня у європейських країнах. Реферування та цінові обмеження застосовують переважно на препарати, за які сплачує держава. Ціна на вільному ринку не регулюються. Тож запропоновані законопроєктом № 11493 обмеження можуть спричинити зникнення з полиць аптек ефективних доказових високовартісних препаратів. Крім того, виникає значна кількість питань щодо джерел інформації стосовно цін виробників на ОТС-продукцію, як будуть реферуватися не представлені в референтних країнах ліки та багато інших. І взагалі процедура реферування доволі складна, і чи буде спроможне Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України реферувати увесь ринок двічі на рік?

Серед працюючих механізмів зниження цін спікер назвав програму «Доступні ліки». Є багато прикладів, коли компанії суттєво знижували ціни для потрапляння в реєстр відшкодування, і це компенсується їм збільшенням обсягів споживання. Тож розширення програми новими молекулами та нозологіями сприятиме зниженню цін. Також альтернативним шляхом зниження цін на ліки може бути звільнення препаратів від ПДВ, принаймні на час воєнного стану.

Розглядаючи окремо ланки товаропровідного ланцюжка, можна відзначити, що в сегменті виробників продовжується конкурентна боротьба між лідерами сегмента компаніями «Фармак» і «Дарниця», а рівень консолідації сегмента доволі низький. Частка топ-5 виробників на ринку роздрібного споживання в грошовому вираженні становить 20% за підсумками IV кв. 2024 р.

Напружена конкурентна боротьба точиться і між лідерами сегмента дистрибуції — компаніями «Оптіма-Фарм» та «БаДМ». Рівень консолідації сегмента доволі високий і, за підсумками IV кв. 2024 р., топ-5 дистриб’юторів постачають в аптечні заклади майже 95% усіх лікарських засобів.

Щодо аптечного сегмента, то продовжується поступове збільшення кількості точок продажу. Станом на 1.01.2025 р. в Україні налічується понад 18,3 тис. працюючих аптек, або 88% від довоєнного рівня.

Процес консолідації ритейлу триває значними темпами. За підсумками грудня 2024 р. топ-5 аптечних мереж акумулюють 63% роздрібного товарообігу та володіють 40% торговельних точок. При таких темпах консолідації вже на кінець 2027 р. топ-5 аптечних мереж можуть акумулювати 80% усього ринку роздрібної реалізації і, вірогідно, володітимуть до 57% аптечних точок.

Насамкінець спікер представив прогнози розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України на 2025 р. У гривневому і доларовому вираженні очікується зростання на 16,1 і 3,7% відповідно, а в упаковках — спад на 2,5%.

Тетяна Іванова, Audit Product Owner компанії Proxima Research International, представила огляд ринку парафармацевтики.

Спікерка розпочала свій виступ з окреслення ключових ринкових трендів, відзначивши, що обсяги роздрібної реалізації товарів «аптечного кошика» продовжують відновлення, проте деякі категорії приростають більш динамічно, зокрема активніше за інші категорії розвивається сегмент дієтичних добавок, у результаті чого їхня частка в загальній структурі роздрібного ринку продовжує зростати і за підсумками 2024 р. становить 12% у грошовому та майже 10% у натуральному вираженні.

Також продовжує зростати частка власних торговельних марок (ВТМ), особливо в сегменті дієтичних добавок, в якому частка ВТМ сягнула 22,4%% у грошовому та 41,2% у натуральному вираженні.

Дедалі помітнішою стає і частка електронної торгівлі, під якою розуміється викуп товару споживачем в аптеці після резервування через електронні засоби зв’язку. За підсумками 2024 р. частка E-com-каналу становить близько 20%. При цьому у 2024 р. фіксувалося зростання частки E-com-каналу для всіх категорій товарів «аптечного кошика».

Розглядаючи окремо споживання різних категорій товарів «аптечного кошика», сегмент дієтичних добавок за підсумками 2024 р. продемонстрував зростання на 28% у націо­нальній валюті, на 16,3% — у доларовому еквіваленті та на 13% — в упаковках. Обсяги аптечного продажу медичних виробів збільшилися на 14,1% у гривневому вираженні, на 3,9% — у доларах та на 0,8% — в упаковках. Для косметики показники розвитку у 2024 р. становили +21,4, +10,5 та +7,4% відповідно.

Щодо прогнозів розвитку сегментів парафармацевтичних товарів на 2025 р., то очікується, що сегмент дієтичних добавок зросте на 23,6% у гривневому вираженні, медичних виробів — на 13,9% і косметики — на 16,8%.

Андрій Длігач, генеральний директор, керуючий партнер Міжнародної групи компаній ADVANTER GROUP, представив огляд підприємницьких настроїв.

У нинішніх геополітичних умовах бізнес не розраховує на інші сценарії, крім того, що війна триватиме у 2025 р. Частка підприємств, які вірять у продовження бойових дій, значно більше, ніж тих, що очікують якогось примирення чи перемоги України. Воєнний бюджет України вказує на те, що Україна готова продовжувати оборонятися від агресора й українські підприємства готові допомагати Збройним силам України. Втім бізнес не очікує зростання міжнародної допомоги у 2025 р. порівняно із 2024 р. Крім того, очікується, що поточна політика США призведе до суттєвого погіршення відносин з ЄС, а в самій Європі спостерігатиметься негативна ситуація з ухваленням спільних рішень, що зумовить додаткові ризики для України. Також, на думку експертів, підвищуються ризики розгортання Третьої світової війни.

