Оригінальний біластин: сучасний акцент у лікуванні алергічного ринокон’юнктивіту та кропив’янки

Про доцільність антигістамінної терапії

Після контакту з алергеном у генетично схильних осіб виробляються специфічні анти­тіла типу IgE. Вони взаємодіють з рецепторами на поверхні базофілів і гладких клітин. Наслідком є серія внутрішньоклітинних реакцій, що завершуються вивільненням гістаміну та інших медіаторів запалення, що супроводжується появою низки алергічних симптомів, як-от еритема, гіперемія, закладеність носа та свербіж (Wang X.Y. еt al., 2016).

Оскільки ключову роль в патогенезі багатьох алергічних розладів, включаючи алергічний ринокон’юнктивіт і кропив’янку, відіграє гістамін, це пояснює обґрунтованість застосування при цих станах антигістамінних препаратів, які діють шляхом пригнічення індукованого гістаміном запалення (Linton S. еt al., 2023).

Менеджмент алергічних проявів: зміна акцентів з часом

Перші антигістамінні засоби з’явилися ще в 40-х роках минулого століття (рис. 1). У процесі їх застосування визначили, що анти­гістамінні препарати 1-го покоління діють невибірково (впливають майже на всі гістамінові, мускаринові, адренергічні і дофамінергічні рецептори), через що їх застосування асоційоване з ризиком розвитку низки побічних ефектів, включаючи ускладнення з боку серцево-судинної та сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту. Крім того, антигістамінні засоби 1-го покоління характеризуються підвищеною ліпофільністю і, як наслідок, можуть проникати через гематоенцефалічний бар’єр, додатково посилюючи побічні явища з боку центральної нервової системи (ЦНС), такі як сонливість, зниження концентрації, уваги та психомоторної ефективності, а також знижена здатність до навчання та запам’ятовування (Kuna P. et al., 2016; Kawauchi H. еt al., 2019).

Рис. 1 Історія розвитку антигістамінних препаратів

Важливо, що серед наявних в організмі 4 основних підтипів рецепторів гістаміну: H₁, H₂, H₃ і H₄, алергічна реакція в основному опосередкована рецептором Н₁, стимуляція якого гістаміном призводить до звуження гладких м’язів, підвищення проникності ендотелію і стимуляції чутливих нервів і рецепторів кашлю (свербіж, напади чхання, ринорея).

Тому відкриття сполук, що вибірково діють на H₁-рецептори, а саме антигістамінних препаратів 2-го покоління, можна вважати одним із найбільших досягнень за майже 100-річну історію антигістамінних препаратів. Крім визначеної ефективності, важливою особливістю цих препаратів є сприятливий профіль їх безпеки. Завдяки селективному механізму дії, низькому рівню проникнення в ЦНС і відсутності взаємодії з адренергічними, мускариновими і дофамінергічними рецепторами антигістамінні препарати 2-го покоління позбавлені більшості заявлених побічних ефектів у 1-го покоління, а завдяки селективному антагонізму з H₁-рецепторами — ефективні у зменшенні вираженості багатьох алергічних симптомів, зокрема при алергічному ринокон’юнктивіті та кропив’янці (Kuna P. еt al., 2016).

У чому особливість молекули біластину?

Варто відзначити, що еволюція антигістамінних препаратів 2-го покоління здебільшого базувалася на експериментуванні та модифікації попередніх сполук 1-го покоління.

Однак біластин став втіленням еволюції досліджень антигістамінних препаратів щодо ефективності та безпеки (рис. 1) (Kuna P. et al., 2016). Адже це окрема хімічна структурна одиниця, що не була отримана з будь-яких інших препаратів своєї фармакологічної групи, на відміну від інших антигістамінних препаратів (Ridolo E. еt al., 2015).

Оригінальний лікарський засіб НІКСАР^® — це біластин, що показаний до застосування з метою симптоматичного лікування алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та ціло­річного) та кропив’янки^1,2.

З молекулярної точки зору, біластин, який міститься у складі препарату НІКСАР^®, являє собою 2-[4-(2-(4-(1-(2-етоксіетил)-1Н-бензимідазол-2-іл)піперидин-1-іл)етил)феніл]-2-метилпропіонову кислоту (рис. 2).

Рис. 2 Хімічна структура біластину (Ridolo E. еt al., 2015)

За фармакологічними властивостями біластин — це неседативний антагоніст гістаміну тривалої дії, високоселективний блокатор периферичних H₁-рецепторів, що не зв’язується з мускариновими рецепторами^1,2.

