Бронхіальна астма у батьків, тютюновий дим у середовищі вагітної та недоношеність є підтвердженими факторами ризику розвитку астми у дітей. Більше того, результати сучасних досліджень свідчать про легкі та помірні причинно-наслідкові зв’язки між розвитком дитячої бронхіальної астми та іншими факторами: збільшенням маси тіла матері, застосуванням матір’ю антибіотиків або парацетамолу та стресом під час вагітності, а також кесаревим розтином, інфікуванням респіраторно-синцитіальним вірусом, впливом вологи, цвілі та забрудненого повітря.
Тож, чи може контроль бронхіальної астми у матері під час вагітності запобігти розвитку цієї патології у її дитини?
Дослідники зазначають, що прийом інгаляційних кортикостероїдів на ранній стадії та забезпечення належного контролю бронхіальної астми під час вагітності знижує ризик розвитку хвороби у дитини.
Також знизити ймовірність виникнення бронхіальної астми на 5–10% допомагає уникнення пилових кліщів під час вагітності та годування грудьми.
Окрім того, науковці досліджували вплив вживання матерями вітамінів D, А та Е на розвиток дитячої астми. Попередні результати показали, що надлишок вітаміну А може спричинити виникнення хвороби, а от використання вітамінів D та Е у невеликих кількостях, навпаки, можуть допомогти запобігти розвитку бронхіальної астми.
Щодо вживання пробіотиків та омега-3, то дослідження свідчать про користь цих речовин лише у разі їх недостатності в організмі матері.
Отже, оскільки основним фактором ризику розвитку дитячої астми є активне або пасивне куріння батьків, то під час планування та ведення вагітності необхідно уникати куріння та тютюнового диму задля безпеки майбутньої дитини.
За матеріалами francais.medscape.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим