Як лікувати мігрень, якщо додалася ще й депресія?

За результатами досліджень UNITE, які представлені 17 червня на щорічній зустрічі Американського товариства головного болю (American Headache Society — AHS), встановлено, що лікування антагоністами рецепторів кальцитонін-гензв’язаним пептидом (calcitonin gene–related peptide — CGRP) — фреманезумабом, зменшує вираженість симптомів депресії у пацієнтів з мігренню та вираженим депресивним розладом (major depressive disorder — MDD).

За словами Річарда Б. Ліптона (Richard B. Lipton), професора неврології Медичного коледжу Альберта Ейнштейна та директора Центра головного болю Монтефіоре, Нью-Йорк, США, довгий час було відомо, що мігрень супроводжується низкою захворювань, і одним з найпоширеніших є депресія.

Дослідники випадковим чином розподілили 330 дорослих із мігренню, у яких діагностували помірний та тяжкий MDD (визначений за 9-критеріальним опитувальником здоров’я пацієнта (PHQ-9) 10 або більше), терапія яких включала фреманезумаб (n=164) або плацебо (n=166) протягом 12 тиж.

Під час подвійної сліпої фази дослідження середня зміна від вихідного рівня за 17-пунктовою шкалою оцінки депресії Гамільтона (HAMD-17) для плацебо становила –4,6 на 8-му тижні та –5,4 на 12-му тижні порівняно з –6,0 для фреманезумабу на 8-му тижні і –6,7 на 12-му тижні.

Зміна загальної оцінки PHQ-9 на 8-му тижні порівняно з початковим рівнем становила –5,8 для плацебо та –7,1 для фреманезумабу. На 12-му тижні зміна становила –6,3 для плацебо проти –7,8 для фреманезумабу.

Таке зниження зберігалося протягом усього відкритого періоду дослідження — наступні 12 тиж.

На думку вчених, результати досліджень свідчать, що якщо у пацієнта діагностовані мігрень і депресія та ці стани лікуються фреманезумабом, то вираженість симптомів обох захворювань зменшується до статистично значущого рівня.

Також, за словами Р.Б. Ліптона, зв’язок між мігренню та депресією добре визначений, оскільки встановлено, що при зменшенні вираженості симптомів депресії знижується інтенсивність ознак мігрені. «Обидва розлади можуть мати спільне джерело виникнення, але я також вважаю, що багато форм хронічного болю призводить до депресії. Якщо фреманезумаб чинить подвійну дію на мігрень і депресію, можливо, інші препарати CGRP матимуть подібний ефект», — зауважив він.

Вчені сподіваються, що інші компанії, які виробляють ліки для людей з депресією, проведуть подібні дослідження, щоб визначити, чи мають такий самий ефект інші CGRP.

Подальші дослідження свідчать, що у осіб із депресією, але без мігрені, мігрень розвивається частіше порівняно з людьми без депресії. І навпаки, в осіб з мігренню, але без депресії, депресія розвивається частіше.

Збіг між мігренню, депресією та тривогою відомий досить давно, погодилася Елізабет В. Лодер (Elizabeth W. Loder), доктор медичних наук, MPH, віцепрезидент відділу неврології відділу неврології Жіночої лікарні Бригама та професор неврології Гарвардської медичної школи, Бостон, Массачусетс, США.

«Я думаю, що цей зв’язок зазвичай розглядається як двоспрямований, а причинно-наслідковий зв’язок невизначений. Я припускаю, що будь-який лікарський засіб, який зменшує вираженість симптомів мігрені, так само полегшує стан при депресії», — підкреслила Е. Лодер.

Коментуючи результати, Хума Шейх (Huma Sheikh), доктор медичних наук, генеральний директор NY Neurology Medicine PC у Нью-Йорку, підкреслила, що дослідження є важливим, оскільки воно підтверджує тісний зв’язок між мігренню та депресією.

«Обидва стани мають схожу нейробіологічну патофізіологію, і якщо є вплив на одну частину головного мозку за допомогою інгібіторів CGRP, можна очікувати на схожий механізм дії на деякі рецептори або шляхи, які беруть участь у разі наявності депресії», — відмітила Х. Шейх.

За матеріалами medscape.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!