Серед важливих характеристик молекули біластину, який є основою препарату НІКСАР^®, варто відмітити такі:

швидкий початок дії (починає діяти протягом 1 год) та тривалий терапевтичний ефект (понад 24 год) (Horak F. еt al., 2010);

висока селективність (специфічно блокує лише H₁-рецептори, що мінімізує ризик розвитку побічних ефектів);

відсутність седативного ефекту (через полярну структуру та високу молекулярну масу біластин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, тому не спричиняє сонливості);

незалежність від системи цитохрому P450 (не метаболізується печінковими ферментами CYP 450, що знижує ризик лікарських взаємодій та не потребує коригування дози при порушенні функції нирок);

можливість застосовувати у пацієнтів із порушеннями функції нирок і печінки (виводиться в основному у незміненому вигляді з сечею, не навантажуючи печінку) (Ridolo E. еt al., 2015; Wang X.Y. еt al., 2016).

Важливо, що біластин, який міститься у складі препарату НІКСАР^®, має найбільшу кількість бажаних властивостей серед сучасних антигістамінних препаратів відповідно до міжнародних рекомендацій. А доведена ефективність і профіль безпеки біластину, його низький потенціал ураження ЦНС при одночасному застосуванні з алкоголем або метаболічній взаємодії між лікарськими засобами та відсутність потреби в корекції дози підтверджують, що ця сполука посідає провідне місце в терапії серед антигістамінних препаратів 2-го покоління при лікуванні кропив’янки та алергічного ринокон’юнктивіту (Wang X.Y. еt al., 2016).

У терапії алергічного ринокон’юнктивіту ефективність біластину задокументована у низці досліджень. Зокрема, показано, що прийом біластину у дозі 20 мг один раз на добу покращує майже всі назальні та очні симптоми при алергічному ринокон’юнктивіті, суттєво зменшує вираженість симптоматики та покращує якість життя хворих з кропив’янкою (Ridolo E. et al., 2015).

Біластин, як правило, добре переноситься як у стандартних, так і в надтерапевтичних дозах, має менший седативний потенціал, ніж інші антигістамінні препарати 2-го покоління, не виявляючи при цьому кардіотоксичності (Wang X.Y. еt al., 2016).

На відміну від більшості антигістамінних препаратів, біластин не посилює депресивного ефекту лоразепаму на ЦНС і, на відміну від інших антигістамінних препаратів 2-го покоління, не посилює вплив алкоголю на ЦНС.

Баланс ефективності та безпеки біластину особливо важливий у випадках, коли для контролю симптомів потрібно застосовувати дози, відмінні від рекомендованих (наприклад у пацієнтів з кропив’янкою, де вводять дози антигістамінних препаратів, що в 4 рази перевищують стандартну дозу) (Ridolo E. et al., 2015). Важливо зауважити, що біластин можна застосовувати в дозах, що в 4 рази перевищують стандартні режими дозування (Wang X.Y. еt al., 2016).

У дослідженнях біластин, що міститься у складі препарату НІКСАР^®, продемонстрував:

ефективність та сприятливий профіль безпеки при лікуванні симптомів сезонного алергічного риніту (Bachert C. еt al., 2009);

значну ефективність і безпеку при тривалому лікуванні цілорічного алергічного риніту (Kuna P. еt al., 2009);

потенційно більшу тривалість дії, ніж фексофенадин, у пацієнтів із безсимптомним сезонним алергічним ринітом (Wang X.Y. еt al., 2016);

ефективність у пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою (Podder I. еt al., 2020).

Для потенційної зручності споживачів з урахуванням вікових доз препарат випускається у двох лікарських формах: таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, НІКСАР^® 10 мг — для дітей віком 6–11 років із масою тіла не менше ніж 20 кг¹та таблетки НІКСАР^® для дітей віком з 12 років та дорослих².

Виходячи з фармакокінетичних властивостей, ефективності та профілю переносимості біластину, оригінальний лікарський засіб НІКСАР^®, що його містить, — це обґрунтоване рішення для тих, хто страждає від проявів алергічного ринокон’юнктивіту та кропив’янки.

Інна Грабова

¹Інструкція для медичного застосування препарату НІКСАР^® 10 мг (Наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 29.04.2024 р. № 732, РП UA/13866/02/01) (www.drlz.com.ua).
²Інструкція для медичного застосування препарату НІКСАР^®, затверджена наказом МОЗ України від 20.02.2025 р. № 294, РП UA/13866/01/01) (www.drlz.com.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!