Щодо поточного стану бізнесу, то останніми місяцями фіксується негативна тенденція індексу активності бізнесу (Ukrainian Business Index — UBI), станом на грудень 2024 р. він становить 36,9 (зі 100 можливих). При цьому одним із основних викликів для бізнесу є скорочення ринку, погіршення інвестиційних перспектив та зниження якості людського капіталу.

Наразі в Україні на 1 пенсіонера припадає 0,9 працюючих, а через 10 років цей показник може знизитися до 0,5 працюючих на 1 пенсіонера. Тож пенсійна система потребує реформ. Наразі штат компаній укомплектований на близько ²/₃, і бізнес вважає, що залучення пенсіонерів до праці допоможе дещо виправити ситуацію з кадрами. Також бізнес вважає, що розв’язання ситуації з кадрами можливе завдяки залученню трудових мігрантів.

Серед ключових проблем, з якими стикається бізнес під час своєї діяльності, — непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку, непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу, та відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників. Також бізнес стикається із проблемами у відносинах з органами влади, основними з яких є блокування податкових накладних, відмова у бронюванні працівників, затримка з логістикою на кордоні, що свідчить про необхідність реформування податкової та митної систем.

Про споживчі тренди та як змінюються звички українців розповіла Дар’я Нагаєва, Sales & Development Director Research дослідницької компанії Gradus Research. Сьогодні в емоційному спектрі українців переважають втома і розчарування, втім у більшості є також надія на краще майбутнє.

Наразі 87% українців відчувають стрес, який, окрім іншого, формує нові споживчі звички. Зокрема, нерегулярне харчування, вживання більшої кількості нездорової їжі, зниження апетиту тощо. Усі ці звички можуть чинити негативний вплив на загальний стан здоров’я.

Щодо споживчих настроїв, то на початку повномасштабного вторгнення важливість бренду відійшла на другий план і споживач купував те, що було в наявності. Але наразі ситуація з асортиментом товарів стабілізувалася і важливість бренду знов повернулася на довоєнний рівень. Також у 2024 р. споживачі стали більше купляти українських брендів порівняно з 2022 р.

Встановлено незначну тенденцію до збільшення частки українців, які почали купувати більш дешеві бренди. Однак у розрізі вікових категорій 74% усіх споживачів віком 55–60 років почали купувати більш дешеві бренди за останні пів року, у той час, як 28% респондентів віком 35–44 роки, навпаки, почали купувати більш дорогі бренди.

Повертаючись до прихильності брендам, то більшість респондентів віддають перевагу давно відомим брендам, однак відкриті до споживання нових, особливо більш молоде покоління. Також відмічається зростання частки спонтанних покупок, особливо серед осіб більш молодого віку. При цьому в умовах зростаючої диджиталізації відмічається тренд до збільшення частки онлайн-покупок серед усіх поколінь.

Серед основних категорій економії українці визначили розваги та відпочинок, відвідування закладів харчування та салонів краси. Водночас вони не готові економити на медичних послугах і ліках, продуктах харчування й освіті.

Андрій Анучин, директор консалтингової компанії «Фарма Персонал», розповів про поточні тренди на ринку праці, відзначивши, що однією з основних проблем в Украї­ні зараз є катастрофічний дефіцит кадрів.

На кінець 2024 р. загальна кількість вакансій на ринку праці сягнула довоєнного рівня. Водночас кількість кандидатів зменшилася приблизно більш ніж у 2 рази порівняно із довоєнним рівнем. Схожа картина відмічається і на ринку праці у Фармі. Кількість вакансій суттєво перевищує кількість пошукачів, наприклад, для медичних представників — менше 1 кандидата на 3 вакансії. Основною причиною дефіциту кадрів на фармацевтичному ринку України є міграція значної кількості працездатного населення за кордон. Кількість працездатного населення зменшилася із 17,5 млн осіб до близько 11 млн. Також значну кількість працездатного населення мобілізовано, переважно чоловіків, що зумовлює зміни гендерного співвідношення пошукачів. Якщо у 2022 р. серед пошукачів налічувалося 49% жінок, то у 2023 р. цей показник підвищився до 56%. У серпні 2024 р. він сягнув 60%, а станом на початок 2025 р. серед кандидатів на роботу у Фармі зафіксовано лише 19% чоловіків.

Наразі відмічаються «пасивність» працівників щодо пошуку нової роботи, плинність кадрів на ринку — 14,9% у 2023 р. та 15,4% за 9 міс 2024 р.

За допомогою аналізу динаміки штату фармацевтичних компаній в Україні встановлено, що за 9 міс 2024 р. кількість персоналу скоротилася на 1,7%. Водночас заробітна плата підвищується.

Щодо прогнозів на 2025 р., то очікується поглиблення проблеми кадрового голоду, поки продовжуються бойові дії. Середнє збільшення кількості персоналу на фармацевтичному ринку в Україні у 2025 р. планується на рівні 0,9%.

У 2024 р. 82,8% компаній підвищили рівень заробітної плати своїм працівникам у середньому на 11,3%. У 2025 р. більшість компаній планують підвищити її працівникам у середньому на 9,5%, але очікується, що фактичне зростання заробітної плати буде вищим — 13–14%.

Враховуючи поточну ситуацію на ринку праці, для більш ефективного пошуку персоналу менеджерам, що займаються наймом працівників, необхідно бути гнучкими та пристосовуватися до умов з урахуванням запитів кандидатів, але головне — це утримання свого наявного персоналу.

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!