— Людмило Геннадіївно, скажіть, будь ласка, які проблеми виникають під час реалізації лікарських засобів, які підпадають під дію Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект) у невеликих містах та селах Київщини?— Пілотний проект на Київщині реалізується відповідно до вимог постанови КМУ від 25.04.2012 р. № 340. Аптечні заклади відпускають антигіпертензивні препарати зі знижкою пацієнтам за рецептами, у яких лікарі вказують їх міжнародні непатентовані назви.
З цього приводу у нас є зауваження. Лікар виписує препарат за міжнародною непатентованою назвою, і аптечний працівник має реалізувати пацієнтові лікарський засіб на свій розсуд. Звичайно, він зобов’язаний запропонувати найдешевший лікарський засіб та ознайомити відвідувача аптеки з іншими аналогами, які є в наявності. Проте, як показує практика, за таких умов пацієнт просить поради в аптечного працівника. Таким чином, провізор або фармацевт повинен прийняти рішення за лікаря та нести за це відповідальність. Враховуючи те, що генеричні лікарські засоби в Україні можуть мати різні лікувальні властивості, ми вважаємо, що лікарі повинні виписувати в рецепті конкретний препарат за торговельною назвою й вказувати його дозу. Крім того, для аптечних працівників дуже важливо мати прямий зв’язок з лікарями, щоб уточнювати, який лікарський засіб замовляти і в якій кількості, що не завжди можливо зробити.
Також варто зазначити, що на пільгових умовах можна відпускати тільки упаковку препарату, а блістер або декілька блістерів аптека може відпускати тільки за повну ціну.
Хочу сказати, що із введенням в дію Пілотного проекту можна було б змиритися, якби державне цінове регулювання не поширилося на ліки, включені до наказу МОЗ України від 29.12.2011 р. № 1000 зі змінами «Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів та вилучення з наказу слів «вітчизняного виробника» згідно знаказом МОЗ від 07.09.2012р. № 703. Таким чином, нині під цінове регулювання підпадають близько 2000 торгових найменувань вітчизняних і зарубіжних лікарських засобів.
Разом з Пілотним проектом це дало велику кількість препаратів, що реалізуються з регульованою націнкою: вітчизняні, зарубіжні препарати, включаючи високовартісні (вітаміни для нігтів, очей, волосся і т.д.).
До того ж регульована націнка поширюється на вироби медичного призначення.
— Ми вважаємо, що для вирішення цього питання слід доповнити Національний перелік основних лікарських засобів деякими позиціями, а не регулювати ціни на весь обов’язковий мінімальний асортимент.
Коли мова йде про те, що виробник повинен покрити свої витрати, необхідно розуміти, що так само й аптеці необхідно покрити свої витрати. Регульовані ціни майже на 50% ліків у натуральному вираженні, що знаходяться в обігу, — це вже занадто!
Із цього приводу хочу навести приклад з хлібом. Нині регулюються ціни лише на 2 види хлібних виробів.
Тому ми пропонуємо розробити єдиний Перелік регульований лікарських засобів за торговельними назвами з урахуванням доз. Над його створенням необхідно дуже уважно попрацювати і взяти за основу, наприклад, Національний перелік основних лікарських засобів, у ньому врахувати Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно з постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1071, а також включити в нього всі інші необхідні препарати.
Таке рішення було прийнято на розширеному засіданні правління нашої асоціації, яке відбулося 16 листопада поточного року. Тоді ж було вирішено підготувати відповідні листи до Прем’єр-міністра України та міністра охорони здоров’я.
Крім того, ми вважаємо, що найближчим часом необхідно провести публічний захід, наприклад круглий стіл, з проблемних питань аптечної служби України, запросивши до участі в ньому аптечних працівників з різних областей України.
— Дійсно, на сайті МОЗ було розміщено розпорядження міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової про здійснення моніторингу оптово-відпускних, закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення аптечними закладами, які включені: до обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення (наказ МОЗ України від 29.12.2011 р. № 1000 (зі змінами); до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (постанова КМУ від 05.09.1996 р. № 1071); до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (постанова КМУ від 25.03.2009 р. № 333).
Нам взагалі не зрозуміло, навіщо ми повинні моніторувати ціни. Існує Державна інспекція з контролю за цінами, яка контролює ціни та ціноутворення. Ми впевнені, що жодна з аптек не порушує законодавство у сфері ціноутворення, адже це загрожує анулюванням ліцензії. Тоді який сенс у моніторингу цін? Достатньо лише перевірити, яким чином аптека встановила роздрібну націнку.
Хочу підкреслити, що аптечні працівники не в змозі проводити моніторинг цін на лікарські засоби й вироби медичного призначення ні фізично, ні технічно, ні фінансово. Це повинні робити відповідні органи, і ми вирішили повідомити про це МОЗ України.
— Лікувально-профілактичні заклади — це бюджетні установи, яким держава виділяє бюджетні кошти, а аптеки державних коштів не отримують.
Не розумію, навіщо запроваджувати акредитацію для аптечних закладів, якщо їх діяльність постійно контролюється регуляторними органами. Перед отриманням ліцензії — перевірка; після отримання ліцензії — щорічно перевірка виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Вважаю, що не можна допустити запровадження акредитації аптечних закладів.
— До речі, ми отримали доручення від голови Київської облдержадміністрації від 25.10.2012 р. № 112-1 щодо розширення виробництва ліків аптеками комунальної форми власності в умовах аптеки. Для відкриття виробництва ліків в умовах аптеки необхідні величезні кошти, яких на сьогодні немає, а тому реалізувати це без фінансування аптек з боку держави неможливо.
Витрати аптек постійно зростають. Так, комунальні аптеки давно не витримують оплати оренди приміщень за орендною ставкою в розмірі 8%, встановленою згідно з постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786.
Проблематичним стало проходження провізорами та фармацевтами курсів удосконалення через постійне підвищення оплати за них. Наприклад, при місячній зарплаті провізора сільської аптеки у 800–900 грн. за 1 міс курсів необхідно заплатити 1925 грн. , а за 2 міс — 3850 грн.
Усі ці проблеми потребують негайного вирішення, якщо держава хоче зберегти аптечні заклади в невеликих містах та селах.
Коментарі