
Загальний огляд
Загалом декларацію про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби підписало 9 вітчизняних виробників.
До переліку найбільш вживаних ліків увійшли 20 торговельних назв препаратів виробництва Фармацевтичної фірми «Дарниця», 17 позицій — Фармак, 22 позиції — Київського вітамінного заводу, 5 позицій — Кусум Фарм, 6 позицій — Юрія-Фарм, 8 позицій — корпорації «Артеріум», 2 позиції — Фармацевтичної фабрики «Віола», 3 позиції — Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу та 18 позицій — ІнтерХім.
Додатковий перелік було складено відповідно до домовленостей між МОЗ та виробниками.
До додаткового переліку увійшли 14 торговельних назв препаратів виробництва компанії «Acino», 4 позиції — Валартін Фарма, 13 позицій — Астрафарм, 4 позиції — Біофарма Плазма, 11 позицій — Інфузія, 22 позиції — компанії «Здоров’я», 9 позицій (на додачу до 2 позицій у переліку найбільш вживаних ліків) — Фармацевтичної фабрики «Віола», 6 позицій — Лекхім, 3 позиції — Мікрохім, 5 позицій — Новофарм-Біосинтез, 1 позиція — Тернофарм, 7 позицій — Лубнифарм та 5 позицій — Фарматрейд. Загалом обидва переліки щодо зниження цін налічують 205 позицій лікарських засобів 21 виробника.
Визначені переліки складено за торговельними назвами з урахуванням дозування, форми випуску та кількості в упаковці. Навіть при поверхневому перегляді привертає увагу те, що багато лікарських засобів дублюються, зокрема, до переліку найбільш вживаних ліків включено 9 препаратів аскорбінової кислоти.
Структура
Перелік найбільш вживаних ліків містить 101 торговельну назву лікарських засобів, а додатковий перелік — 104. Якщо розглянути в розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН), то перелік найбільш вживаних ліків налічує 56 МНН лікарських засобів та 63 бренди. Додатковий перелік містить препарати за 58 МНН, перелік налічує 66 брендів. Варто відзначити, що деякі МНН в обидвох переліках повторюються. Загалом обидва переліки налічують препарати 94 унікальних МНН та 118 брендів.
МОЗ зазначає, що до переліків увійшли ліки, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях, жарознижувальні засоби, знеболювальні препарати, сорбенти, антациди, людські імуноглобуліни, антибіотики, анестетики, протиепілептичні лікарські засоби, антигістамінні, протизапальні та протиревматичні препарати, вітаміни та мікроелементи, антигіпертензивні, противиразкові засоби, заспокійливі, очні краплі, назальні спреї та ін.
Проте лише 25 торговельних назв (17 МНН) лікарських засобів, включених до переліку найбільш вживаних ліків, та 51 торгова назва (28 МНН) із додаткового переліку входять до Національного переліку основних лікарських засобів. При цьому понад половина препаратів, включених в обидва переліки, має безрецептурний статус.
Варто відзначити, що по 2 торговельні назви лікарських засобів, включених у кожний з переліків, входять до програми реімбурсації та їхня вартість відшкодовується державою. При зниженні оптово-відпускних цін на ці препарати МОЗ має перерахувати ціни та внести відповідні зміни в реєстр ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Вплив на ринок і споживача
Щодо кількісних показників, то за підсумками січня 2025 р. загальні обсяги аптечного продажу препаратів, включених до переліку, сягає 10 млн упаковок на загальну суму понад 1 млрд грн, що становить 14 і 7% відповідно від загальних обсягів роздрібної реалізації ліків у січні 2025 р.
При зниженні ціни на 30% на препарати, включені до переліку найбільш вживаних ліків, загальна економія для споживача з урахуванням структури споживання та за умови, що їхнє споживання не зміниться, становитиме 309 млн грн на місяць (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.) (табл. 1). Зниження середньозваженої роздрібної ціни 1 упаковки відмічатиметься в діапазоні 3,7–202 грн. У середньому економія споживача на 1 упаковці дорівнює близько 30 грн. Якщо розглянути економію для споживача в розрізі цінових ніш, то для препаратів, середньозважена роздрібна вартість яких менша за 50 грн, економія становитиме 9,5 грн на 1 упаковці, для ліків вартістю 50–100 грн за упаковку — 20,6 грн, а для препаратів вартістю понад 100 грн за упаковку — 66,9 грн.
