
За словами Л. Брагінського, торгівля лікарськими засобами через аптечні кіоски як вид господарської діяльності збереглася в Україні з радянських часів. Коли аптечна мережа знаходилася у державній власності, в кожному лікувально-профілактичному закладі був аптечний пункт, який реалізовував рецептурні і безрецептурні препарати, а також працювали невеликі аптечні кіоски, розташовані на залізничних і автовокзалах, аеропортах, у яких продавалися безрецептурні лікарські засоби і вироби медичного призначення.
Сьогодні, відповідно до діючих Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови), аптечний кіоск — це структурний підрозділ аптеки, який створюється на підприємствах, в установах та організаціях для роздрібної торгівлі готовими препаратами, що відпускаються без рецепта лікаря. Л. Брагінський зауважив, що у проекті наказу цей термін зберігається.
Нині, на думку директора ТОВ «Ескулап», аптечні кіоски за рівнем забезпечення якості збереження продукції та обслуговування споживачів не поступаються аптечним пунктам. Більше того, передбачена в проекті наказу необхідність дотримання суб’єктом господарювання вимог Державних будівельних норм (ДБН) 2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» під час будівництва аптечного кіоску дозволяє стверджувати, що аптечний кіоск краще пристосований для зберігання та реалізації будь-яких препаратів, ніж аптечний пункт. При цьому сьогодні, як і за часів СРСР, вони не мають права реалізовувати рецептурні лікарські засоби. Нагадаємо, що за підсумками 2009 р. рецептурні препарати акумулювали 51,8% у грошовому вираженні і 31,5% — в натуральному (упаковки). Це значна частина продукції, що знаходиться в обігу на фармацевтичному ринку, яка відрізняється високою ліквідністю.
У проекті наказу визначено, що роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти й аптечні кіоски), крім випадків, передбачених законодавством.
Порівняємо вимоги до аптечних пунктів та кіосків. Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 м2) без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, у вокзалах, аеропортах, відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». Аптечні кіоски можуть розміщуватися на перших поверхах житлових будинків та громадських споруд за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 м2, у тому числі 8 м2 — зона розміщення обладнання робочих місць персоналу, 10 м2 — зона обслуговування населення, 3 м2 — вбиральня згідно з вимогами ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». Для аптечних кіосків, розташованих у місцевості, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розміщення у вбиральні біотуалету та облаштування місця для обробки рук.
Приміщення аптечного кіоску обов’язково обладнується стелажами, шафами, холодильником, місцем для санітарної обробки рук, шафою для роздільного зберігання особистого та спеціального одягу, шафою для зберігання господарського інвентарю окремо за призначенням.
Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення залу для обслуговування населення в капітальних спорудах лікувально-профілактичних закладів. Площа аптечного пункту не може бути меншою 18 м2 відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». У разі відсутності у сільському населеному пункті лікувально-профілактичного закладу та аптеки дозволяється розміщення аптечного пункту в будь-яких інших приміщеннях, що відповідають вимогам Ліцензійних умов.
Приміщення аптечного пункту обов’язково обладнується стелажами, шафами, холодильником, сейфом або металевою шафою для зберігання лікарських засобів, місцем для санітарної обробки рук, шафою для роздільного зберігання особистого та спеціального одягу, шафою для зберігання господарського інвентарю окремо за призначенням.
Тобто, з одного боку, вимоги до аптечних кіосків серйозніші, ніж до пунктів, а з іншого — факт наявності в аптечному кіоску одного та більше рецептурних препаратів унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. На думку Л. Брагінського, у разі якщо аптечний кіоск, діяльність якого відповідає Ліцензійним умовам, не матиме можливості реалізовувати рецептурні лікарські засоби, рентабельність цього виду господарської діяльності і надалі буде знижуватися. В нинішніх умовах динаміка розвитку фармацевтичного ринку демонструє зменшення кількості аптечних кіосків майже на 13% з 2007 р. Якщо за підсумками 2007 р. аптечних кіосків нараховувалося 5855, то за підсумками 2009 р. — 5160. При цьому кількість аптек збільшується.
За словами директора ТОВ «Ескулап», зменшення кількості аптечних кіосків з 2007 р. поки що відбувається не досить стрімко, адже термін дії ліцензій, отриманих у цей період, ще не закінчився. У найближчий час вони можуть зникнути взагалі. На перший погляд здається, що на зміну аптечним кіоскам приходять аптеки. Але насправді, у разі зникнення аптечних кіосків у селах, селищах міського типу, а також маленьких містах, де є лише одна аптека на центральній вулиці, фізична доступність лікарських засобів для населення значно знизиться, адже будувати в таких місцевостях аптеки економічно не виправдано.
На думку Л. Брагінського, реалізація лікарських засобів через аптечні кіоски — економічно виправданий вид господарської діяльності. Невелика площа (від 8 м2), низька собівартість будівництва, можливість розміщення в магазинах, торговельних центрах та інших місцях, де сконцентровано людський потік, висока рентабельність та, як наслідок, низькі ціни. З огляду на державні пріоритети у галузі охорони здоров’я слід мати на увазі й те, що для багатьох населених пунктів України властива наявність розгалуженого приватного сектору, який відрізняється невеликою кількістю мешканців на значній площі. Будівництво аптек в таких регіонах не рентабельне, створення аптечних пунктів також неможливе, тому що відсутні відповідні лікувально-профілактичні заклади. Ця проблема ефективно вирішується шляхом створення умов для діяльності аптечних кіосків у згаданих місцевостях.
Очевидно, що витрати на утримання аптечного кіоску нижчі, ніж на утримання аптеки. Суб’єкти господарювання можуть реалізовувати через аптечні кіоски ліки з меншою націнкою, ніж в аптеці. Отже, аптечні кіоски як форма торгівлі лікарськими засобами вигідна не лише суб’єктам господарської діяльності, а й споживачам, а значить — державі.
Сьогодні неможливо пояснити, яку різницю, крім місця розташування, мають аптечні пункт та кіоск. Тому незрозумілими залишаються підстави для збереження у проекті наказу вимог, що унеможливлюють реалізацію рецептурних лікарських засобів через аптечний кіоск.
Зникнення аптечних кіосків може призвести до значного зниження фізичної доступності лікарських засобів для населення приватного сектору маленьких міст. Також слід врахувати зручне для споживачів розташування аптечних кіосків у великих містах. Отже, їх зникнення позначиться на показнику доступності препаратів для населення великих місць, а також відобразиться на ціні лікарських засобів для кінцевого споживача.
Пропозиції ТОВ «Ескулап» до проекту наказу Держлікінспекції МОЗ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами»:
Ч. 2.5.17 викласти у такій редакції:
«Аптечні пункти та аптечні кіоски здійснюють торгівлю готовими лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом та без рецепта лікаря».
Ч. 2.5.20 в існуючій редакції видалити. Ч. 2.5.21 вважати ч. 2.5.20, далі — відповідно до черговості.
Коментарі