Напевне, багато хто вважає, що температура тіла має становити 36,6 °С. Проте, як виявляється, ще близько 200 років тому німецький лікар Карл Вундерліх (Carl Wunderlich) провів масштабне дослідження, у результаті якого зафіксував, що в середньому вона становила 37 °C. З того часу саме цей показник вважався орієнтиром норми у світі1. Але чи насправді він є правильним? […]
Кажуть, що кохання — це їжа для душі. Але душа не може існувати без тіла, нормальне функціонування якого має забезпечувати збалансоване харчування. Враховуючи особливості сучасного життя, де мають місце суттєві дієтичні прогалини, виникає необхідність у додатковому збагаченні раціону продуктами, які містять поживні речовини, потреби в яких можуть відрізнятися залежно від статі (Prentice A., 2021; Kiani A.K. еt al., 2022). […]
У природі існує багато продуктів, біологічно активні речовини у складі яких чинять сприятливий вплив на імунну систему та можуть доповнити раціон, зокрема, в сезон застуд (Wu D. et al., 2019). У цьому контексті на увагу заслуговує лінійка продуктів від компанії «FITO PHARMA Co., Ltd.»: ФІТОЛІНЧІ, РИНАКАП, ФІТОПУЛЬМІН, СПІРУЛІНА та ФІТОКАРОТИН. Гриб Лінь Чі (рейши) — основний інгредієнт капсул та чаю ФІТОЛІНЧІ. […]
15 січня 2025 р. компанією Gedeon Richter оголошено про позитивні результати клінічних досліджень I та III фаз їхнього запропонованого біосиміляру RGB-19, біоподібного до тоцилізумабу (RoActemra®). Тоцилізумаб — перший біопрепарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до інтерлейкіну-6, показаний для лікування ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту, ювенільного ідіопатичного поліартриту, гігантоклітинного артеріїту, синдрому вивільнення цитокінів та COVID-19. RGB-19 розроблено у співпраці […]
Встановлено, що пошкодження компонентів поверхні ока, зокрема її ліпідного шару, може порушити функціонал слізної плівки, призвівши до розвитку синдрому «сухого ока» (Ling J. et al., 2022), який, за попередніми даними, вже уражує близько 50% населення у світі (Garcia-Queiruga J. et al., 2024). Нівелювати негативний бік цієї проблеми та допомогти підтримати здоров’я очей можуть краплі КАТІОНОРМ® від європейського виробника […]
Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.
Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.
Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.
Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.
У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.
Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.