Компанія | Економія споживача, млн грн |
Фармак | 77,1 |
Дарниця | 70,5 |
Київський вітамінний завод | 50,5 |
Корпорація «Артеріум» | 30,9 |
ІнтерХім | 30,4 |
Кусум Фарм | 19,2 |
Юрія-Фарм | 17,0 |
Борщагівський ХФЗ | 10,8 |
Віола ФФ | 2,4 |
Загалом | 308,7 |
Економія для споживача означає впровадження програми підтримки пацієнтів з боку виробників за участю дистриб’юторів та аптечних закладів. У середньому для компаній виробників — підписантів декларації зниження цін вплине на обсяги їхнього роздрібного обігу на −8% у гривневому вираженні (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.).
Стосовно впливу на ринок, то додатковий перелік чинитиме значно менший вплив, ніж попередній. Обсяги продажу препаратів, включених у додатковий перелік, за підсумками січня 2025 р. становлять 647 тис. упаковок та 74 млн грн та акумулюють менше 1% як у грошовому, так і натуральному вираженні від загальних обсягів продажу лікарських засобів у січні 2025 р.
Враховуючи невеликі обсяги продажу ліків, включених до додаткового переліку, та з урахуванням відсоткового зниження ціни від 10 до 52%, загальна економія для споживача з урахуванням структури споживання та за умови, що їхнє споживання не зміниться, становитиме 10,5 млн грн на місяць (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.) (табл. 2). Зниження середньозваженої роздрібної ціни 1 упаковки відмічатиметься в діапазоні 1,43–709,54 грн. У середньому економія споживача на 1 упаковці дорівнює 16,2 грн. Для компаній-виробників, препарати яких включено до додаткового переліку, у середньому зниження цін вплине на обсяги їхнього роздрібного обігу на −0,7% у гривневому вираженні (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.).
Компанія | Економія споживача, млн грн |
Група компаній «Здоров’я» | 3,58 |
Acino | 2,10 |
Астрафарм | 1,72 |
Валартін Фарма | 0,96 |
Лубнифарм | 0,74 |
Біофарма Плазма | 0,62 |
Мікрохім | 0,28 |
Віола ФФ | 0,26 |
Інфузія | 0,09 |
Лекхім | 0,06 |
ДП «Фарматрейд» | 0,05 |
Новофарм-Біосинтез | 0,02 |
Тернопільська ФФ | 0,01 |
Загалом | 10,49 |
Загальний вплив від ініціативи зниження цін на увесь ринок становитиме близько –2%.
ВИСНОВКИ
В основному зниження цін на ліки — позитивна ініціатива, але до цього питання треба підходити більш виважено.
Ми не знайшли переваг цієї ініціативи порівняно з працюючим механізмом зниження цін у програмі «Доступні ліки». Є багато прикладів, коли компанії суттєво знижували вартість препаратів для потрапляння в реєстр відшкодування, і це компенсується їм збільшенням обсягів споживання. Тож розширення програми новими молекулами та нозологіями або заміна застарілих молекул на більш сучасні сприятиме зниженню цін на важливі для здоров’я нації препарати.
МОЗ дослухалося до заклику щодо розширення програми «Доступні ліки». Під час наради в Офісі Президента щодо забезпечення доступності ліків для українців міністр охорони здоров’я зазначив: «Ми готові до часткової компенсації, не 100-відсоткової, як це відбувається зараз, а беремо загальноєвропейську практику для того, щоб реімбурсувати 40–60–80% вартості, що призведе до зменшення витрат з кишені пацієнта».
Зміна механізму запланована у місячний строк і буде ухвалена у вигляді постанови, яка також передбачатиме чергове розширення переліку доступних ліків.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим