Погана погода, стрес і перевтома, недосипання, застуда — неповний перелік того, що може викликати головний біль. Він може тривати годинами, днями, інколи навіть тижнями. Вираженість його може змінюватися, біль може відступати і знову посилюватися. Але у будь-якому разі головний біль — одне з найнеприємніших больових відчуттів, «токсин», що «отруює» життя і робить людей безпорадними. Головні болі поділяють на дві категорії: […]
Ми вже більше року живемо у стані перманентного стресу. Позаду тяжка зима, але організму якось не стало легше від того, що перегорнули сторінку календаря. Виснаження, частий головний біль, апатія та депресивні думки. Насправді все це — ланки одного ланцюга, який починається зі стресу. І якщо вам здається, що на фоні стресу у вас все частіше і частіше почала боліти голова, то […]
Життя змінюється. Ми ще пам’ятаємо, як минулого літа натхненно писали про здоров’я ніжок прекрасної половини українства та як їм нелегко доводиться після цілого дня на підборах. Чудові часи були… І вони обов’язково повернуться, а от здоров’я, раз втративши, повернути ой як непросто. Тому не слід забувати про перші ознаки варикозної хвороби та вчасно й рішуче давати їй відсіч. З іншого боку, у лавах […]
Ожиріння — стан, який дуже часто сприймається людьми як проблема тільки з естетичної точки зору. Однак наразі цілий ряд медичних організацій визнав, що ожиріння — це хронічне захворювання, що має прогресуючий і рецидивуючий перебіг. Варто враховувати, що ожиріння є фактором ризику для кількох основних причин смерті у світі, включаючи серцеві захворювання, інсульт, цукровий діабет та різні види раку. Згідно з даними дослідження Global Burden of Disease 2017 р. у результаті ожиріння передчасно померло 4,7 млн людей — це майже вчетверо більше, ніж кількість загиблих у дорожньо-транспортних пригодах, і майже вп’ятеро більше, ніж кількість померлих від ВІЛ/СНІДу у 2017 р. На цьому фоні вражаючим є те, що за останні 45 років поширеність ожиріння у світі майже потроїлася. Щодо України, то результати дослідження STEPS свідчать, що надмірну масу тіла мають близько 59% населення, а ожиріння — майже 25%. При цьому навколо методів лікування ожиріння постійно вирують міфи та домисли. Одним із найбільш поширених є те, що для лікування ожиріння достатньо «менше їсти, більше рухатися». У результаті цього в суспільстві існує думка, що ожиріння — результат відсутності у людини волі, розбещеності (Fitch A., Ingersoll A.B., 2021). Чому цей підхід є помилковим — поговоримо далі.
Результати дослідження STEPS показують, що в Україні надмірну масу тіла мають близько 59% населення, а ожиріння — майже 25%. При цьому добре відомо, що ожиріння пов’язане з низкою ризиків для здоров’я і серйозними ускладненнями: серцево-судинна патологія, цукровий діабет 2-го типу, деякі форми раку і т.д. Гарною новиною є те, що навіть незначне зменшення маси тіла (наприклад, на 5–10%) може мати клінічно значущий вплив на стан здоров’я людини (у тому числі на зменшення вираженості гіперліпідемії, гіперглікемії, артеріальної гіпертензії та апное уві сні) і суттєво покращити якість життя. Незважаючи на це, ожиріння недостатньо діагностують і лікують. Часто в суспільстві існує думка, що ожиріння — результат відсутності у людини волі, розбещеності (Fitch A., Ingersoll A.B., 2021). Чому це судження є помилковим та які фактори насправді є важливими в лікуванні ожиріння — поговоримо далі.
Серцево-судинні захворювання стабільно займають 1-ше місце в ряду найбільш поширених причин захворюваності та високої смертності населення. Щорічно від хвороб серця помирають близько 17 млн осіб (Низовцева О.А., 2014). Відомо, що важливу роль у їх розвитку відіграє дефіцит макро- та мікроелементів, зокрема магнію. Дефіцит магнію може зумовлювати розвиток багатьох серцево-судинних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, деяких […]
Ішемічна хвороба серця (ІХС) — причина смертності № 1, на неї припадає 16% усіх смертей у світі. Про це йдеться в масштабному дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке було проведено у 2019 р. Встановлено, що за останні 20 років кількість смертей від цієї хвороби зросла більш ніж на 2 млн — майже до 9 млн на рік. Зважаючи на гостру актуальність даної проблеми, пропонуємо розглянути причини розвитку ІХС та сучасні підходи до лікування, які наразі привертають особливу увагу.
Кабометикс® — це інноваційний лікарський засіб, який застосовується для лікування поширеного нирково-клітинного раку (НКР). Препарат зареєстровано на території США і Європи у 2016 р., а в Україні — у 2018 р. До складу Кабометикс® входить діюча речовина кабозантиніб — інгібітор тирозинкінази нового покоління, який блокує дію таких важливих компонентів пухлинної прогресії, як VEGFR, MET, AXL, тим самим перешкоджаючи пухлинному ангіогенезу, інвазивності, метастазуванню та дозволяє долати резистентність до проведеної раніше антиангіогенної терапії (Крысанов И.С. и соавт., 2020). У даній публікації пропонуємо розглянути, яку клінічну позицію наразі займає Кабометикс® як препарат першої та другої лінії для лікування НКР.
Нейроендокринні пухлини (НЕП) — гетерогенна група рідкісних, повільно прогресуючих пухлин, які походять з нейроендокринних клітин, що виконують регуляторну функцію і дифузно розташовані по всьому організму (Маркович А.А., Анциферов М.Б., 2015). Більше 60% пацієнтів на момент встановлення діагнозу мають вже поширений, метастатичний і неоперабельний процес. У таких випадках залежно від ступеня диференціювання пухлини для лікування використовується медикаментозна терапія. Згідно з діючими рекомендаціями Європейського товариства нейроендокринних пухлин (European Neuroendocrine Tumor Society — ENETS) 2016 р. для лікування поширених високодиференційованих НЕП G1 і G2 (індекс клітинної проліферації Ki67 — до 10%) у якості терапії першої лінії застосовуються аналоги соматостатину (Исянгулова А.З. и соавт., 2019).
Інсульт залишається однією з найважливіших причин смерті та втрати працездатності в усьому світі, що призводить до розвитку тяжкого неврологічного дефіциту, який виявляється у порушенні моторних функцій, таких як ходьба та точні рухи руками, спричиняє потребу в постійній сторонній допомозі (приблизно у 1/4 тих, хто вижив після інсульту) та інші функціональні та чутливі порушення, які заважають повсякденній діяльності. Незважаючи на значний прогрес у сфері […]
